HMS Wivern (D66)
| «Віверн» (D66) | ||
|---|---|---|
| HMS Wivern (D66) | ||
.jpg) | ||
| Британський есмінець «Віверн» у порту Лондондеррі. 1920 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Віверн»[Прим. 1] | |
| Корабельня | J. Samuel White & Company, Коуз | |
| Замовлено | квітень 1918 | |
| Закладено | 19 серпня 1918 | |
| Спущено на воду | 16 квітня 1919 | |
| Введено в експлуатацію | 23 грудня 1919 | |
| На службі | 1919–1945 | |
| Перекваліфікований | З 1920 до 1939 перебував у Резерві флоту | |
| Виведений зі складу флоту | у вересні 1944 року виведений зі складу сил флоту | |
| Статус | 18 лютого 1947 проданий на брухт | |
| Нагороди | 3 бойових відзнаки[Прим. 2][1] | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Північно-Африканська кампанія Операція «Смолоскип» | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 140 т (стандартна) 1 550 т (повна) | |
| Довжина | 95,1 м | |
| Ширина | 9 м | |
| Осадка | 2,7 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Brown-Curtis 3 × парових котли Yarrow | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 27 000 к.с. | |
| Швидкість | 34 вузлів (63 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів 900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли | |
| Екіпаж | 134 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1919: 4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1919: 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів | |
| Зенітне озброєння | 1919: 2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2 | |
«Віверн» (D66) (англ. HMS Wivern (D66) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Віверн» був закладений 19 серпня 1918 року на верфі компанії J. Samuel White & Company на острові Коуз. 16 квітня 1919 року він був спущений на воду, а 23 грудня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Після початку Другої світової війни есмінець виконував завдання з ескорту транспортних конвоїв у Південно-західних підходах. У жовтні разом з есмінцями 16-ї флотилії «Вустер», «Веномос», «Вайлд Свон», «Ветеран», «Вустер», «Веріті» й «Вітшед» виконували завдання зі супроводження конвоїв в Англійській протоці та у південно-західних підходах, базуючись на Портсмут.
У липні 1940 року у складі 3-ї групи флоту[Прим. 3] забезпечував прикриття транспортних конвоїв, що прямували Північним морем, а також прикривав цей напрямок з огляду на заплановане вторгнення німецького вермахту до Британських островів[1].
20 серпня 1940 року «Віверн» з іншими есмінцями[Прим. 4] перейшов до 16-ї флотилії есмінців, що забезпечувала охорону східного узбережжя Англії, базуючись на військово-морську базу в Гаріджі.
У вересні 1940 року разом з есмінцями «Волкер», «Вансіттарт», «Весткотт» та «Колдвелл»[en] входив до 5-ї ескортної групи, що базувалася на Ліверпулі, де незабаром їх посилили «Монтрос», «Гарт» та польський «Блискавиця». Протягом осені-зими ця ескортна група продовжувала виконання завдань з патрулювання прибережних вод.
З січня до липня 1941 року корабель використовувався для ескортування поодиноких кораблів та суден, а також для постановки мінних полів у прибережних водах окупованих німцями країн. У цей період «Віверн» неодноразово виходив у море на виконання бойових завдань разом з іншими ескадреними міноносцями «Інтрепід», «Ікарус», «Берклі», «Ферні», «Тайндейл», «Вансітарт» та «Імпалсів» з метою встановлення мінних полів неподалік від берегів окупованих нацистами країн Європи.
8 червня 1941 року «Віверн» вийшов у супроводження авіаносця «Вікторіос» разом з однотипними есмінцями «Вансіттарт» і «Вайлд Свон» у тривалий похід до Гібралтару, а звідсіля до Фрітауна на заході Африки.
- USS Wainwright (DD-419)
- Ескадрені міноносці типу «Дерзкий»
- Ugolino Vivaldi
- Z9 Wolfgang Zenker
- Vasilissa Olga (D15)
- Ескадрені міноносці типу «Вакатаке»
- Виноски
- ↑ Віверн — у міфології крилатий дракон із тілом змія, гострим хвостом і двома лапами. Морський віверн має риб'ячий хвіст.
- ↑ 3 бойових відзнаки за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1943), за Північно-Африканську кампанію (1942-43), за бойові дії в Північному морі (1944).
- ↑ До складу 3-ї групи входили: легкий крейсер «Кардіфф», есмінці «Ентоні», «Ветеран», «Вайлд Свон», «Малькольм», корвети «Маллард», «Пінтейл», «Паффін» і «Шелдрейк».
- ↑ «Малькольм», «Монтроз», «Амбускейд», «Веріті», «Вітшед», «Ворчестер», «Антілоуп», «Ветеран», «Вайлд Свон» та «Веномос»
- Джерела
- HMS Wivern (D 66). на uboat.net. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 11 лютого 2020. (англ.)
- HMS WIVERN (D 66) - V & W-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 11 лютого 2020. (англ.)
- Эскадренные миноносцы типа V и W (1917). на wunderwafe.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2020. (рос.)
- H.M.S. Wivern (1919) [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- HMS WIVERN [Архівовано 18 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two: An International Encyclopedia, Volume 1988, Part 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 11 лютого 2020.
- Preston, Antony (1971). 'V & W' Class Destroyers 1917-1945. London: Macdonald. OCLC 464542895.
- Raven, Alan; Roberts, John (1979). 'V' and 'W' Class Destroyers. Man o' War. Т. 2. London: Arms & Armour. ISBN 0-85368-233-X.
| «Адміралті» |
| ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| «Торнікрофт» |
| ||||||||||||||||||||||||||||
