T19 (САУ)
| САУ Т19 | |
|---|---|
 Самохідна гаубиця Т19 | |
| Тип | Самохідна гаубиця |
| Походження | .svg){kind=small} США |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1942–1945 |
| Оператори | США |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Артилерійсько-технічний корпус |
| Розроблено | 1941 |
| Виробник | Diamond T |
| Виготовлення | 1942-1945 |
| Виготовлена кількість | 324 |
| Характеристики | |
| Вага | 9 070 кг |
| Довжина | 6 160 мм |
| Ширина | 1 962 мм |
| Висота | 2 337 мм |
| Обслуга | 6 осіб |
| Стволи | 22,5 кал |
| Приціл | перископічний M16, артилерійська панорама M12A2, квадрант M4 |
| Броня | сталева поверхнево загартована |
Головне озброєння | 105-мм гаубиця M2A1 |
Другорядне озброєння | 12,7-мм кулемет Browning M2 |
| Двигун | 1 × однорядний 6-циліндровий карбюраторний двигун рідинного охолодження White 160AX 147 к.с. |
| Питома потужність | 16,2 |
| Дорожній просвіт | 285 мм |
Операційна дальність | 320 км |
| Швидкість | 72 км/год |
Система наведення | -5…+35 |
T19 (САУ) у Вікісховищі | |
105-мм самохідна гаубиця Т19 (англ. T19 Howitzer Motor Carriage) — американська самохідна артилерійська установка часів другої світової війни, класу самохідних гаубиць на напівгусеничній базі. Розроблена в 1941 році на шасі М3 з використанням 105-мм гаубиці M2A1.
105-мм самохідна гаубиця Т19 була створена восени 1941 року фахівцями Артилерійсько-технічного корпусу армії США в ролі перехідної самохідної артилерійської системи для нагального задоволення потреб бронетанкових дивізій у самохідній артилерії. Основною артилерійською системою послужила 105-мм гаубиця M2A1, а базою став напівгусеничний бронетранспортер M3. У січні 1942 року фірмою Diamond T Motor Car Company було розпочато серійне виробництво T19 і було завершено у квітні того ж року, з початком випуску САУ M7, яка повністю задовольняла вимогам армії.
Незважаючи на те, що T19 передбачалася лише для тимчасового використання до надходження у війська M7, напівгусенична САУ не тільки активно використовувалася для підготовки бронетанкових військ на початковому періоді, але і застосовувалася в боях. Під час боїв у Туніській кампанії в 1942—1943 роках T19 застосовувалися танковими частинами і M7 надійшли їм на заміну тільки до початку Сицилійської операції. Більша ж частина T19 використовувалася в полковій артилерії піхотних дивізій, також як тимчасова заміна до надходження на озброєння новітніх буксованих піхотних гармат M3.
T19 продовжували використовуватися в Італійській кампанії й на півдні Франції щонайменше до 1944 року.
У липні 1945 року T19 була знята з озброєння і 90 САУ, що лишалися в строю, були переобладнані на бронетранспортери M3A1.
- T19 105mm Howitzer Motor Carriage (HMC) [Архівовано 12 червня 2017 у Wayback Machine.]
- T19 105mm Howitzer Motor Carriage [Архівовано 18 червня 2017 у Wayback Machine.]
- T19 Howitzer Motor Carriage (HMC) with 105mm Howitzer [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- R. P. Hunnicutt. Halftrack: A History of American Semi-Tracked Vehicles. — Novato, CA: Presidio Press, 2001. — 240 p. — ISBN 0-89141-742-7.
- S. J. Zaloga. US Field Artillery of World War II. — Oxford: Osprey Publishing, 2007. — 48 p. — (New Vanguard № 131). — ISBN 978-1-84603-061-1.
