Перейти до вмісту

Транспорт Гватемали

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транспорт Гватемали M:
Транспортна система Гватемали (англ.)
Транспортна система Гватемали (англ.)
Територія
Площа108,9 тис. км² (107-ме)
Рельєфгористий
Найвища точкавулкан Тахумулько (4211 м)
Повітряний
Аеропортів291 (23-тє)
Наземний
Автошляхів17,3 тис. км (118-те)
Залізниць800 км (96-те)
Водний
Узбережжя400 км
Водних шляхів990 км (65-те)
Трубопровідний
Трубопроводів480 км
Адміністрування
ОрганМіністерство комунікацій, інфраструктури та житла
Головаміністр Альдо Гарсія

Транспорт Гватемали представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 108 889 км² (107-ме місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, частково полігональна; максимальна дистанція з півночі на південь — 455 км, зі сходу на захід — 420 км[2][3]. Географічне положення Гватемали дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Північної Америки, Мексики та країнами Месоамерики, Південної Америки (Панамериканське шосе); між акваторіями Атлантичного і Тихого океанів[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Гватемали

Загальна довжина автошляхів у Гватемалі, станом на 2016 рік, дорівнює 17 332 км (4 795 км внутрішньоміських шляхів), з яких 7 483 км із твердим покриттям і 9 849 км без нього (130-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Гватемали та Номерні знаки Гватемали

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Гватемали

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 800 км (96-те місце у світі), з яких 800 км вузької 914-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Гватемали

У країні, станом на 2013 рік, діє 291 аеропорт (23-тє місце у світі), з них 16 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 275 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 2 (1);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 4 (2);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 6 (77);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 4 (195)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 3 авіапідприємства, які оперують 8 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 93,13 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 455,5 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

Гватемала є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — TG, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Гватемали мають літерний код ІКАО, що починається з — MG[1].

Див. також: Авіакомпанії Гватемали та Аеропорти Гватемали

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Гватемали

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Пуерто-Кетцаль, Сан-Тома-де-Кастілья.

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2012 року становила 990 км (65-те місце у світі)[1]. Лише 260 км судноплавні впродовж усіх сезонів.

Трубопровідний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина нафтогонів в Гватемалі, станом на 2013 рік, становила 480 км[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Гватемали

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство комунікацій, інфраструктури та житла. Станом на 18 березня 2016 року міністерство в уряді Джеймса Ернесто Моралеса Кабрери очолював Альдо Гарсія[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Guatemala : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Guatemala : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 14 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Гватемали
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Гватемали&oldid=33022087