Аеродром
Аеродром | |
Аеродром у Вікісховищі |
Аеродро́м[1][2][3], лето́вище[4][5][6] — спеціально підготовлені земельні ділянки або ділянки водної поверхні, зі спорудами й обладнанням, що забезпечують зліт, посадку, розміщення та обслуговування повітряних суден[3][7].
Згідно з Правилами виконання польотів державної авіації України, «Аеродром — ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування повітряних суден»[8].
Слово аеродром походить від фр. aérodrome, утвореного від aéro («літак», скорочення від aéroplane) і компонента -drome (за зразком hippodrome)[9]. «Словник технічної термінології» під редакцією І. Шелудька і Т. Садовського 1928 року використовує для перекладу російського терміна слово аеродром[10]. Оскільки аеродром звучить схоже на рос. аэродром, з 1990-х років спостерігається тенденція його заміни на летовище[11][12] (у ВТССУМ воно наведене з позначкою «зах.», тобто притаманне західноукраїнському мовленню)[4].
Летовища бувають військові та цивільні.
- за обладнанням, поділяються на постійні й польові (тимчасові),
- за технічними характеристиками льотних смуг — на класи.
- Цивільні (для перевезення цивільних пасажирів і вантажів, входять до складу аеропортів):
- Трасові — для виконання авіаційних рейсів;
- Навчальні — для навчання і тренування курсантів льотних училищ;
- Заводські — для випробування повітряних суден після ремонту на авіаремонтних заводах;
- Для виконання авіаційних робіт.
- Експериментальні (для випробування авіаційної техніки на авіаційних заводах і полігонах)
- Державні:
- військові (для вирішення завдань оборонного характеру, несення бойового чергування, перекидання військ тощо)
- Навчальні (для навчання льотного, штурманського і технічного складу військової авіації)
- спортивні (для навчально-тренувальних і показових польотів на літаках, вертольотах, дельтапланах, планерах, парапланах, виконання парашутних стрибків)
- Також існують приватні летовища та льотні поля
На цивільних аеродромах дислокуються (базуються) цивільні авіапідприємства (авіакомпанії), на військових — військові частини Міністерства Оборони та інших силових відомств, на експериментальних аеродромах — організації, що здійснюють випробування авіатехніки (льотно-випробувальні станції авіазаводів, науково-дослідні установи різних відомств — як цивільних, так і військових), на навчальних — літні та авіаційно-технічні училища (цивільні або військові), на спортивних — авіаспортклуби і подібні організації. Існує низка аеродромів спільного базування, на яких поряд з цивільною авіацією, розміщується і військова.
У деяких країнах, для позначення військових аеродромів нерідко застосовується термін авіабаза, запозичений з англійської мови (air base), де він активно використовується (особливо в США).
Згідно ІСАО Annex 14[13] кожному цивільному аеродрому[сумнівно ] надається код, що складається з двох показників: цифра індексу довжини ЗПС та літера індексу ширини ЗПС (згідно розмаху крил та ширини бази зовнішнього головного шасі (outer main gear wheel span))
Індекс довжини ЗПС:
Цифра коду | Референтна довжина ЗПС | Типове ПС |
---|---|---|
1 | < 800 м | De Havilland Canada DHC-6/Piper PA-31 |
2 | 800 м, але < 1200 м | ATR42/Bombardier Dash 8 Q300 |
3 | 1200 м, але < 1800 м | Saab 340/Bombardier Regional Jet CRJ-200 |
4 | > 1800 м | Boeing 737-700/Airbus A-320 |
Індекс ширини ЗПС:
Літера коду | Розмах крил | Ширина бази шасі | Типове ПС |
---|---|---|---|
A | < 15 м | < 4,5 м | Piper PA-31/Cessna 404 titan |
B | 15 м, але < 24 м | 4,5 м, але < 6 м | Bombardier Regional Jet CRJ-200/De Havilland DHC-6 |
C | 24 м, але < 36 м | 6 м, але < 9 м | Boeing 737—700/Airbus A-320/Embraer ERJ 190—100 |
D | 36 м, але < 52 м | 9 м, але < 14 м | B767/Airbus A-310 |
E | 52 м, але < 65 м | 9 м, але < 14 м | B777/B787 series/A330 |
F | 65 м, але < 80 м | 14 м, але < 16 м | Boeing 747-8/Airbus A-380-800 |
Класи летовищ України та типи відповідних повітряних суден визначено нормативами ДАС: [1]
Основні елементи летовища: літне поле (літні смуги, місця стоянки літаків і вирулювальні доріжки); обладнання для навігації, зв'язку і ремонту літаків, ангари, житлові та побутові споруди тощо.
Літна смуга постійного летовища має злітно-посадкову смугу довжиною 2-3 км, шириною 50-80 м з твердим покриттям (зазвичай цементобетонним), обладнану світлосигнальною системою. Довжина літної смуги польового летовища — 2500 м, ширина — 300 м.
Містить власне аеровокзал, призначений для обслуговування пасажирів. В аеровокзалі базуються більшість служб, що обслуговують пасажирів від миті входу на територію летовища до вильоту і від часу подачі трапа до літака, до покидання летовища:
- Представництва авіакомпаній;
- Служба організації пасажирських перевезень;
- Служби безпеки;
- Багажна служба;
- Служби прикордонного, імміграційного і митного контролю;
- Різні організації та підприємства, спрямовані на відпочинок, розваги пасажирів та інше: ресторани і кафе, точки торгівлі періодикою та сувенірами, магазини і тощо.
Приймає до відправлення, оформлює, обробляє, завантажує на борт повітряних суден вантаж та пошту. Оснащується критим опалювальним складом, засобами доставляння і механізованого навантаження-розвантаження, засобами обробки вантажу «в навал» і в контейнерах.
- Аеропорт
- Гідроаеродром
- Аеродром гірський
- Аеродром для спортивних, аматорських повітряних суден
- Аеродром ізольований
- Аеродром призначення
- Аеродром спільного базування
- Аеродром спільного використання
- Аеродромна диспетчерська вишка
- Аеродромна кліматологічна інформація
- Аеродромна кліматологічна таблиця
- Аеродромна мережа України
- Аеродромне диспетчерське обслуговування
- Аеродромне обладнання
- Світлосигнальна система аеродрому
- Аеродромний вогонь
- Аеродромний диспетчерський пункт
- Аеродромний метеорологічний орган
- Аеродромний пожежно-рятувальний комплекс
- Аеродромний рух
- Злітно-посадкова смуга
- Вертодром
- ↑ A Dictionary of Aviation, David W. Wragg. ISBN 10: 0850451639 / ISBN 13: 9780850451634, 1st Edition Published by Osprey, 1973 / Published by Frederick Fell, Inc., NY, 1974 (1st American Edition.), Page 29.
- ↑ ДСТУ 3228-95: Аеродроми цивільні. Терміни та визначення.
- ↑ а б Постанова КМУ Про затвердження Положення про використання повітряного простору України № 401 від 29 березня 2002 [Архівовано 7 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Летовище // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Летовище // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Галина Сюта. Аеродром — летовище [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] — Культура мови
- ↑ Повітряний кодекс України від 19.05.2011 № 3393-VI. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 10 лютого 2019.
- ↑ Правила виконання польотів державної авіації України: Наказ Міністерства оборони України від 05.01.2015 № 2. Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- ↑ Арматура продольная — Аэродромный // Словник технічної термінології (загальний) / за редакцією І. Шелудька і Т. Садовського. — К. : Державне видавництво України, 1928. — P. 6.
- ↑ О. О. Тараненко. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (на загальнослов'янському тлі) [Архівовано 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Шевчук С. В. Мовні скарби українського народу // Науково-інформаційний вісник Академія наук вищої школи України|Академії наук вищої школи України, № 2 (79). — березень-квітень 2012. [Архівовано 28 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ ICAO Aerodrome Reference Code - SKYbrary Aviation Safety. www.skybrary.aero (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аеродром [Архівовано 25 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ