Перейти до вмісту

Богослужбові книги

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Богослужбові книги — книги які містять тексти, що використовуються в богослужіннях або послідовність самого богослужіння.

Богослужбові книги

[ред. | ред. код]
  • Євангеліє — складається з чотирьох перших книг Нового Завіту, написаних євангелістами Матвієм, Марком, Лукою та Іваном. Євангеліє містить оповідання про земне життя Ісуса Христа: Його вчення, чудеса, хресні страждання, смерть, славне Воскресіння і Вознесіння Його на небо. Богослужбове Євангеліє має ту особливість, що, крім звичайного поділу на глави і стихи, ділиться ще на особливі частини, названі «зачалами». В кінці книги розміщується покажчик: коли читати те чи інше зачало[1][2].
  • Апостол — так називається книга, яка містить такі книги Нового Завіту: Діяння святих апостолів, соборні послання апостолів Петра, Павла, Якова, Йоана (крім книги Апокаліпсис, або Одкровення). Книга Апостол так само, як і Євангеліє, розділена, крім розділів і стихів, на «зачала», з вказівкою в кінці книги, коли і яке зачало читати[1][2].
  • Псалтир — книга складається з псалмів більшість з яких є молитвами і откровеніями царя Давида. У своїх молитвах (псалмах) Давид відкриває перед Богом свою душу, всі свої радощі, печалі, кається у скоєних гріхах, прославляє безкінечні Божі чесноти, дякує Йому за всі Його милості, благодіяння, тому Псалтир використовується, на богослужінні, частіше за всі інші богослужбові книги. Вона поділена на двадцять частин — кафизми. Кожна кафизма поділяється на три підчастини — слави[2].
  • Часослов — церковно-богослужбова книга, що містить молитви щоденних церковних служб, призначена для вжитку священиків, читців і співаків. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні піснопіння — тропарі, кондаки, пасхалії, потрібні вказівки церковного уставу[2][3][4].
  • Служебник — богослужебна книга для священнослужителів православної церкви з текстами релігійних відправ на кожен день згідно з порядком їх проведення і церковним календарем.[3] Містить три літургії: святих Василія Великого, Івана Золотоустого і Літургію Передосвячених Дарів, а також священичі, вечірні й ранкові дияконські молитви і причастя. До основної частини звичайно додається церковний календар і літургічні співи (тропарі, кондаки, задостойники), стихи (прокімени, алілуарії, причасні), кінцеві поминання[2].
  • Чиновник — богослужбова книга, призначена для Архієрейського богослужіння. Крім послідовностей літургії містить послідовності чину рукоположення і присвят, освячення храму та антимінсів і деякі інші[3].
  • Требник — церковна книга, яка містить тексти богослужінь і молінь, що виконуються для окремих осіб чи груп (треби) і не пов'язані із святими місцями (церква, престол) та церковним календарем (свята, обходи). Требник використовується для обрядів хрещення, миропомазання, покаяння, шлюбу, висвячень і різних треб (похорон, освячення дому) та містить пасхалію[2][3].
  • Типікон — книга зразків, збірник церковних приписів (рубрик), як відправляти окремі нічнодневні богослуження у тому чи іншому випадку. Богослуження у Східній Церкві відбуваються у різних циклах, які між собою переплітаються, з чого виникають різноманітні комбінації відправ. Типик збирає в одне всі можливі комбінації і подає точні вказівки, як у тому чи іншому випадку «уставно», тобто зразково відправляти те чи інше богослуження[2][3].
  • Тріо́дь — богослужбова книга для перед- і повеликоднього часу церковного календаря. Є дві Тріоді:
  • Октоїх, або Восьмигласник, має у собі піснеспіви (тропарі, кондаки, канони та ін.), поділені на вісім наспівів чи «гласів». Кожен «глас», у свою чергу, містить у собі піснеспіви на всю седмицю, отже, служби Октоїха повторюються раз на вісім тижнів. Поділ церковного співу на гласи було здійснено знаменитим піснеспівцем грецької Церкви св. Іоаном Дамаскином (VIII ст.)[2].
  • Мінея місячна містить у собі молитви на честь святих на кожен день року й урочисті служби на свята Господні та Богородичні, що припадають на певний день місяця. За числом 12 місяців вона поділяється на 12 окремих книг[2].
  • Місса́л (лат. Missale) — в Римо-католицькій церкві богослужбова книга, яка містить тексти меси з супутніми текстами: статутними рубриками, змінними частинами, календарем[5].
  • Градуал (лат. graduale) — піснеспіви, що виконуються у літургіях римо-католицької та лютеранської церков між великими читаннями Апостолів та Євангелія. Градуалом називається також обіходні книги, що містять такі піснеспіви[6].
  • Ірмоло́гіон — співацька православна книга, збірник ірмосів (давньоруських гімнів) православної служби. Походить з Візантії (Х століття). Ірмологіон повного складу містить близько 1050 ірмосів[7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Святе Письмо (переклад Івана Хоменка) [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] — Львів: Місіонер, 2007. — ISBN 978-966-658-089-7 (перегляд 27.10.2016)
  2. ↑ а б в г д е ж и к прот. Серафим Слобідський. Закон Божий. Про богослужбові книги. [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)
  3. ↑ а б в г д е Словник церковних термінів [Архівовано 1 листопада 2014 у Wayback Machine.] (перегляд 27.10.2016)
  4. ↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  5. ↑ Католицька енциклопедія: Міссал [Архівовано 28 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — Москва, 2007. — Т 3. — С. 441—443. (перегляд 27.10.2016)
  6. ↑ Gradual. Catholic Encyclopedia. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 27 жовтня 2016.
  7. ↑ Запаско Я. П. Пам'ятки книжкового мистецтва: Українська рукописна книга. — Львів : Світ, 1995. — С. 442—443.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богослужбові книги
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богослужбові_книги&oldid=43474459