Перейти до вмісту

Транспорт Парагваю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транспорт Парагваю M:
Транспортна система Парагваю (англ.)
Транспортна система Парагваю (англ.)
Територія
Площа406,7 тис. км² (60-те)
Рельєфрівнинний
Найвища точкагора Сьєрро-Перо (842 м)
Повітряний
Аеропортів799 (9-те)
Наземний
Автошляхів32,1 тис. км (95-те)
Залізниць30 км (133-тє)
Водний
Узбережжя0 км
Водних шляхів3,1 тис. км (32-ге)
Адміністрування
ОрганМіністерство ЖКГ та зв'язку
Головаміністр Рамон Хіменес Гаона

Транспорт Парагваю представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 406 752 км² (60-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в субмеридіональному напрямку, складається з двох частин розділених річкою Парагвай — північно-західної рівнинної (Гран-Чако) та південно-східної підвищеної; максимальна дистанція з півночі на південь — 925 км, зі сходу на захід — 660 км[2][3]. Географічне положення Парагваю дозволяє країні контролювати сухопутні й річкові транспортні шляхи між країнами Південної Америки[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Парагваю

Загальна довжина автошляхів у Парагваї, станом на 2010 рік, дорівнює 32 059 км, з яких 4 860 км із твердим покриттям і 27 199 км без нього (95-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Парагваю та Номерні знаки Парагваю

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Парагваю

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 30 км (133-тє місце у світі), з яких 30 км стандартної 1435-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Парагваю

У країні, станом на 2013 рік, діє 799 аеропортів (9-те місце у світі), з них 15 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 784 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 3 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 7 (23);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 5 (290);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0 (471)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 5 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 452 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 1,6 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Парагвай є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — ZP, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Парагваю мають літерний код ІКАО, що починається з — SG[1].

Див. також: Авіакомпанії Парагваю та Аеропорти Парагваю

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Парагваю

Морський

[ред. | ред. код]

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 19 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (96-те місце у світі), з яких: суховантажів — 13, контейнеровозів — 3, пасажирських суден — 1, нафтових танкерів — 1, ролкерів — 1[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 6 (Аргентини — 5, Нідерландів — 1)[1].

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 3 100 км (32-ге місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни: Парагвай і Парана.

Головні річкові порти країни: Асунсьйон, Віллета, Сан-Антоніо і Енкорасьйон на Парані.

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Парагваю

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство житлово-комунального господарства та зв'язку. Станом на 25 липня 2016 року міністерство в уряді Орасіо Картеса очолював Рамон Хіменес Гаона[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Paraguay : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Paraguay : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Парагваю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Парагваю&oldid=33022112