Су-30

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Су-30
Су-30
Призначення:багатоцільовий винищувач завоювання переваги в повітрі
Перший політ:31 грудня 1989
Прийнятий на озброєння:1992
Період використання:1992 — по т.ч.
На озброєнні у:Алжир Алжир
Індія Індія
КНР КНР
Росія Росія
див. Оператори
Розробник:Сухой (компанія), Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна і Іркут
Всього збудовано:630+
Вартість одиниці:$ 40—50 млн станом на 2010 р. (залежить від модифікації)[1][2]
Конструктор:І.В. Ємельянов
Екіпаж:2 особи
Максимальна швидкість (МШ):(МШ) км/год
МШ біля землі:1350 км/год
МШ на висоті:2125 км/год
Бойовий радіус:1500 км
Тривалість польоту:3,5 год
Практична стеля:17300 м
Швидкопідйомність:230 м/с
Довжина:21,9 м
Висота:6,36 м
Розмах крила:14,7 м
Площа крила:62 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд:(Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)°
Шасі:триопорне
Порожній:= 17 700 кг
Споряджений:24 900 кг
Максимальна злітна:34 500 кг
Двигуни:2 × ТРДДФ АЛ-31Ф
Тяга (потужність):2 × 7770
Тяга форсажна:2 × 12 500
Гарматне озброєння:1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1
Боєзапас:150 снарядів
Кількість точок підвіски:12
Маса підвісних елементів:8 000 кг
Підвісне озброєння:Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу
див. Озброєння
Су-30 у Вікісховищі

Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач покоління 4++. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.

На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Роботи зі створення двомісної бойової машини з такими характеристиками почалися в ДКБ Сухого в середині 80-х років. Базовою машиною для розроблення нового проєкту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П.

Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування (СДУ) та керування озброєнням (СУВ)

Призначення

[ред. | ред. код]

Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:

  • завоювання панування в повітрі;
  • далекого патрулювання і супроводу літаків стратегічної авіації;
  • радіолокаційного дозору, наведення і управління;
  • навчання льотного складу.

Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:

  • виконання бойових дій, пов'язаних з дуже великими дальністю і тривалістю польоту;
  • ефективнішого керування групою винищувачів

Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем:

  • системи дозаправки пальним у польоті;
  • радіосистеми дальньої навігації;
  • розширеного складу апаратури управління груповими діями;
  • вдосконаленої системи життєзабезпечення.

Технічний опис проєкту

[ред. | ред. код]

Загальні відомості

[ред. | ред. код]
Су-30ЛЛ на МАКС-2007
Су-30СМ ВПС РФ

Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.

Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.

Літак спроєктовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління(інші мови) (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.

Основні відмінності від літака Су-27УБ

[ред. | ред. код]
  • встановлена система дозаправки паливом у польоті з випущеної штангою в передкабінному відсіку ліворуч;
  • встановлена спеціальна апаратура зв'язку та наведення, на приладовій дошці задньої кабіни змонтований широкоформатний телевізійний індикатор тактичної обстановки.

Основне бортове радіоелектронне обладнання

[ред. | ред. код]
Sukhoi Su-30
  1. Система керування озброєнням
    1. Система керування озброєнням «повітря-повітря»
      1. Радіолокаційний прицільний комплекс
      2. Оптико-електронна прицільна система
        1. Оптико-локаційних станцій
        2. Нашоломні системи цілевказівки
      3. Система єдиної індикації з індикатором на лобовому склі
      4. Запитувач апаратури системи розпізнавання
    2. Система керування озброєнням «повітря-поверхня»
      1. Кольорові багатофункціональні рідкокристалічні індикатори
      2. Бортова цифрова обчислювальна машина
      3. Супутникова навігаційна система
      4. Система керування зброєю
  2. Система дистанційного керування літаком
  3. Відповідач системи державного розпізнавання
  4. Антенно-фідерна система
  5. Пілотажно-навігаційний комплекс
    1. Цифрова обчислювальна машина
    2. Інформаційний комплекс вертикалі і курсу
    3. Радіотехнічна система ближньої навігації
    4. Система міжнародної навігації
    5. Система автоматичного керування
    6. Інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів
    7. Система повітряних сигналів
  6. Засоби радіоелектронного протидії
    1. Станція попередження про опромінення з блоком наращиваемого пристрої
    2. Пристрій скидання дипольних відбивачів і хибних теплових цілей
    3. Станція активних перешкод (в контейнері)
  7. Комплекс засобів зв'язку
    1. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    2. Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
    3. Зв'язкова радіостанція КВ діапазону
  8. Бортова автоматизована система контролю
    1. Узагальнена система вбудованого контролю і попередження екіпажа
    2. Апаратура реєстрації польотної інформації
    3. Бортова апаратура оповіщення про аварійні ситуації
  9. Система відео реєстрації
    1. Бортовий відеореєстратор
    2. Телевізійна камера переднього огляду
    3. Відеоконтролер
  10. Літаковий відповідач
  11. Система телекомандного наведення
  12. Оптико-електронна прицільна система контейнерного типу

БРЛС Н011 Барс

[ред. | ред. код]

Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)

  • Діапазон частот: Х (8 — 12 ГГц)
  • Зона контролю:
    • Електронне сканування:
      • По азимуту: ± 3 — 10 °
      • По куті місця: −14 — +40 °
    • Механічне сканування:
      • По азимуту: ± 70 °
  • Кількість каналів приймача: 3
  • Кількість цілей, що обробляються одночасно:
    • Супроводжуваних: 15
    • Обстрілюваних: 4
  • Коефіцієнт шуму приймача: не більше 3 дБ
  • Потужність передавача:
    • Імпульсна: 4,5 кВт
    • Середній: 1,5 кВт
    • Підсвітки і наведення: 1 кВт
  • Дальність виявлення цілей (не менше):
    • «Винищувач»: 120—140 км
    • «Залізничний міст»: 80-120 км
    • «Група танків»: 40-50 км
    • «Есмінець»: 120—150 км
  • Максимальна роздільна здатність: 10 м

Модифікації

[ред. | ред. код]
  • Су-30МК (модернізований, комерційний) — двомісний ударний літак, призначений для постачань на експорт. Спочатку створювався для ВПС Росії, але економічна криза змусила Міністерство оборони РФ відмовитися від закупівель літаків цього типу.
  • Су-30МКА (модернізований, комерційний, алжирський) — версія Су-30МК для Алжиру.
  • Су-30МКІ (модернізований, комерційний, індійський; Flanker-H) — версія Су-30МК для Індії.
  • Су-30МКК (модернізований, комерційний, китайський; Flanker-G) — версія Су-30МК для Китаю.
  • Су-30МК2 — вдосконалена версія Су-30МК. Ціна 50 млн. USD. На кінець лютого 2012 збудовано 130 екземплярів модифікації[3]. Експортується в Китай, Індонезію, В'єтнам, Венесуэлу та Уганду
  • Су-30МКМ (модернізований, комерційний, малайзійська) — версія Су-30МК для Малайзії. Заснована на версії Су-30МКІ.
  • Су-30МКВ (модернізований, комерційний, венесуельський) — версія Су-30МК2 для Венесуели.
  • Су-30М2 — модернізований Су-30МК2, призначений для ВПС Росії.
  • Су-30СМ — літак з планером Су-30МКІ(М), призначений для ВПС Росії. Обладнаний деяким іноземним устаткуванням, наприклад, індикатор на лобовому склі.
  • Су-30СМ2 — збільшено дальність виявлення та розпізнавання повітряних цілей. До складу озброєння додано нові високоточні засоби ураження повітряних, наземних та морських об’єктів на дальності кілька сотень кілометрів[4].

На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Інтервенція Росії в Сирію

[ред. | ред. код]
Докладніше: Інтервенція Росії в Сирію та Громадянська війна в Сирії

У вересні 2015 року Росія вперше розгорнула винищувачі Су-30СМ на території аеропорту імені Басіля аль-Ассада у Латакії, Сирія. Щонайменше чотири Су-30СМ були зафіксовані на супутниковому знімку[5]. Наприкінці грудня 2015 року на авіабазі Хмеймім перебувало 16 Су-30СМ[6]. У рамках їхнього бойового розгортання вони забезпечували підсвітку цілей для бомбардувальників, які здійснювали авіаудари по групах повстанців.

Су-30СМ спочатку були призначені для супроводу російських штурмовиків та стратегічних бомбардувальників, але також виконували завдання з ударів по наземних цілях. 21 березня 2017 року повстанські сили розпочали новий наступ у провінції Хама; через кілька днів з'явилося відео, на якому Су-30СМ Повітряно-космічних сил Росії завдавав ударів по наземних цілях некерованими авіаційними ракетами у пікіруючій атаці проти повстанців.

3 травня 2018 року Су-30 Повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії невдовзі після зльоту з авіабази Хмеймім, що призвело до загибелі обох членів екіпажу[7].

Російсько-українська війна (2014—2022)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Війна на сході України

25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Близько 20:10 (за київським часом) катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 (за київським часом), катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.

За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[8]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[9].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (з 2022)

28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[10].

Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:

  • 31 травня Су-30СМ завдав удару по Сумщині, про деталі не повідомляється[11];
  • 2 червня близько 00:10 Су-30 завдав 4 авіаційно-бомбових удари по селищу Краснопілля на Сумщині. Пошкоджено 6 домоволодінь, та два транспортні засоби. Поранення отримало подружжя пенсіонерів: 82-річний чоловік та 80-річна дружина[12];
  • 9 червня два Су-34 та один Су-30 вилетіли з району Мозиря (Білорусь) та ракетами Х-59 завдали удару по Житомирщині[13];
  • 2 липня винищувач Су-30 вдарив ракетою Х-31 по Білгород-Дністровському району, жертви відсутні[14].

В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[15]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[16].

В середині серпня 2023 року поблизу захоплених раніше бурових платформ «Чорноморнафтогаз» відбулось бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[17].

Битва за острів Зміїний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Атаки на острів Зміїний

7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бедзай[18].

2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[19].

Знищені під час російсько-Української війни

[ред. | ред. код]
Докладніше: Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну 2022
Див. також: Втрати військової техніки у російсько-українській війні (з 2014)

Оператори

[ред. | ред. код]
Експлуатанти Су-30
Перші два літаки поставлені замовнику в грудні 2007 року. Контракт був підписаний у лютому 2006 року, парафований в березні 2006 року[23]. Станом на червень 2008 року поставлено 8 літаків (чотири — у 2007 році[24], по два літаки — у березні та червні 2008 року[25]). У липні 2010, під час проведення авіафорума «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з Алжиром на поставку ще 16 Су-30МКА до 2012 року,[26] довівши загальне число літаків до 44.
Рішення про купівлю літаків було ухвалене після того, як пара Су-30 зробила безпосадковий політ з Росії до Венесуели і назад (з кількома дозаправленнями в повітрі і єдиною посадкою в Росії). Перші два літаки були поставлені в грудні 2006 року, 8 літаків було поставлене протягом 2007 року, 14 поставлені в кінці липня — початку серпня 2008 року. У цей час всі 24 винищувачі надійшли в розпорядження ВПС Венесуели.
Су-30 Повітряних сил Вірменії
  •  Вірменія: У лютому 2019 року стало відомо, що Вірменія замовила для потреб національних повітряних сил чотири багатоцільові винищувачі Су-30СМ. В грудні того ж року літаки були доставлені до Вірменії, їх пунктом дислокації стала авіабаза «Шира» в місті Гюмрі. Проте, за словами прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна літаки були придбані без боєприпасів[30]. Станом на 2024 рік ПС Вірменії мають 4 Су-30СМ на озброєнні[31]
  • Індія Індія: 262 Су-30МКІ, станом на 2024 рік[32][33].
  • Індонезія Індонезія — два Су-30МК і 9 Су-30МК2, станом на 2024 рік[34]. Винищувачі Су-30 ВПС Індонезії дислоковані на авіабазі Хасануддін[35][36].
  • Казахстан Казахстан — 23 Су-30СМ, станом на 2024 рік[37].
  • КНР КНР — Повітряні сили Китайської Народної Республіки мають 73 Су-30МКК, 24 Су-30МК2 на 2024 рік[38]
  • Малайзія Малайзія — 18 Су-30МКМ (технічний стан деяких під сумнівом), станом на 2024 рік[39]. Су-30 отримав перемогу в тендері на постачання літаків ПС Малайзії, перемігши в тому числі і американський F-18. Контракт на постачання 18 винищувачів на загальну суму 900 млн доларів США був підписаний 5 серпня 2003 року. На початок червня 2009 року поставлені 12 винищувачів Су-30МКМ[40] Частиною договору також було те, що Росія організовує політ малазійського космонавта на МКС.
  • Уганда Уганда — 6 Су-30МК2, станом на 2024 рік[41].

Індія

[ред. | ред. код]

Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[42]:362 У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі»[24].

Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[33].

Починаючи з 2009 року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[33].

Аварії та катастрофи

[ред. | ред. код]

Втрати РФ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну 2022
дата приналежність місце жертви подробиці
12.06.1999 Росія ДКБ Сухого Франція Ле-Бурже — падіння тяги в двигунах[43]
22.07.2003 7057 авіабаза ЧФ РФ Росія Витязево — «складання» передньої стойки шасі на ЗПС, дані про причини аварії суперечливі[44]
26.07.2006 Росія ЛДІ ім. М. Громова Росія Жуковський — розбився під час випробувань[45]
28.02.2012 Росія «КнААПО» Росія Хабаровський край — неполадки в системі керування при зльоті, пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[3]
03.05.2018 ПКС Росії Сирія Джебла 2 загиблих Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море, ймовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[46]
22.09.2020 ПКС Росії Росія Тверська область — Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту, впав і розбився[47]
Втрати під час вторгнення в Україну
25.02.2022 ПКС Росії Росія Міллєрово — знищений ракетним ударом на аеродромі[48][49]
05.03.2022 ПКС Росії Україна Щасливе, Миколаївська область 2 полонених літак Су-30СМ б\н 45, RF-33787 "Іркутськ". Летів на розвідку на Миколаївщину, але був збитий після влучання двох ракет.[50][51]
13.03.2022 ПКС Росії Україна Ізюм, Харківська область — літак RF-81771 був збитий в бою[52][53]
15.03.2022 ПКС Росії Україна Харківська область — збитий розрахунком ЗРК Бук[54][55][56]
16.03.2022 ПКС Росії Україна Херсонська область — збитий з землі[57][58]
09.08.2022 ПКС Росії Україна Новофедорівка, АР Крим — щонайменше 5 Су-30СМ були знищені внаслідок удару ЗСУ по аеродрому Новофедорівка 09.08.22[59][60][61]
ПКС Росії —
ПКС Росії —
ПКС Росії —
ПКС Росії —
07.09.2022 ПКС Росії Україна Волохів Яр, Харківська область — збитий з ПЗРК[62]
12.09.2022 ПКС Росії Україна Ізюмський р-н, Харківська область — уламки літака RF-81773 знайдені 12.09.2022[63]
23.10.2022 ПКС Росії Росія Іркутськ 2 загиблих за попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[64]
12.08.2023 ВПС БФ РФ Росія Калінінградська область 2 загиблих Су-30СМ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту, технічна несправність[65]
19.05.2024 ПКС Росії Росія Краснодарський край — українські дрони успішно атакували аеродром у станиці Кущівська Краснодарського краю, виведено з ладу винищувач Су-30[66]
10.09.2024 ПКС Росії Україна Чорне море (63 км від Залізного Порту) 2 загиблих збитий з ПЗРК o 23:49 під час проведення операції ССО над однією з газовидобувних платформ, 11 вересня на місці його зникнення тривали рятувально-пошукові роботи[67][68]

Втрати інших країн

[ред. | ред. код]
дата приналежність місце жертви подробиці
30.04.2009 30-та ескадрилья «Rhinos» ВПС Індії Індія Похран 1 загиблий збій у системі керування під час тренувального польоту на висоті 6 км[69]
13.12.2011 ВПС Індії Індія Пуне — відмови в электронній системі керування[70]
19.02.2013 ВПС Індії Індія Раджастхан — технічна несправність[71]
14.10.2014 ВПС Індії Індія Пуне — технічна несправність[72]
19.05.2015 ВПС Індії Індія Ассам — технічна несправність[73]
17.09.2015 ВПС Венесуели Венесуела Апуре 2 загиблих літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[74]
24.06.2016 ВПС Вʼєтнаму Південнокитайське море 1 загиблий літак розбився під час польоту, згодом зазнав катастрофи рятувальний гелікоптер який шукав пілотів[75]
15.03.2017 ВПС Індії Індія Уттарлай, Раджастхан — плановий політ, літак впав при заході на посадку[76]
23.05.2017 ВПС Індії Індія Ассам 2 загиблих плановий політ[77]
27.06.2018 ВПС Індії Індія Магараштра — технічна несправність[78]
09.08.2019 ВПС Індії Індія Ассам — Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту[33]
16.10.2019 ВПС Венесуели Венесуела Гуаріко 2 загиблих Cу-30 російського виробництва розбився під час набору висоти[79]
02.07.2023 ВПС Венесуели Венесуела Гуайкайпуро 1 загиблий винищувач зіткнувся під час польоту зі зграєю птахів[80]
04.06.2024 ВПС Індії Індія Магараштра — під час льотних випробувань у Державній аерокосмічній та оборонній компанії Hindustan Aeronautics Limited, де літак Су-30MKI перебував на капітальному ремонті[81]
  • В ЗМІ також згадується декілька аварій цього літака в ВПС КНР, але точних даних про них нема.

Тактико-технічні характеристики літака

[ред. | ред. код]

Дані для літака СУ-30 взяті з KnAAPO[82], Sukhoi[83], Gordon and Davison[84], deagel.com[85], airforce-technology.com[86]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Схема Су-30 в 3 проекціях
  • Екіпаж: 2 особи
  • Довжина: 21,9 м
  • Розмах крила: 14,7 м
  • Висота: 6,36 м
  • Площа крила: 62 м²
  • Маса порожнього: 17 700 кг
  • Нормальна злітна маса: 24 900 кг
  • Максимальна злітна маса: 34 500 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 9400/5200 кг повний/неповний варіант заправки
  • Силова установка: 2 × ТРДДФ АЛ-31ФП
    • Безфорсажна тяга: 2 × 74,5 кН
    • Форсажна тяга: 2 × 122,6 кН

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість:
    • на великій висоті: M=2 (2120 км/год на висоті 12000 м)
    • на малій висоті 200 м: M=1,13 (1350 км/год)
  • Дальність польоту:
    • у землі: 1270 км
    • на висоті: 3000 км
    • бойовий радіус: 1500 км
  • Практична стеля: 17 300 м
  • Швидкопідйомність: 230 м/с
  • Навантаження на крило: 401 кг/м² (532 кг/м² при максимальній злітній масі)
  • Тягооснащеність: 1 з 56% внутрішнього палива (0,86 з повним паливом)
  • Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9,0 g

Озброєння

[ред. | ред. код]
  • Стрілецько-гарматне: 1×30 мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 сн.
  • Точки підвісу: 12
  • Бойове навантаження: 8 000 кг
  • Керовані ракети:
    • ракети «повітря-повітря»:
    • ракети «повітря-земля»:
  • Некеровані ракети:
  • Бомби:

Авіоніка

[ред. | ред. код]
      • РЛС: Н011 Барс
      • Оптико-електронний комплекс: ОЭПС-27
      • Шоломна система індикації: «Щілина-3УМ» (рос. «Щель-3УМ»)
      • Оптико-локаційна станція: ОЛС-30


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Sharma, Suman. "Aircraft deals with friend Russia costing dear." [Архівовано 20 August 2010 у Wayback Machine.] Dnaindia.com, 17 August 2010. Retrieved 16 December 2010.
  2. ↑ "Strategic Command to acquire 40 nuclear capable fighters." [Архівовано 17 October 2010 у Wayback Machine.] Hindustan Times, 12 September 2010. Retrieved 20 December 2010.
  3. ↑ а б Interfax: Су-30 разбился на Дальнем Востоке
  4. ↑ У Росії виготовили нові Су-30СМ2 та Як-130 (укр.). Процитовано 24 листопада 2022.
  5. ↑ Su-30SM fighters in Syria for war. AirForceWorld.com. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 21 September 2015. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Cencoti, David (22 December 2015). These photos of everyday life at Hmeymim say a lot about the Russian Air Force operations in Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 23 December 2015. Процитовано 23 December 2015.
  7. ↑ Russian Su-30SM Fighter Jet Crashed off the Syrian Coast Killing Its Crew. Архів оригіналу за 8 May 2018. Процитовано 8 May 2018.
  8. ↑ Агресія Росії в Керченській протоці: ФСБ надала власну версію. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). 26 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2022.
  9. ↑ СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео). Служба Безпеки України. 29 листопада 2018.
  10. ↑ Цензор.НЕТ. Літаки РФ ведуть обстріли з неба над ЧАЕС і ЗАЕС, щоб їх не збили, - Повітряні сили. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  11. ↑ РФ завдала авіаудар по українських військах на Сумщині. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  12. ↑ Обстріл Краснопільскої громади на Сумщині: є поранені. 02.06.2022.
  13. ↑ Оперативна ситуація на фронті (укр.), процитовано 2 липня 2022
  14. ↑ РФ знову вдарила ракетами по базі відпочинку на узбережжі Одеської області – ОК "Південь". www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  15. ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
  16. ↑ Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive.
  17. ↑ У ГУР показали епізод з відбиттям атаки Су-30 у районі "Вишок Бойка" і знову засвітили невідомий "стелс-дрон" (відео). Defense Express. 23 серпня 2023.
  18. ↑ Martirosyan 1, Ruslan. Первое видео реального воздушного боя между Су-30СМ и вертолетом. Naked Science. Процитовано 3 липня 2022.
  19. ↑ російські Су-30 завдали авіаудару по острову Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ IISS, 2024, с. 200.
  21. ↑ IISS, 2024, с. 198.
  22. ↑ IISS, 2024, с. 344.
  23. ↑ Иркутский авіазавод поставив у Алжир два перші винищувача Су-30МКА. avia.ru. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???.
  24. ↑ а б https://www.vpk-news.ru/article.asp?pr_sign=archive.2008.220.articles.defence_01 [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Газета «Військово-промисловий кур'єр»
  25. ↑ Іркутський авіазавод відправив до Алжиру два винищувачі Су-30МКА. avia.ru. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. [Архівовано 2012-07-16 у Archive.is]
  26. ↑ В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів. lenta.ru. 21.07.2010. Архів оригіналу за 08.02.2012. Процитовано 21 липня 2010. Другий контракт, за словами Фоміна, передбачає постачання Алжиру 16 Су-30МКА в 2011-2012 роках. В кінці 2009 року завершилася поставка Алжиру 28 замовлених в 2006 році винищувачів Су-30МКА. Частина цих літаків була передана країні замість забракованої ВПС Алжиру партії МіГ-29
  27. ↑ IISS, 2024, с. 183.
  28. ↑ IISS, 2024, с. 456.
  29. ↑ IISS, 2024, с. 326.
  30. ↑ Люксіков Михайло (21 березня 2021). Вірменія придбала російські Су-30 без боєприпасів – Пашинян. Український мілітарний портал.
  31. ↑ IISS, 2024, с. 179.
  32. ↑ IISS, 2024, с. 269.
  33. ↑ а б в г В Індії впав Су-30 російського виробництва. Український мілітарний портал. 9 серпня 2019.
  34. ↑ IISS, 2024, с. 275.
  35. ↑ Індонезія візьме позику на закупівлю шести винищувачів «Сухого»
  36. ↑ Індонезія отримала перші винищувачі Су-30МК2
  37. ↑ IISS, 2024, с. 187.
  38. ↑ IISS, 2024, с. 260.
  39. ↑ IISS, 2024, с. 293.
  40. ↑ Королівські ВПС Малайзії очікують отримання останньої партії Су-30мкм[недоступне посилання]
  41. ↑ IISS, 2024, с. 527.
  42. ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2010 (англ.). Т. 110, № 1. Taylor & Francis Group.
  43. ↑ Авария Су-30МК в Ле Бурже-99 / Su-30MK crash at Paris Air Show (укр.), процитовано 4 липня 2023
  44. ↑ По одній версії: — «стійка шасі зламалася при старті… після приземлення». По іншій версії вона зламалася під час розгону літа по смузі перед зльотом. Див: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30, а також Newa.Ru: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30. Міністерство Оборони РФ заявило, що «аварія сталася виключно з вини пілота, котрий після приземлення під час руління літака помилково натиснув не той тумблер»: RIA.ru: Катастрофы истребителя Су-30 в России. Справка
  45. ↑ РИА-Новости: В подмосковном Жуковском произошла авария самолета Су-30
  46. ↑ В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 5 березня 2022.
  47. ↑ Росія судитиме свого льотчика Су-35, який збив російський Су-30. 03.11.2021
  48. ↑ Ukraine reportedly strikes Russian airbase. Janes.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  49. ↑ ГРОМ. Telegram. Процитовано 7 листопада 2022.
  50. ↑ На Миколаївщині взяли в полон пілота збитого Су-30СМ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  51. ↑ Повернись живим - Збита російська «сушка» допоможе ЗСУ... www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  52. ↑ Журавель, Дмитро (13 березня 2022). ЗСУ збили черговий літак окупантів над Харківщиною (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  53. ↑ https://twitter.com/uaweapons/status/1560293319703670784. Twitter (укр.). Процитовано 19 серпня 2022.
  54. ↑ Під Харковом збили ще один літак зс рф / Под Харьковом сбили еще один самолёт вс рф / СтопКор (укр.), архів оригіналу за 17 березня 2022, процитовано 17 березня 2022
  55. ↑ https://twitter.com/ukraine_af/status/1505486035186331650. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  56. ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  57. ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  58. ↑ List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  59. ↑ Ukraine Weapons Tracker. https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557080196011941889. Twitter (англ.). Процитовано 10 серпня 2022. #Ukraine: New footage from the ground at the Russian airbase in Novofedorivka, #Crimea, shows that at least 1 Su-24M attack aircraft was totally destroyed due to a "violation of fire safety requirements". The real reason for the catastrophic explosions today is currently unknown.
  60. ↑ https://twitter.com/i/web/status/1557475072306208768. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
  61. ↑ https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557445569278345216. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
  62. ↑ https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1567464762098814983. Twitter (укр.). Процитовано 7 вересня 2022.
  63. ↑ У районі Ізюма знайшли уламки російського Су-30СМ.
  64. ↑ У Росії військовий літак впав на житловий будинок. 23 жовтня 2022.
  65. ↑ У Росії розбився винищувач Су-30 (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
  66. ↑ На Кубані знищено літак групи «Русские Витязи». Мілітарний (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
  67. ↑ Біля Севастополя зник російський Су-30. Мілітарний (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
  68. ↑ Ракети, катери та винищувачі: Сили оборони провели операцію в Чорному морі та збили ворожий літак. 11.09.2024, 19:22
  69. ↑ Rajasthan: IAF's SU-30 MKI crashes, one pilot dead. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  70. ↑ Air Force's Sukhoi jet crashes near Pune, pilots safe. NDTV.com. Процитовано 4 липня 2023.
  71. ↑ Incident Sukhoi Su-30MKI Flanker-H , 19 Feb 2013. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
  72. ↑ IAF's fighter plane Sukhoi 30 crashes in Pune, both pilots eject safely. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  73. ↑ IAF Sukhoi SU-30 jet crashes in Assam; pilots safe. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
  74. ↑ В Венесуэле разбился истребитель Су-30
  75. ↑ Vietnam confirms crashes of SU-30 fighter jet, CASA aircraft - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 20 жовтня 2023.
  76. ↑ Міністр оборони країни Манохар Паррікар заявив, що придбання основної частини парку індійських бойових літаків у Росії було стратегічною помилкою, оскільки російські машини зарекомендували себе як непотріб і баласт ВПС Індії [1][недоступне посилання]
  77. ↑ Accident Sukhoi Su-30 MKI , 23 May 2017. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
  78. ↑ Indian Su-30MKI fighter jet crashed during a test flight. Defence Blog. 27 червня 2018.
  79. ↑ Accident Sukhoi Su-30MK2V 0457,. aviation-safety.net. Процитовано 4 жовтня 2023.
  80. ↑ У Венесуелі розбився винищувач Су-30 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 4 липня 2023.
  81. ↑ В Індії розбився винищувач Су-30 російського виробництва. // Автор: Софія Рожик. 04.06.2024, 15:27
  82. ↑ The Su-30MK multipurpose double-seat fighter. knaapo. 2008. Архів оригіналу за 24 April 2008. Процитовано 3 August 2019. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
  83. ↑ Su-30MK: Aircraft performance. Sukhoi. Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 3 July 2011. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
  84. ↑ Gordon; Davison, 2006, с. 92, 95—96.
  85. ↑ Su-30. www.deagel.com. Архів оригіналу за 27 March 2018. Процитовано 24 March 2018.
  86. ↑ Su-30M Flanker-H Air-Superiority Fighter – Airforce Technology. Архів оригіналу за 3 October 2005. Процитовано 24 March 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Су-30

Література

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Су-30&oldid=43881050