Перейти до вмісту

Транспорт Палестини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транспорт Палестини M:
Транспортна система Палестини (англ.)
Транспортна система Палестини (англ.)
Територія
Площа6220 км²
Рельєфгорбистий
Найвища точкагора Талл-Асур (1022 м)
Повітряний
Аеропортів3
Наземний
Автошляхів4686 км (154-те)
Водний
Узбережжя40 км
Головний портГаза (недобудований)
Найдовша річкаЙордан (252 кілометр)
Найбільше озероМертве море ( км²)
Адміністрування
ОрганМіністерство інформації, телекомунікаційних технологій, транспорту та зв'язку
Головаміністр Алам Саїд Муса

Транспорт Палестинської держави представлений автомобільним , повітряним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 6220 км²[1]. Форма території країни — складається з двох частин — Західного берега Йордану (5860 км²), та Сектора Гази (360 км²); максимальна дистанція для Західного берега з півночі на південь — 120 км, зі сходу на захід — 50 км; максимальна дистанція для Сектора Гази з півночі на південь — 40 км, зі сходу на захід — 9 км[2][3]. Географічне положення палестинських територій не дає країні змоги контролювати міжнародні транспортні шляхи, окрім найкоротшого шляху між Єрусалимом і Амманом та водний шлях Йорданом; ексклав Сектор Гази має вихід до вод Середземного моря і спільний державний кордон з Єгиптом на Синайському півострові[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Палестини

Загальна довжина автошляхів Палестини (усіх палестинських територій), станом на 2010 рік, дорівнює 4686 км (154-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Палестини та Номерні знаки Палестини

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Палестини

У країні, станом на 2013 рік, діє 3 аеропорти (203-тє місце у світі), вони всі з твердим покриттям злітно-посадкових смуг. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (0)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 2 гелікоптерних майданчики, по одному в Секторі Гази та на Західному березі[1].

Палестинська держава не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO)[5]. Міжнародна організація цивільної авіації, станом на 2016 рік, не закріпила окремий реєстраційний префікс для повітряних суден країни, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародною спілкою електрозв'язку[5]. Аеропорти Палестини мають літерний код ІКАО, що починається з — OJ[1].

Див. також: Авіакомпанії Палестини та Аеропорти Палестини

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Палестини

Державне управління

[ред. | ред. код]

Палестинська національна адміністрація здійснює управління транспортною інфраструктурою палестинських територій через міністерство інформації, телекомунікаційних технологій, транспорту та зв'язку. Станом на початок 2015 року міністерство в уряді Рамі Хамдалли очолював Алам Саїд Муса[6]. Після кризи 2015 року палестинська територія Сектор Гази перебуває під управлінням організації Хамас і має власний уряд з вакантною посадою прем'єр-міністра. Справами транспорту в ньому займається Іхаб аль-Гусейн[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д West Bank : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ а б (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ West Bank : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  7. ↑ (англ.) Adnan Abu Amer What's behind Hamas’ latest Cabinet reshuffle in Gaza? — Al-Monitor, 27 жовтня 2016 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Палестини
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Палестини&oldid=40613187