Су-30
Су-30 | |
---|---|
Су-30 | |
Призначення: | багатоцільовий винищувач завоювання переваги в повітрі |
Перший політ: | 31 грудня 1989 |
Прийнятий на озброєння: | 1992 |
Період використання: | 1992 — по т.ч. |
На озброєнні у: | Алжир Індія КНР Росія див. Оператори |
Розробник: | Сухой (компанія), Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна і Іркут |
Всього збудовано: | 630+ |
Вартість одиниці: | $ 40—50 млн станом на 2010 р. (залежить від модифікації)[1][2] |
Конструктор: | І.В. Ємельянов |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | (МШ) км/год |
МШ біля землі: | 1350 км/год |
МШ на висоті: | 2125 км/год |
Бойовий радіус: | 1500 км |
Тривалість польоту: | 3,5 год |
Практична стеля: | 17300 м |
Швидкопідйомність: | 230 м/с |
Довжина: | 21,9 м |
Висота: | 6,36 м |
Розмах крила: | 14,7 м |
Площа крила: | 62 м² |
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | (Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)° |
Шасі: | триопорне |
Порожній: | = 17 700 кг |
Споряджений: | 24 900 кг |
Максимальна злітна: | 34 500 кг |
Двигуни: | 2 × ТРДДФ АЛ-31Ф |
Тяга (потужність): | 2 × 7770 |
Тяга форсажна: | 2 × 12 500 |
Гарматне озброєння: | 1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1 |
Боєзапас: | 150 снарядів |
Кількість точок підвіски: | 12 |
Маса підвісних елементів: | 8 000 кг |
Підвісне озброєння: | Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу див. Озброєння |
Су-30 у Вікісховищі |
Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач покоління 4++. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.
На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.
Роботи зі створення двомісної бойової машини з такими характеристиками почалися в ДКБ Сухого в середині 80-х років. Базовою машиною для розроблення нового проєкту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П.
Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування (СДУ) та керування озброєнням (СУВ)
Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:
- завоювання панування в повітрі;
- далекого патрулювання і супроводу літаків стратегічної авіації;
- радіолокаційного дозору, наведення і управління;
- навчання льотного складу.
Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:
- виконання бойових дій, пов'язаних з дуже великими дальністю і тривалістю польоту;
- ефективнішого керування групою винищувачів
Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем:
- системи дозаправки пальним у польоті;
- радіосистеми дальньої навігації;
- розширеного складу апаратури управління груповими діями;
- вдосконаленої системи життєзабезпечення.
Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.
Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.
Літак спроєктовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.
- встановлена система дозаправки паливом у польоті з випущеної штангою в передкабінному відсіку ліворуч;
- встановлена спеціальна апаратура зв'язку та наведення, на приладовій дошці задньої кабіни змонтований широкоформатний телевізійний індикатор тактичної обстановки.
- Система керування озброєнням
- Система керування озброєнням «повітря-повітря»
- Радіолокаційний прицільний комплекс
- Оптико-електронна прицільна система
- Оптико-локаційних станцій
- Нашоломні системи цілевказівки
- Система єдиної індикації з індикатором на лобовому склі
- Запитувач апаратури системи розпізнавання
- Система керування озброєнням «повітря-поверхня»
- Кольорові багатофункціональні рідкокристалічні індикатори
- Бортова цифрова обчислювальна машина
- Супутникова навігаційна система
- Система керування зброєю
- Система керування озброєнням «повітря-повітря»
- Система дистанційного керування літаком
- Відповідач системи державного розпізнавання
- Антенно-фідерна система
- Пілотажно-навігаційний комплекс
- Цифрова обчислювальна машина
- Інформаційний комплекс вертикалі і курсу
- Радіотехнічна система ближньої навігації
- Система міжнародної навігації
- Система автоматичного керування
- Інформаційний комплекс висотно-швидкісних параметрів
- Система повітряних сигналів
- Засоби радіоелектронного протидії
- Станція попередження про опромінення з блоком наращиваемого пристрої
- Пристрій скидання дипольних відбивачів і хибних теплових цілей
- Станція активних перешкод (в контейнері)
- Комплекс засобів зв'язку
- Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
- Зв'язкова радіостанція МВ-ДМХ діапазону
- Зв'язкова радіостанція КВ діапазону
- Бортова автоматизована система контролю
- Узагальнена система вбудованого контролю і попередження екіпажа
- Апаратура реєстрації польотної інформації
- Бортова апаратура оповіщення про аварійні ситуації
- Система відео реєстрації
- Бортовий відеореєстратор
- Телевізійна камера переднього огляду
- Відеоконтролер
- Літаковий відповідач
- Система телекомандного наведення
- Оптико-електронна прицільна система контейнерного типу
Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)
- Діапазон частот: Х (8 — 12 ГГц)
- Зона контролю:
- Електронне сканування:
- По азимуту: ± 3 — 10 °
- По куті місця: −14 — +40 °
- Механічне сканування:
- По азимуту: ± 70 °
- Електронне сканування:
- Кількість каналів приймача: 3
- Кількість цілей, що обробляються одночасно:
- Супроводжуваних: 15
- Обстрілюваних: 4
- Коефіцієнт шуму приймача: не більше 3 дБ
- Потужність передавача:
- Імпульсна: 4,5 кВт
- Середній: 1,5 кВт
- Підсвітки і наведення: 1 кВт
- Дальність виявлення цілей (не менше):
- «Винищувач»: 120—140 км
- «Залізничний міст»: 80-120 км
- «Група танків»: 40-50 км
- «Есмінець»: 120—150 км
- Максимальна роздільна здатність: 10 м
- Су-30МК (модернізований, комерційний) — двомісний ударний літак, призначений для постачань на експорт. Спочатку створювався для ВПС Росії, але економічна криза змусила Міністерство оборони РФ відмовитися від закупівель літаків цього типу.
- Су-30МКА (модернізований, комерційний, алжирський) — версія Су-30МК для Алжиру.
- Су-30МКІ (модернізований, комерційний, індійський; Flanker-H) — версія Су-30МК для Індії.
- Су-30МКК (модернізований, комерційний, китайський; Flanker-G) — версія Су-30МК для Китаю.
- Су-30МК2 — вдосконалена версія Су-30МК. Ціна 50 млн. USD. На кінець лютого 2012 збудовано 130 екземплярів модифікації[3]. Експортується в Китай, Індонезію, В'єтнам, Венесуэлу та Уганду
- Су-30МКМ (модернізований, комерційний, малайзійська) — версія Су-30МК для Малайзії. Заснована на версії Су-30МКІ.
- Су-30МКВ (модернізований, комерційний, венесуельський) — версія Су-30МК2 для Венесуели.
- Су-30М2 — модернізований Су-30МК2, призначений для ВПС Росії.
- Су-30СМ — літак з планером Су-30МКІ(М), призначений для ВПС Росії. Обладнаний деяким іноземним устаткуванням, наприклад, індикатор на лобовому склі.
- Су-30СМ2 — збільшено дальність виявлення та розпізнавання повітряних цілей. До складу озброєння додано нові високоточні засоби ураження повітряних, наземних та морських об’єктів на дальності кілька сотень кілометрів[4].
На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.
У вересні 2015 року Росія вперше розгорнула винищувачі Су-30СМ на території аеропорту імені Басіля аль-Ассада у Латакії, Сирія. Щонайменше чотири Су-30СМ були зафіксовані на супутниковому знімку[5]. Наприкінці грудня 2015 року на авіабазі Хмеймім перебувало 16 Су-30СМ[6]. У рамках їхнього бойового розгортання вони забезпечували підсвітку цілей для бомбардувальників, які здійснювали авіаудари по групах повстанців.
Су-30СМ спочатку були призначені для супроводу російських штурмовиків та стратегічних бомбардувальників, але також виконували завдання з ударів по наземних цілях. 21 березня 2017 року повстанські сили розпочали новий наступ у провінції Хама; через кілька днів з'явилося відео, на якому Су-30СМ Повітряно-космічних сил Росії завдавав ударів по наземних цілях некерованими авіаційними ракетами у пікіруючій атаці проти повстанців.
3 травня 2018 року Су-30 Повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії невдовзі після зльоту з авіабази Хмеймім, що призвело до загибелі обох членів екіпажу[7].
25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Близько 20:10 (за київським часом) катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 (за київським часом), катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.
За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[8]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[9].
28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[10].
Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:
- 31 травня Су-30СМ завдав удару по Сумщині, про деталі не повідомляється[11];
- 2 червня близько 00:10 Су-30 завдав 4 авіаційно-бомбових удари по селищу Краснопілля на Сумщині. Пошкоджено 6 домоволодінь, та два транспортні засоби. Поранення отримало подружжя пенсіонерів: 82-річний чоловік та 80-річна дружина[12];
- 9 червня два Су-34 та один Су-30 вилетіли з району Мозиря (Білорусь) та ракетами Х-59 завдали удару по Житомирщині[13];
- 2 липня винищувач Су-30 вдарив ракетою Х-31 по Білгород-Дністровському району, жертви відсутні[14].
В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[15]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[16].
В середині серпня 2023 року поблизу захоплених раніше бурових платформ «Чорноморнафтогаз» відбулось бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[17].
7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бедзай[18].
2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[19].
- Росія
- Повітряні сили Російської Федерації — близько 80 Су-30СМ та 19 Су-30М2, станом на 2024 рік[20].
- Авіація ВМФ РФ — не більше 18 Су-30СМ та 8+ Су-30СМ2, станом на 2024 рік[21].
- Алжир — 59 Су-30МКА, станом на 2024 рік[22].
- Перші два літаки поставлені замовнику в грудні 2007 року. Контракт був підписаний у лютому 2006 року, парафований в березні 2006 року[23]. Станом на червень 2008 року поставлено 8 літаків (чотири — у 2007 році[24], по два літаки — у березні та червні 2008 року[25]). У липні 2010, під час проведення авіафорума «Фарнборо-2010», з'явилася інформація про укладення контракту з Алжиром на поставку ще 16 Су-30МКА до 2012 року,[26] довівши загальне число літаків до 44.
- Білорусь — 4 Су-30СМ, станом на 2024 рік[27], 12 замовлено.
- Венесуела — 21 Су-30МКВ, станом на 2024 рік[28].
- Рішення про купівлю літаків було ухвалене після того, як пара Су-30 зробила безпосадковий політ з Росії до Венесуели і назад (з кількома дозаправленнями в повітрі і єдиною посадкою в Росії). Перші два літаки були поставлені в грудні 2006 року, 8 літаків було поставлене протягом 2007 року, 14 поставлені в кінці липня — початку серпня 2008 року. У цей час всі 24 винищувачі надійшли в розпорядження ВПС Венесуели.
- Вірменія: У лютому 2019 року стало відомо, що Вірменія замовила для потреб національних повітряних сил чотири багатоцільові винищувачі Су-30СМ. В грудні того ж року літаки були доставлені до Вірменії, їх пунктом дислокації стала авіабаза «Шира» в місті Гюмрі. Проте, за словами прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна літаки були придбані без боєприпасів[30]. Станом на 2024 рік ПС Вірменії мають 4 Су-30СМ на озброєнні[31]
- Індія: 262 Су-30МКІ, станом на 2024 рік[32][33].
- Індонезія — два Су-30МК і 9 Су-30МК2, станом на 2024 рік[34]. Винищувачі Су-30 ВПС Індонезії дислоковані на авіабазі Хасануддін[35][36].
- Казахстан — 23 Су-30СМ, станом на 2024 рік[37].
- КНР — Повітряні сили Китайської Народної Республіки мають 73 Су-30МКК, 24 Су-30МК2 на 2024 рік[38]
- Малайзія — 18 Су-30МКМ (технічний стан деяких під сумнівом), станом на 2024 рік[39]. Су-30 отримав перемогу в тендері на постачання літаків ПС Малайзії, перемігши в тому числі і американський F-18. Контракт на постачання 18 винищувачів на загальну суму 900 млн доларів США був підписаний 5 серпня 2003 року. На початок червня 2009 року поставлені 12 винищувачів Су-30МКМ[40] Частиною договору також було те, що Росія організовує політ малазійського космонавта на МКС.
- Уганда — 6 Су-30МК2, станом на 2024 рік[41].
Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[42]:362 У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі»[24].
Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[33].
Починаючи з 2009 року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[33].
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
---|---|---|---|---|
12.06.1999 | ДКБ Сухого | Ле-Бурже | — | падіння тяги в двигунах[43] |
22.07.2003 | 7057 авіабаза ЧФ РФ | Витязево | — | «складання» передньої стойки шасі на ЗПС, дані про причини аварії суперечливі[44] |
26.07.2006 | ЛДІ ім. М. Громова | Жуковський | — | розбився під час випробувань[45] |
28.02.2012 | «КнААПО» | Хабаровський край | — | неполадки в системі керування при зльоті, пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[3] |
03.05.2018 | ПКС Росії | Джебла | 2 загиблих | Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море, ймовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[46] |
22.09.2020 | ПКС Росії | Тверська область | — | Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту, впав і розбився[47] |
Втрати під час вторгнення в Україну | ||||
25.02.2022 | ПКС Росії | Міллєрово | — | знищений ракетним ударом на аеродромі[48][49] |
05.03.2022 | ПКС Росії | Щасливе, Миколаївська область | 2 полонених | літак Су-30СМ б\н 45, RF-33787 "Іркутськ". Летів на розвідку на Миколаївщину, але був збитий після влучання двох ракет.[50][51] |
13.03.2022 | ПКС Росії | Ізюм, Харківська область | — | літак RF-81771 був збитий в бою[52][53] |
15.03.2022 | ПКС Росії | Харківська область | — | збитий розрахунком ЗРК Бук[54][55][56] |
16.03.2022 | ПКС Росії | Херсонська область | — | збитий з землі[57][58] |
09.08.2022 | ПКС Росії | Новофедорівка, АР Крим | — | щонайменше 5 Су-30СМ були знищені внаслідок удару ЗСУ по аеродрому Новофедорівка 09.08.22[59][60][61] |
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
07.09.2022 | ПКС Росії | Волохів Яр, Харківська область | — | збитий з ПЗРК[62] |
12.09.2022 | ПКС Росії | Ізюмський р-н, Харківська область | — | уламки літака RF-81773 знайдені 12.09.2022[63] |
23.10.2022 | ПКС Росії | Іркутськ | 2 загиблих | за попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[64] |
12.08.2023 | ВПС БФ РФ | Калінінградська область | 2 загиблих | Су-30СМ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту, технічна несправність[65] |
19.05.2024 | ПКС Росії | Краснодарський край | — | українські дрони успішно атакували аеродром у станиці Кущівська Краснодарського краю, виведено з ладу винищувач Су-30[66] |
10.09.2024 | ПКС Росії | Чорне море (63 км від Залізного Порту) | 2 загиблих | збитий з ПЗРК o 23:49 під час проведення операції ССО над однією з газовидобувних платформ, 11 вересня на місці його зникнення тривали рятувально-пошукові роботи[67][68] |
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
---|---|---|---|---|
30.04.2009 | 30-та ескадрилья «Rhinos» ВПС Індії | Похран | 1 загиблий | збій у системі керування під час тренувального польоту на висоті 6 км[69] |
13.12.2011 | ВПС Індії | Пуне | — | відмови в электронній системі керування[70] |
19.02.2013 | ВПС Індії | Раджастхан | — | технічна несправність[71] |
14.10.2014 | ВПС Індії | Пуне | — | технічна несправність[72] |
19.05.2015 | ВПС Індії | Ассам | — | технічна несправність[73] |
17.09.2015 | ВПС Венесуели | Апуре | 2 загиблих | літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[74] |
24.06.2016 | ВПС Вʼєтнаму | Південнокитайське море | 1 загиблий | літак розбився під час польоту, згодом зазнав катастрофи рятувальний гелікоптер який шукав пілотів[75] |
15.03.2017 | ВПС Індії | Уттарлай, Раджастхан | — | плановий політ, літак впав при заході на посадку[76] |
23.05.2017 | ВПС Індії | Ассам | 2 загиблих | плановий політ[77] |
27.06.2018 | ВПС Індії | Магараштра | — | технічна несправність[78] |
09.08.2019 | ВПС Індії | Ассам | — | Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту[33] |
16.10.2019 | ВПС Венесуели | Гуаріко | 2 загиблих | Cу-30 російського виробництва розбився під час набору висоти[79] |
02.07.2023 | ВПС Венесуели | Гуайкайпуро | 1 загиблий | винищувач зіткнувся під час польоту зі зграєю птахів[80] |
04.06.2024 | ВПС Індії | Магараштра | — | під час льотних випробувань у Державній аерокосмічній та оборонній компанії Hindustan Aeronautics Limited, де літак Су-30MKI перебував на капітальному ремонті[81] |
Дані для літака СУ-30 взяті з KnAAPO[82], Sukhoi[83], Gordon and Davison[84], deagel.com[85], airforce-technology.com[86]
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 21,9 м
- Розмах крила: 14,7 м
- Висота: 6,36 м
- Площа крила: 62 м²
- Маса порожнього: 17 700 кг
- Нормальна злітна маса: 24 900 кг
- Максимальна злітна маса: 34 500 кг
- Маса палива у внутрішніх баках: 9400/5200 кг повний/неповний варіант заправки
- Силова установка: 2 × ТРДДФ АЛ-31ФП
- Безфорсажна тяга: 2 × 74,5 кН
- Форсажна тяга: 2 × 122,6 кН
- Максимальна швидкість:
- на великій висоті: M=2 (2120 км/год на висоті 12000 м)
- на малій висоті 200 м: M=1,13 (1350 км/год)
- Дальність польоту:
- у землі: 1270 км
- на висоті: 3000 км
- бойовий радіус: 1500 км
- Практична стеля: 17 300 м
- Швидкопідйомність: 230 м/с
- Навантаження на крило: 401 кг/м² (532 кг/м² при максимальній злітній масі)
- Тягооснащеність: 1 з 56% внутрішнього палива (0,86 з повним паливом)
- Максимальне експлуатаційне перевантаження: +9,0 g
- Стрілецько-гарматне: 1×30 мм авіаційна гармата ГШ-30-1, 150 сн.
- Точки підвісу: 12
- Бойове навантаження: 8 000 кг
- Керовані ракети:
- Некеровані ракети:
- Бомби:
- Некеровані бомби:
- ФАБ-250М-54
- ФАБ-500М-54
- ФАБ-250М-62
- ФАБ-500М-62
- РБК-500
- ОФАБ-100-120
- ОФАБ-250-270
- ОДАБ-500ПМ
- Кориговані бомби:
- Некеровані бомби:
- РЛС: Н011 Барс
- Оптико-електронний комплекс: ОЭПС-27
- Шоломна система індикації: «Щілина-3УМ» (рос. «Щель-3УМ»)
- Оптико-локаційна станція: ОЛС-30
- ↑ Sharma, Suman. "Aircraft deals with friend Russia costing dear." [Архівовано 20 August 2010 у Wayback Machine.] Dnaindia.com, 17 August 2010. Retrieved 16 December 2010.
- ↑ "Strategic Command to acquire 40 nuclear capable fighters." [Архівовано 17 October 2010 у Wayback Machine.] Hindustan Times, 12 September 2010. Retrieved 20 December 2010.
- ↑ а б Interfax: Су-30 разбился на Дальнем Востоке
- ↑ У Росії виготовили нові Су-30СМ2 та Як-130 (укр.). Процитовано 24 листопада 2022.
- ↑ Su-30SM fighters in Syria for war. AirForceWorld.com. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 21 September 2015. [Архівовано 2015-09-25 у Wayback Machine.]
- ↑ Cencoti, David (22 December 2015). These photos of everyday life at Hmeymim say a lot about the Russian Air Force operations in Syria. The Aviationist. Архів оригіналу за 23 December 2015. Процитовано 23 December 2015.
- ↑ Russian Su-30SM Fighter Jet Crashed off the Syrian Coast Killing Its Crew. Архів оригіналу за 8 May 2018. Процитовано 8 May 2018.
- ↑ Агресія Росії в Керченській протоці: ФСБ надала власну версію. OBOZREVATEL INCIDENT (укр.). 26 листопада 2018. Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ СБУ отримала нові беззаперечні докази агресивного збройного нападу РФ на кораблі Військово-Морських Сил України (відео). Служба Безпеки України. 29 листопада 2018.
- ↑ Цензор.НЕТ. Літаки РФ ведуть обстріли з неба над ЧАЕС і ЗАЕС, щоб їх не збили, - Повітряні сили. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ РФ завдала авіаудар по українських військах на Сумщині. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Обстріл Краснопільскої громади на Сумщині: є поранені. 02.06.2022.
- ↑ Оперативна ситуація на фронті (укр.), процитовано 2 липня 2022
- ↑ РФ знову вдарила ракетами по базі відпочинку на узбережжі Одеської області – ОК "Південь". www.unian.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ Рашисти так стрімко тікали з Харківщини, що залишили "підказку" для кращого знищення їх Су-30СМ (фото). Defense Express. 13 вересня 2022.
- ↑ Joseph Trevithick (12 вересня 2022). Ukraine Just Captured One Of Russia’s Most Capable Aerial Electronic Warfare Pods. The War Zone. The Drive.
- ↑ У ГУР показали епізод з відбиттям атаки Су-30 у районі "Вишок Бойка" і знову засвітили невідомий "стелс-дрон" (відео). Defense Express. 23 серпня 2023.
- ↑ Martirosyan 1, Ruslan. Первое видео реального воздушного боя между Су-30СМ и вертолетом. Naked Science. Процитовано 3 липня 2022.
- ↑ російські Су-30 завдали авіаудару по острову Зміїний. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ IISS, 2024, с. 200.
- ↑ IISS, 2024, с. 198.
- ↑ IISS, 2024, с. 344.
- ↑ Иркутский авіазавод поставив у Алжир два перші винищувача Су-30МКА. avia.ru. 25 грудня 2007. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???.
- ↑ а б https://www.vpk-news.ru/article.asp?pr_sign=archive.2008.220.articles.defence_01 [Архівовано 9 квітня 2008 у Wayback Machine.] Газета «Військово-промисловий кур'єр»
- ↑ Іркутський авіазавод відправив до Алжиру два винищувачі Су-30МКА. avia.ru. 2 червня 2008. Архів оригіналу за 31 травня 2012. Процитовано ???. [Архівовано 2012-07-16 у Archive.is]
- ↑
В'єтнам та Алжир купили 36 російських винищувачів. lenta.ru. 21.07.2010. Архів оригіналу за 08.02.2012. Процитовано 21 липня 2010.
Другий контракт, за словами Фоміна, передбачає постачання Алжиру 16 Су-30МКА в 2011-2012 роках. В кінці 2009 року завершилася поставка Алжиру 28 замовлених в 2006 році винищувачів Су-30МКА. Частина цих літаків була передана країні замість забракованої ВПС Алжиру партії МіГ-29
- ↑ IISS, 2024, с. 183.
- ↑ IISS, 2024, с. 456.
- ↑ IISS, 2024, с. 326.
- ↑ Люксіков Михайло (21 березня 2021). Вірменія придбала російські Су-30 без боєприпасів – Пашинян. Український мілітарний портал.
- ↑ IISS, 2024, с. 179.
- ↑ IISS, 2024, с. 269.
- ↑ а б в г В Індії впав Су-30 російського виробництва. Український мілітарний портал. 9 серпня 2019.
- ↑ IISS, 2024, с. 275.
- ↑ Індонезія візьме позику на закупівлю шести винищувачів «Сухого»
- ↑ Індонезія отримала перші винищувачі Су-30МК2
- ↑ IISS, 2024, с. 187.
- ↑ IISS, 2024, с. 260.
- ↑ IISS, 2024, с. 293.
- ↑ Королівські ВПС Малайзії очікують отримання останньої партії Су-30мкм[недоступне посилання]
- ↑ IISS, 2024, с. 527.
- ↑ International Institute for Strategic Studies. The Military Balance 2010 (англ.). Т. 110, № 1. Taylor & Francis Group.
- ↑ Авария Су-30МК в Ле Бурже-99 / Su-30MK crash at Paris Air Show (укр.), процитовано 4 липня 2023
- ↑ По одній версії: — «стійка шасі зламалася при старті… після приземлення». По іншій версії вона зламалася під час розгону літа по смузі перед зльотом. Див: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30, а також Newa.Ru: В районе Анапы потерпел аварию истребитель Су-30. Міністерство Оборони РФ заявило, що «аварія сталася виключно з вини пілота, котрий після приземлення під час руління літака помилково натиснув не той тумблер»: RIA.ru: Катастрофы истребителя Су-30 в России. Справка
- ↑ РИА-Новости: В подмосковном Жуковском произошла авария самолета Су-30
- ↑ В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 5 березня 2022.
- ↑ Росія судитиме свого льотчика Су-35, який збив російський Су-30. 03.11.2021
- ↑ Ukraine reportedly strikes Russian airbase. Janes.com (англ.). Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ ГРОМ. Telegram. Процитовано 7 листопада 2022.
- ↑ На Миколаївщині взяли в полон пілота збитого Су-30СМ. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ Повернись живим - Збита російська «сушка» допоможе ЗСУ... www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Журавель, Дмитро (13 березня 2022). ЗСУ збили черговий літак окупантів над Харківщиною (ВІДЕО). ШоТам (укр.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
- ↑ https://twitter.com/uaweapons/status/1560293319703670784. Twitter (укр.). Процитовано 19 серпня 2022.
- ↑ Під Харковом збили ще один літак зс рф / Под Харьковом сбили еще один самолёт вс рф / СтопКор (укр.), архів оригіналу за 17 березня 2022, процитовано 17 березня 2022
- ↑ https://twitter.com/ukraine_af/status/1505486035186331650. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Oryx. List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ List Of Aircraft Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Ukraine Weapons Tracker. https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557080196011941889. Twitter (англ.). Процитовано 10 серпня 2022.
#Ukraine: New footage from the ground at the Russian airbase in Novofedorivka, #Crimea, shows that at least 1 Su-24M attack aircraft was totally destroyed due to a "violation of fire safety requirements". The real reason for the catastrophic explosions today is currently unknown.
- ↑ https://twitter.com/i/web/status/1557475072306208768. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1557445569278345216. Twitter (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
- ↑ https://mobile.twitter.com/uaweapons/status/1567464762098814983. Twitter (укр.). Процитовано 7 вересня 2022.
- ↑ У районі Ізюма знайшли уламки російського Су-30СМ.
- ↑ У Росії військовий літак впав на житловий будинок. 23 жовтня 2022.
- ↑ У Росії розбився винищувач Су-30 (укр.). 12 серпня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- ↑ На Кубані знищено літак групи «Русские Витязи». Мілітарний (укр.). Процитовано 26 травня 2024.
- ↑ Біля Севастополя зник російський Су-30. Мілітарний (укр.). Процитовано 11 вересня 2024.
- ↑ Ракети, катери та винищувачі: Сили оборони провели операцію в Чорному морі та збили ворожий літак. 11.09.2024, 19:22
- ↑ Rajasthan: IAF's SU-30 MKI crashes, one pilot dead. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Air Force's Sukhoi jet crashes near Pune, pilots safe. NDTV.com. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Incident Sukhoi Su-30MKI Flanker-H , 19 Feb 2013. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ IAF's fighter plane Sukhoi 30 crashes in Pune, both pilots eject safely. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ IAF Sukhoi SU-30 jet crashes in Assam; pilots safe. India Today (англ.). Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ В Венесуэле разбился истребитель Су-30
- ↑ Vietnam confirms crashes of SU-30 fighter jet, CASA aircraft - Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 20 жовтня 2023.
- ↑ Міністр оборони країни Манохар Паррікар заявив, що придбання основної частини парку індійських бойових літаків у Росії було стратегічною помилкою, оскільки російські машини зарекомендували себе як непотріб і баласт ВПС Індії [1][недоступне посилання]
- ↑ Accident Sukhoi Su-30 MKI , 23 May 2017. aviation-safety.net. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Indian Su-30MKI fighter jet crashed during a test flight. Defence Blog. 27 червня 2018.
- ↑ Accident Sukhoi Su-30MK2V 0457,. aviation-safety.net. Процитовано 4 жовтня 2023.
- ↑ У Венесуелі розбився винищувач Су-30 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ В Індії розбився винищувач Су-30 російського виробництва. // Автор: Софія Рожик. 04.06.2024, 15:27
- ↑ The Su-30MK multipurpose double-seat fighter. knaapo. 2008. Архів оригіналу за 24 April 2008. Процитовано 3 August 2019. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
- ↑ Su-30MK: Aircraft performance. Sukhoi. Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 3 July 2011. [Архівовано 2011-07-16 у Wayback Machine.]
- ↑ Gordon; Davison, 2006, с. 92, 95—96.
- ↑ Su-30. www.deagel.com. Архів оригіналу за 27 March 2018. Процитовано 24 March 2018.
- ↑ Su-30M Flanker-H Air-Superiority Fighter – Airforce Technology. Архів оригіналу за 3 October 2005. Процитовано 24 March 2018.
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
- Gordon, Yefim; Davison, Peter. Sukhoi Su-27 Flanker. — North Branch, MN : Speciality Press, 2006. — ISBN 978-1-58007-091-1.