Калімантан

**Калімантан (Борнео)**
Калімантан (Борнео)
	Світанок у джунглях Калімантану
	Карта; Карта острова Калімантан (Борнео)
Географія
	1° пд. ш. 114° сх. д. / 1° пд. ш. 114° сх. д.
Континент	Азія
Місцерозташування	Південно-Східна Азія
Акваторія	Тихий океан, Море Сулу, Південнокитайське море, Яванське море, Море Сулавесі, Макасарська протока
Група островів	Великі Зондські острови
Площа	743 330 км² (3-тє місце)
Довжина	1366 км
Ширина	1026 км
Берегова лінія	4971 км
Найвища точка	Кінабалу, 4095 м (3-тє місце)
Країна
	Індонезія, Малайзія, Бруней
Населення	21 258 000 осіб (2014); (9-те місце)
	Калімантан (Борнео) Калімантан (Борнео) (Індонезія)
	Калімантан у Вікісховищі

Калімантан (індонез. Kalimantan), також Борнео (малай. Borneo) — третій за величиною острів у світі; єдиний морський острів, розділений між трьома державами: Індонезією, Малайзією і Брунеєм. Площа — 743 330 км². Острів лежить у центрі Малайського архіпелагу в Південно-Східній Азії.

Індонезійська — велика частина острова ділиться на чотири провінції (Західний Калімантан, Центральний Калімантан, Південний Калімантан та Східний Калімантан). Малайзійська частина ділиться на два штати — Сабах та Саравак.

Географія

Калімантан оточений Південно-Китайським морем, Морем Сулу, Морем Сулавесі, Макасарською протокою, Яванським Морем та протокою Карімата. На захід лежать півострів Малакка й острів Суматра, на південь — острів Ява, на схід — острів Сулавесі, на північний захід — острови, що належать Філіппінам.

Найвищою точкою на острові є гора Кінабалу (4095 м) у малайському штаті Сабах. У цій же частині острова є діючий вулкан Бомбалай.

Найбільші річки: Капуас, Каян, Махакам і Баріто.

Найбільші міста Калімантану: Банджармасін, Мартапура, Понтіанак, Самаринда і Балікпапан (Індонезія), Кучинг, Сібу і Сандакан (Малайзія), Бандар-Сері-Бегаван (Бруней).

Історія

Геополітичний поділ острова:
   Індонезія

   Малайзія

   Бруней

Найдавніші відомі переселенці припливли на Калімантан з Африки понад 40 тисяч років тому. 13 тисяч років тому вони розселилися на Малакському півострові^[2]. Прямі нащадки цих людей — негріто, які досі живуть в Малайзії.

Негріто розселилися на північ у Східну Азію і Тайвань приблизно 8 тисяч років тому. На материку при надлишку ресурсів природний відбір забезпечував виживання рослих і сильних, а на островах — невисоких, які могли обходитися меншою кількістю їжі. 3—5 тисяч років тому полінезійці зі Східної Азії стали розселятися на острови і відтісняти негріто в гори. Нащадки полінезійців — дусуни, мурути і даяки — нині населяють внутрішні частини Борнео й віддалених островів Індонезії, а також острів Нова Гвінея майже повністю, а негріто майже не збереглися. І полінезійці, і негріто вважаються корінним населенням — протомалайцями.

Приблизно в 3 столітті до нашої ери на території Південного Китаю відбулася зустріч монголоїдів, які поступово розселялися з північного заходу Азії, і місцевих народів, що прийшли з півдня. Змішаний монголо-полінезійський народ поступово, мігруючи на південь, заселив півострівну Малайзію та зараз називається дейтеромалайці. Дейтеромалайці влаштувалися також на узбережжі Калімантану, а внутрішні області займали протомалайські етноси. Тих і тих попри величезну етнічну різницю нині часто називають корінними жителями Малайзії.

На півдні Калімантану живуть банджари. З некорінних народів найбільшу чисельність мають китайці.

У XV столітті острів став залежним від індонезійської імперії Меджепегіт. Правителька індуїстської держави Негара Дипа, що знаходиться на Калімантані, Джунгджунг Буї, вийшла заміж за яванського принца Суріяната, і вони спільно управляли царством, яке з 1365 а платило данину імперії Меджепегіт. Таким чином воно стало частиною Нусантари — збірної назви індонезійських земель. Коли принц Негара Дипа, Самудра (Суріансія), навернувся в іслам і утворив ісламську державу Банджара, туди також увійшла велика частина земель індуїстського царства Негара Даха.

Північний Калімантан з XV по XVII століття входив до складу султанату Бруней, який на той час переживав розквіт. 1703 у (за іншими джерелами 1658) велика частина півночі острова була передана султанату Сулу, розташованому на південних Філіппінах, після того як останній надав султану Брунею військову допомогу проти повстання в Брунеї. 1857 султан Сулу Джамалуль Ахлам Кірам (1863—1881), здав Північний Калімантан в оренду Британської компанії Північного Борнео^[3]. Ця частина острова зараз входить до складу Малайзії і відома як Сабах. Внутрішні території острова були населені тубільцями. У XIX столітті прибережні території, ще залишалися під контролем Брунею, поступово перейшли під контроль династії, заснованої Джеймсом Бруком.

Ресурси

На острові багаті родовища нафти, видобуток якої формує основу економіки Брунею і є однією з основоположних статей економіки Індонезії. Крім цього, на острові видобувають алмази. Острів лежить у вологому екваторіальному поясі й густо вкритий джунглями. Проте заготівля дров різко зменшує запаси деревини. Джунглі також страждають від лісових пожеж у посушливі періоди, особливо сильні пожежі були в 1997—1998 роках, що могло призвести до екологічної катастрофи.

Цікаві факти

На Калімантані протікає дві річки з однаковою назвою — Капуас. Одна з них, у провінції Західний Калімантан, є найдовшою річкою Індонезії (1143 км) і найдовшою острівною річкою у світі. Інша, у провінції Центральний Калімантан, значно коротша (близько 600 км), притока річки Баріто.
У західній частині острова зустрічається єдиний досі відомий вид жаб, у якого відсутні легені — борнейська пласкоголова жаба.

Примітки

↑ An Awesome Island. Borneo: Island in the Clouds. PBS. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20-12-2020.
↑ Реконструкція розселення доісторичної людини за даними мітохондріальної РНК і Y-хромосомної ДНК. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 29 січня 2012.
↑ .sabah.org.my / bi / know_sabah / history.asp History of Sabah. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 19 червня 2022.

Література

Gudgeon, L. W. W. 1913. British North Borneo. Adam and Charles Black, London. (An early well-illustrated book on «British North Borneo», now known as Sabah.)
Михайло Ругаль. Ілюстрована наука. — Bonnier Publications, 2011. — Вып. 5 (10). — С. 46. — ISSN 2079-7524.
«Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 160, 170, 184—186, 200—203, 229—230 (рос.)
Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, ISBN 978-5-89355-169-3, стр. 98-99 (рос.)

Посилання

Подорож до Малайзії і Борнео [Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.]
An Awesome Island. Borneo: Island in the Clouds. PBS. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20-12-2020.
Borneo: Eco Warriors — Online documentary
Стаття І. Корабельникова [Архівовано 26 липня 2012 у Wayback Machine.]
Відеосюжет про алмазному промислі на півдні Калімантану (нім.)

Це незавершена стаття з географії Брунею.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Індонезії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Малайзії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[highest_summit-1] An Awesome Island. Borneo: Island in the Clouds. PBS. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20-12-2020.

[2] Реконструкція розселення доісторичної людини за даними мітохондріальної РНК і Y-хромосомної ДНК. Архів оригіналу за 7 лютого 2010. Процитовано 29 січня 2012.

[3] .sabah.org.my / bi / know_sabah / history.asp History of Sabah. Архів оригіналу за 2 лютого 2008. Процитовано 19 червня 2022.

[1]

[2]

[3]