Антимінс
Антимі́нс (церк.-слов. антиминсъ, грец. αντιμήνσιον) — посвячена хустина із зашитою частинкою мощів святих на престолі в православних церквах. На антимінсі звершується під час св. Літургії таїнство Євхаристії. Без антимінса не можна служити св. Літургії.
Антимінси з'явилися тоді, коли стало потрібно правити Літургію поза храмом, у похідних умовах. Престол доводилося заміняти переносним столиком або просто дошками. Освященний антимінс з мощами у такому разі заміняв собою Престол, звідси й походить його назва — від αντι («проти», «замість») та μήνσιον («стіл»). Оскільки правила вимагають обов'язкової наявності мощей на місці Літургії (ще з давньохристиянських часів, коли Богослужіння відбувалися на гробах мучеників), їх зашивають в антимінс.
Для кращого зберігання антимінс загортався в інший шовковий плат, який зовуть ілитоном.
Практика використання антимінса при служінні Літургії в українських греко-католиків нагадує старообрядницьку. Особливістю також є наявність в нижній частині антимінса печатки із зображенням герба правлячого єпископа. Більшість сучасних антимінсів, які використовуються в УГКЦ, виконані за ескізом Ювеналія Мокрицького[2].
Існують згадки про магічні акти, які в давнину буцімто творилися над антимінсами, щоб комусь зашкодити: «Народ оповідав, що о. Лисовський, відомий гадяцький протопіп, робив різні чари, щоб звести гетьмана Івана Скоропадського, і для того різав антимінс у церкві с. Рикова, чаруючи гетьмана, що стверджував і риківський піп. Скоропадський про те знав і ще більше боявся Лисовського»[3]. Федір Лісовський відкидав ці звинувачення[4].
- ↑ Зберігається в Центральному державному історичному архіві України (Львів).
- ↑ Колупаєв В. Українські греко-католицькі антимінси XX століття в російській літургійній практиці // Метрон № 12 Львів, 2015
- ↑ Лазаревський: «Описание старой Малороссии», т. І, с. 203
- ↑ Горобець Віктор Миколайович (2016). Конфлікт і влада в ранньомодерній Україні (PDF). Київ: Інститут історії України НАН України. с. 182. ISBN 978-966-02-7834-9.
- Закон Божий. Українська Православна Церква Київського Патріархату. 560 с. ISBN 966-7567-11-7
- Антимінс [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 36. — 1000 екз.
- Антимінс // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
|
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Євхаристійна Літургія |  | |
|---|---|---|
| Літургія годин | ||
| Таїнства | ||
| Похоронне богослужіння | ||
| Обряди | ||
| Літургіка | Геортологія • Гімнографія : Акафіст • Антифон • Ікос • Ірмос • Канон • Кондак • Літургійні гімни • Молебень • Стихар • Тропар | |
| Богослужбові книги | Апостол • Градуал • Євангеліє • Євангелістарій • Ірмологіон • Мінея • Міссал • Октоїх • Паремійник • Псалтир • Служебник • Требник • Типик • Тріодь • Часослов • Літургія годин • Бревіарій • Чиновник • Молитовник • Sacramentary[en] | |
| Молитви | ||
| Богослужбові терміни | Алилуя • Амінь • Анафора • Ана́мнеза • Антимінс • Доксологія • Епіклеза • Єктенія • Інтройт • Катехумен • Колекта • Консекрація • Конфітеор • Оферторій • Префація • Проскоми́дія • Респонсорій • Святі Дари • Credo • Стихира • Gloria • Kyrie eleison • Sanctus | |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |