Очікує на перевірку

Як-130

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Як-130
Як-130 на Міжнародній авіаційній виставці Фарнборо-2012
Типнавчально-бойовий літак
РозробникРосія ДКБ Яковлєва
Виробник

Росія Авіабудівельний завод «Сокіл»

Росія Іркутський авіаційний завод
Головний конструкторМикола Долженков[1]
Перший політ25 квітня 1996 р.[2]
Початок експлуатаціїлютий 2010 р.
Статусексплуатація, виробництво
Основні експлуатантиРосія ВПС Росії
Алжир ВПС Алжиру
Роки виробництваз 2009 р.[3]
Виготовлено96
Вартість одиниці~$15 млн (на 2012 р., експорт)[4][5]
ВаріантиAermacchi M-346
CMNS: Як-130 у Вікісховищі

Як-130 (за кодифікацією НАТО: Mitten) — навчально-бойовий літак, розроблений ДКБ імені Яковлєва спільно з італійською компанією Alenia Aermacchi та за підтримки «Мотор Січ» (Україна) для заміни у Військово-повітряних силах Росії навчально-тренувальних літаків Л-39.

Головний конструктор — Наришкін Віталій Юрійович. Спільна розробка з Aermacchi через розбіжності була припинена, і кожна з компаній продовжила реалізовувати свою концепцію самостійно. Як-130 — перший повністю новий (а не модернізований варіант існуючої моделі) літак, побудований в Росії після розпаду СРСР[6]. Як-130 переміг МіГ-АТ в тендері на поставку ВПС Росії. З 2012 року планується випуск понад 100 таких машин.

Історія

[ред. | ред. код]

Конкурс на створення нового НБЛ був оголошений наприкінці 1980-х років. Нова машина мала стати універсальним літаком для підготовки льотчиків, починаючи від початкового льотного навчання і закінчуючи особливостями бойового застосування, а також для підтримки льотних навичок у стройових частинах.

ВПС вибрали два проекти — Як-130 і МіГ-АТ. Для розробки нового літака були потрібні великі кошти, яких не мали ні розробники, ні Міністерство оборони Росії, тому літаки проектувалися спільно з іноземними фірмами — Як-130 з італійською Aermacchi, а МіГ-АТ — з французькими компаніями. Через розбіжності з італійським партнером спільна розробка Як-130 на завершальному етапі припинилася. Компанія Aermacchi отримала всю конструкторську і технічну документацію на планер літака, після чого випустила власний навчально-тренувальний літак — Aermacchi M-346.

Перший політ дослідний зразок Як-130 здійснив 25 квітня 1996 р. під управлінням льотчика-випробувальника Андрія Синіцина[2].

У лютому 2005 року на Як-130 здійснив політ чинний на той момент головнокомандувач ВПС Росії Володимир Михайлов[7].

У грудні 2009 завершені ГСВ[3].

Завдання

[ред. | ред. код]

У задачі літака входить навчання курсантів льотних училищ: зліт-посадка, пілотування, навігація, виконання складних маневрів, отримання навичок дій на граничних режимах польоту, дій при відмовах АТ і помилках льотчика, виконання польотів в замкнених бойових порядках вдень і в умовах візуальної видимості, освоєння систем озброєння та відпрацювання основ бойового застосування при діях по наземним і повітряним цілям, навчання навичкам виконання наступальних і оборонних маневрів, характерних для літаків 4 і 5 поколінь.

Особливості

[ред. | ред. код]

Літак обладнаний цифровою комплексною системою управління КСУ-130 (розроблена в МІЕА), що виконує функції системи автоматичного управління та активної системи безпеки польоту і дозволяє, в навчальних цілях, репрограмувати характеристики стійкості і керованості в залежності від типу імітованого літака[8]. Дозволяє готувати пілотів на літаки 4 і 5 поколінь (Су-30, МіГ-29, F-16 і F-15, Rafale і Eurofighter Typhoon, F-22, F-35, ПАК ФА). Літак має електронну індикацію, побудовану на трьох рідкокристалічних БФЦІ (багатофункціональних цифрових індикаторах) розміром 15×20 см без електромеханічних приладів.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Серійне виробництво Як-130 планувалося розгорнути на двох заводах — в Нижньому Новгороді і Іркутську. На нижньогородському заводі «Сокіл» виробництво почалося наприкінці 2008 року (поставки для ВПС Росії за замовленням Міністерства оборони)[9], літак також буде будуватись на Іркутському авіаційному заводі (для експортних поставок).

4 червня 2008 р. президент корпорації «Іркут» Олег Демченко повідомив журналістам про те, що Іркутський авіаційний завод приступає до виконання замовлення на виробництво для ВПС Росії 62 навчально-бойових винищувачів Як-130. За його словами, «є велике замовлення на Як-130, воно підписано і бюджет затверджений Міноборони, 62 літаки будуть будуватись на Іркутському заводі». Планується, що перший Як-130 буде проведений вже до кінця 2008 року, а поставки для ВПС Росії почнуться в 2009 році[10][11].

19 травня 2009 р. зробив перший політ серійний Як-130, з числа замовлених для ВПС Росії[12].

За повідомленням Управління прес-служби і інформації Міноборони РФ з Військово-повітряним силам, головнокомандувач ВПС Росії генерал-полковник Олександр Зелін підписав «Акт про завершення державних спільних випробувань навчально-бойового літака Як-130»[13].

23 вересня 2011 р. газета «Коммерсант» повідомила, посилаючись на анонімне «джерело в авіапромисловому комплексі», що тендер на поставку Як-130 для Міноборони був визнаний недійсним[14].

16 листопада 2011 р. Міністерство оборони Російської Федерації і корпорація «Іркут» підписали контракт на поставку навчально-бойових літаків Як-130. Згідно з документом, до 2015 року ВПС Росії отримають 55 нових машин, які мають забезпечити першочергові потреби в підготовці військових льотчиків[15].

В кінці січня 2012 р. Міноборони повідомило, що планується збільшити замовлення Як-130 на десять одиниць[16].

Перспективи

[ред. | ред. код]

Потреба ВПС Росії в подібних літаках оцінюється в 250 одиниць, а потреба світового ринку — 2500 одиниць. Як-130 позиціонується, як навчально-тренувальний комплекс для освоєння винищувачів Су-30МК при експортних поставках.

У перспективі, дані літаки повинні повністю замінити застарілий парк літаків чехословацького виробництва L-39, за приблизною оцінкою це має відбутися протягом 10-13 років, і стати основною навчально-бойовою одиницею російських ВПС.

Багато з експлуатованих в Росії L-39 давно відлітали свій ресурс. Саме тому ще наприкінці 1980-х в СРСР було оголошено тендер на розробку навчально-тренувального літака. Серійне виробництво L-39 завершено в 1999 році, а L-159, сучасну версію літака, Міністерство оборони Російської Федерації не замовляло.

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]

Джерело: ОКБ Яковлєва[3][8]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 1 або 2 людини
  • Довжина: 11.49 м
  • Висота: 4.76 м
  • Розмах крила: 9.84 м


Льотні характеристики

  • Максимально допустима швидкість: 1060 км/год
  • Максимальна швидкість: 1050 км/год
  • Крейсерська швидкість: 887 км/год
  • Практична дальність: 2000 км (за умови повної внутрішньої заправки)
  • Довжина розгону: 400 м
  • Довжина пробігу: 650 м

Озброєння

  • Стрілецько-гарматне: гарматні контейнери УПК-23-250 з гарматами калібру 23 мм та боєкомплектом 250 снарядів в кожному — 2-4 шт.
  • Точки підвіски: 8
  • Бойове навантаження: 3000 кг
  • Керовані ракети: 2 керовані авіаційні ракети Х-31
  • Бомби: керовані та звичайні бомби


  • Ресурс літака: 10 000 годин

Аварії та катастрофи

[ред. | ред. код]

Станом на 2024 рік відомо про щонайменше сім втрачених бортів Як-130:

  • 26 червня 2006 року Як-130 розбився в Рязанській області. Обидва льотчики успішно катапультувалися, ніхто не постраждав[19].
  • 29 травня 2010 року, о 16:59, розбився Як-130 (бортовий номер 93) Липецького центру бойової підготовки і перенавчання особового складу. Аварія літака сталася під час виконання планового завдання при зльоті. Екіпаж у складі двох пілотів катапультувався, їх стан задовільний, на землі жертв і руйнувань немає[20]
  • 15 квітня 2014 року, о 17:46, розбився поряд з Ахтубінськом Астраханської області Як-130 пілотований двома пілотами, один з них загинув[21].
  • 16 вересня 2017 року розбився у Волгоградській області. Обидва льотчики успішно катапультувалися, ніхто не постраждав. Попередня причина катастрофи — аварійна відмова систем двигуна.
  • 19 травня 2021 року під час навчально-тренувального польоту на зльоті виникли технічні несправності, пілотам вдалось відвести літак від житлових будинків, й він впав між будинків у Барановичах. Обидва пілоти катапультувалися, але загинули[22].
  • 11 жовтня 2024 року, за 40 км від міста Еліста у Волгоградській області (РФ), впав військовий літак Як-130. Пілот встиг катапультуватися, але зазнав травм[23].
  • 6 листопада 2024 року у В’єтнамі розбився навчально-бойовий літак Як-130 російського виробництва

Оператори

[ред. | ред. код]
  • Алжир Алжир — 16 Як-130, станом на 2012 рік[24].
  • Білорусь Білорусь — 3 станом на 2021 рік[25][26], у травні 2021 року один з них зазнав катастрофи.[22]
  • Бангладеш Бангладеш — 16 літаків будуть отримані до кінця 2015 року. У жовтні 2015 надійшла перша партія в 6 літаків.[27]
  •  В'єтнам у 2019 році підписав контракт на постачання 12 літаків на суму понад 350 мільйонів доларів. Перші 6 літаків доставлені у листопаді 2021 року.[28]
  •  Іран — Станом на початок вересня 2023 р. вже надійшла перша партія кількох літаків з РФ.[29]
  •  Лаос
  • М'янма М'янма[30]
  • Росія Росія — за контрактом від 7 грудня 2011 замовлено 55 Як-130 з постачанням до 2015 року[15][16]. В листопаді 2011 року Олександр Зелін, головком ВПС Росії, заявив про плани придбання 65 Як-130 на суму 30 млрд рублів до 2017 року[31]. Літаки будують на Іркутському авіаційному заводі[15]. Станом на 2013 рік у наявності було 29 Як-130: 
    • 2010—2011 роках у ВПС Росії поставлено 12 Як-130, 1 літак зазнав катастрофи
    • в 2012 році поставлено 15 одиниць[31][32][33][34]
    • в 2013 році ще три
  • Сирія Сирія — замовлено 36 Як-130 на загальну суму $ 550 млн, за станом на лютий 2012[35].

У модельному спорті

[ред. | ред. код]

На основі Як-130 ентузіастами зроблена радіокерована модель в масштабі 1:4, яка на чемпіонаті світу з авіамоделювання «Jet World Masters 2011», що проходив у Національному музеї Військово-повітряних сил США, отримала перехідний кубок та звання Чемпіона Світу на найближчі два роки[36].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Работы по созданию обоих комплексов возглавит бывший генконструктор ОКБ Яковлева Николай Долженков, автор проектов ДПЛА „Пчела“ и новейшего учебно-боевого самолёта Як-130.»
  2. ↑ а б Як-141 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 25 жовтня 2011.
  3. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 12 жовтня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Филиппины и Бангладеш рассматриваются как возможные кандидаты на закупку Як-130УБС
  5. ↑ РФ вполовину увеличила экспорт военных вертолетов и самолетов — ЦАСТ
  6. ↑ https://www.aviaport.ru/digest/2003/06/21/54508.html АвиаПорт.ру
  7. ↑ Главком ВВС России лично облетает новый штурмовик
  8. ↑ а б ОКБ Яковлева: Як-130 — учебно-боевой и тренировочный самолёт
  9. ↑ Деловой Петербург со ссылкой на «ИФ-Регион» и гендиректора авиазавода Михаила Шибаева. (08:19 04 февраля 2008 года). Авиазавод «Сокол» будет делать МиГ-35. Деловой Петербург ISSN 1606-1829 (Online) /Нижний Новгород/.[недоступне посилання з травня 2019]
  10. ↑ «Иркут» приступает к сборке Як-130 для ВВС России
  11. ↑ Иркутский авиазавод поставит российским ВВС 62 учебно-боевых истребителя Як-130
  12. ↑ Учебный самолёт Як-130 для ВВС России совершил первый полет
  13. ↑ Як-130: небо ждёт. Военный паритет. Архів оригіналу за 28 лютого 2012.
  14. ↑ Як-130 не долетели до Минобороны // Коммерсантъ, 23.09.2011
  15. ↑ а б в Независимое военное обозрение // Лётчики России освоят боевой самолёт нового поколения Як-130
  16. ↑ а б Минобооны не будет закупать оружие у "Ижмаша": новый автомат Калашникова - это "блеф" (російською) . NEWSru.com. 25 січня 2012. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 25 січня 2012.
  17. ↑ Разрешённая взлётная масса самолёта Як-130 повышена до 10290 кг — ВПК.name
  18. ↑ Раніша планувалось встановити двигуни РД-35 з тякою 2200 кгс кожен.
  19. ↑ В Рязанской области разбился учебно-боевой самолет Як-130 из подмосковного Жуковского (рос.)
  20. ↑ В Липецке упал самолёт ВВС РФ Як-130 (рос.)
  21. ↑ Учебный самолет Як-130 разбился под Астраханью, один летчик погиб
  22. ↑ а б У Білорусі розбився військовий літак Як-130. Український мілітарний портал. 19 травня 2021.
  23. ↑ У Росії впав військовий літак Як-130. 11.10.2024
  24. ↑ Корпорация «Иркут» передала в конце года все 16 самолётов
  25. ↑ https://www.aex.ru/news/2015/4/27/133701/
  26. ↑ Военный самолет разбился в Барановичах. Sputnik Беларусь (рос.). Процитовано 19 травня 2021.
  27. ↑ https://bmpd.livejournal.com/1504541.html
  28. ↑ В’єтнам отримав перші російські Як-130. Мілітарний. Процитовано 17 листопада 2021.
  29. ↑ Іран отримав від РФ перші навчально-бойові літаки Як-130 (укр.). 2 вересня 2023. Процитовано 3 вересня 2023.
  30. ↑ https://bmpd.livejournal.com/1667409.html
  31. ↑ а б Минобороны получило первые самолеты Як-130
  32. ↑ ВВС России получат в этом году около 180 новых самолётов и вертолётов
  33. ↑ Журнал Взлёт : В Борисоглебский УАЦ поступили пять Як-130. Архів оригіналу за 3 грудня 2014. Процитовано 12 жовтня 2012. [Архівовано 2014-12-03 у Wayback Machine.]
  34. ↑ Спрос рождает предложение: корпорация «Иркут» модернизирует Як-130 — ОРУЖИЕ РОССИИ, Каталог вооружения, военной и специальной техники. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 12 жовтня 2012. [Архівовано 2013-10-29 у Wayback Machine.]
  35. ↑ «Ъ»: Россия продала Сирии 36 самолетов боевых Як-130, цена сделки $550 млн — Газета. Ru | Деловые новости
  36. ↑ * https://www.rusjet.ru/club [Архівовано 2012-10-20 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Як-130&oldid=43964373