Перейти до вмісту

HMS Wanderer (D74)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Вандерер» (D74)
HMS Wanderer (D74)
Британський есмінець «Вандерер» у порту Портсмута. 5 жовтня 1942
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W»
Держава прапора Велика Британія Велика Британія
Належність  Військово-морські сили Великої Британії
На честь шостий корабель флоту на ім'я «Вандерер»[Прим. 1]
Корабельня Fairfield Shipbuilding and Engineering Company, Глазго
Замовлено січень 1918
Закладено 7 серпня 1918
Спущено на воду 1 травня 1919
Введено в експлуатацію 18 вересня 1919
На службі 19191945
Статус 31 січня 1946 року проданий на брухт
Нагороди 6 бойових відзнак[Прим. 2][1]
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
* Конвой OB 72
* Конвой OB 74
* Конвой SC 3
* Конвой SC 78
* Конвой ON 102
* Конвой SC 94
* Конвой ON 116
* Конвой ON 119
* Конвой SC 107
* Конвой ON 144
Норвезька кампанія
* Операція «Алфабет»
Середземномор'я
Сицилійська операція
Нормандська операція
Кампанія в Арктиці
Арктичні конвої
* Конвой JW 57
* Конвой RA 57
Ідентифікація
Девіз «Кочуємо, але не бродимо» (лат. Vagantes numquam erramus)
Параметри
Тоннаж 1 140 т (стандартна)
1 550 т (повна)
Довжина 95,1 м
Ширина 9 м
Осадка 2,7 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Brown-Curtis
3 × парових котли Yarrow
Гвинти 2
Потужність 27 000 к.с.
Швидкість 34 вузлів (63 км/год)
Дальність плавання 3 500 миль (6 482 км) на швидкості 15 вузлів
900 миль (1 667 км) на швидкості 32 вузли
Екіпаж 134 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 1919:
4 × 120-мм гармати BL 4.7 inch /45
Торпедно-мінне озброєння 1919:
6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 1919:
2 × 40-мм автоматичних зенітних гармати Vickers QF 2

«Вандерер» (D74) (англ. HMS Wanderer (D74) — військовий корабель, ескадрений міноносець «Модифікований Адміралті» типу «W» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.

«Вандерер» був закладений 7 серпня 1918 року на верфі компанії Fairfield Shipbuilding and Engineering Company у Глазго. 1 травня 1919 року він був спущений на воду, а 18 вересня 1919 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Корабель брав участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився в Атлантиці, в Арктиці, на Середземному морі, супроводжував конвої, підтримував висадку морських десантів на Сицилію, та в Нормандії. За час бойових дій есмінець «Вандерер» потопив у взаємодії з іншими кораблями Королівського флоту п'ять німецьких підводних човнів: U-147, U-401, U-523, U-377, U-390.

За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений шістьма бойовими відзнаками[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

4 вересня 1939 року, наступного дня після вступу Великої Британії у війну, лінійні кораблі «Роял Оак» та «Роял Соверін» вийшли у супроводі есмінців «Броук», «Вондерер» та «Вайтхолл» зі Скапа-Флоу на патрулювання до Оркнейських та Шетландських островів. У морі до них приєдналися ще три есмінці «Форсайт», «Форестер» та «Фьюрі». 6 вересня кораблі повернулися до ВМБ.

З початком вторгнення німецького Вермахту до Норвегії включений до складу сил, що діяли на цьому напрямку. Протягом квітня-травня вів інтенсивні бої проти німецьких окупантів. З 30 квітня допомагав в евакуації союзних військ з Ондалснеса[Прим. 3].

2 червня 1941 року британські есмінець «Вандерер» та корвет «Перівінкл» потопили глибинними бомбами в Північній Атлантиці північно-західніше Ірландії німецький підводний човен U-147. Усі 26 членів екіпажу німецького човна загинули.

3 серпня 1941 року при супроводженні конвою SL 81 зі Сьєрра-Леоне до Британії, разом з есмінцем «Сент-Олбанс», корветом «Гортензія» затопили німецький U-401.

25 серпня 1943 року U-523 був потоплений західніше Віго глибинними бомбами британських есмінця «Вандерер» та корвета «Воллфлавер»[2].

17 січня 1944 року німецький U-377 був затоплений у Північній Атлантиці південно-західніше Ірландії глибинними бомбами британських есмінця «Вандерер» та фрегату «Гленарм». Всі 52 члени екіпажу загинули[3].

5 липня «Вандерер» та фрегат «Таві» затопили у Ла-Манші глибинними бомбами німецьку субмарину U-390. Лише один член німецького екіпажу був врятований[4].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
  1. У перекладі Кочовик.
  2. 6 бойових відзнак за участь у кампаніях та битвах Другої світової війни: за битву за Атлантику (1939-1944), за Норвезьку кампанію (1940), за Сицилійську операцію (1943), за Нормандську операцію (1944), за Арктичну кампанію (1944), за бойові дії в Ла-Манші (1944).
  3. До складу групи входили крейсери «Аретьюза», «Галатея», «Шеффілд» та «Саутгемптон», есмінці «Сикх», «Тартар», «Машона», «Сомалі», «Вондерер», «Волкер» та «Весткотт».
Джерела
  1. а б HMS WANDERER (D 74) — V & W-class Destroyer. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2020.
  2. U - 523. u-boote.ru. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 18 лютого 2019 року.(рос.)
  3. U - 377. u-boote.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 26 січня 2020 року.(рос.)
  4. U - 390. u-boote.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 4 квітня 2019 року.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]