Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

У  вересні 1918 року в Катеринославі на базі вищих жіночих курсів відкривається Катеринославський університет. До його складу ввійшло 4 факультети: історико-філологічний, юридичний, медичний, фізико-математичний. Першим деканом історико-філологічного факультету був М. К. Любавський.

У 1918-1922 рр. на факультеті працюють відомі вчені. Проф. Д. І. Яворницький (1855-1940) очолює кафедру українознавства, читає лекції з історії України, археології, філології. Протягом 1920-1921 рр. був деканом факультету. У ці роки пише ґрунтовні праці: "Історія Запорізької Січі", "Дніпровські пороги" та ін. З 1918 по 1921 рік на факультеті працює видатний лінгвіст і педагог проф. О. М. Пєшковський (1878-1933), автор фундаментальної праці "Русский синтаксис в научном освещении". У ці роки він очолює кафедру порівняльного мовознавства. З 1921 по 1922 рік кафедру мовознавства й методології історії літератури очолює проф. М. Я. Немировський (1883-1965).

У 1944-1971 рр. факультет має назву історико-філологічний. У 1962 році на цьому факультеті Дніпровського університету відкрито романо-германське відділення, а з 1972 р. факультет стає філологічним. У 1990 р. на факультеті відкрито відділення журналістики, 1993 – китайське відділення. У 1994 р. із складу філологічного факультету виділився факультет української філології та мистецтвознавства, а в 1996 р. – факультет журналістики. У 1995 році на факультеті української філології відкрито спеціальність "Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво",  у 1998 р. – спеціальність "Дизайн". На філологічному факультеті в 1997 р. розпочато підготовку фахівців зі спеціальності "Японська мова", а 2004 р. відкрито спеціальність "Переклад". У грудні 2005 року на базі філологічного факультету та факультету української філології та мистецтвознавства ДНУ створено факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства.

На факультеті працюють 18 докторів філологічних наук, професорів; 105 кандидатів філологічних наук, доцентів; 29 старших викладачів; 42 викладачі.

За всіма спеціальностями на факультеті навчається понад 1600 студентів. Видатні випускники факультету: письменники Олесь Гончар, Павло Загребельний; поети Сергій Бурлаков, Віктор Корж, Наталка Нікуліна, Іван Сокульський, Любов Голота, Анатолій Шкляр; професори: В. Л. Микитась, Є. С. Отін, М. М. Булгаков, О. М. Шиловський, В. М. Туркін, О. О. Тараненко, Н. М. Сологуб, М. А. Жовтобрюх, К. П. Фролова, Д. Х. Баранник, В. О. Горпинич, В. С. Ващенко, О. С. Лінський, О. М. Трубачов та ін.

Факультет здійснює підготовку за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 014 Середня освіта: Українська мова і література
– 014 Середня освіта: Англійська мова і література
– 022 Дизайн
– 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація
– 035.01 Українська мова та література
– 035.034 Російська мова та література
– 035.041 Англійська та друга західноєвропейська мови і літератури
– 035.041 Переклад з англійської та німецької мов
– 035.043 Німецька та англійська мови і літератури
– 035.055 Французька та англійська мови і літератури
– 035.065 Китайська та англійська мови і літератури
– 035.069 Японська та англійська мови і літератури

Факультет здійснює підготовку за другим (магістерським) рівнем вищої освіти за освітніми програмами:
– 022 Дизайн візуального середовища
– 035.01 Українська мова та література
– 035.034 Російська мова та література
– 035.041 Англійська та друга західноєвропейська мови і літератури
– 035.041 Переклад з англійської та німецької мов
– 035.043 Німецька та англійська мови і літератури
– 035.055 Французька та англійська мови і літератури
– 035.065 Китайська та англійська мови і літератури
– 035.069 Японська та англійська мови і літератури

Також факультет здійснює підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів через аспірантуру зі спеціальностей: українська мова, українська література, порівняльне літературознавство, російська мова, німецька мова та література, література зарубіжних країн, англійська мова, російсьа література; та докторантуру: російська література, українська мова, література зарубіжних країн. На факультеті навчається 108 магістрів, а також близько 20 аспірантів, науковою роботою яких керують 18 докторів філологічних наук та 15 кандидатів філологічних наук.

Основні і спеціальні дисципліни: сучасна українська літературна мова, англійська мова, німецька мова, японська мова, китайська мова, французька мова, сучасна російська мова, історія української літератури, історія зарубіжної літератури, теорія і практика перекладу, історія російської літератури, лінгвістичний аналіз художнього тексту , методика викладання мов і літератур, лінгвокраїнознавство, слов'янські мови (болгарська, польська, сербська, словацька), латинська мова, теорія літератури, живопис, історія мистецтв, комп’ютерна графіка.

Провідними серед загалу наукових шкіл ДНУ імені Олеся Гончара вважають школи філологічного напрямку. Наразі колективи цих шкіл вирішують актуальні теоретичні та прикладні питання слов’янських, германських, романських, східних мов та літератур.

1. Проблема функціонування мовних одиниць і граматичних категорій (філологічні науки, спеціальність: 10.02.01 – українська мова). Керівник: Попова І. С. – доктор філологічних наук, професор. Науковий потенціал наукової школи: докторів наук: 6 осіб, докторів філософії (кандидатів наук) – 6 осіб.

Колектив наукової школи сформований за традиціями кафедри української мови ДНУ та продовжує розвивати ідеї, започатковані видатними науковцями – Д. І. Яворницьким (досліджував українську мову на матеріалі творів Т. Г.Шевченка, тогочасних українських письменників, автор «Словника української мови»), І. І. Завадовським (автор навчальних посібників із загального та українського мовознавства), Д. Х. Баранником (співавтор академічної монографії «Сучасна українська мова. Морфологія»), В.С. Ващенком (автор праць з української діалектології та лінгвогеографії, стилістики, підручників і посібників з курсів сучасної української літературної мови).

За останні 5 років за науковим напрямом школи підготовлено 3 доктори наук, один доктор філософії. Видано 10 монографій. Заплановано захист чотирьох докторів філософії, видання 2 монографій, 4 науково-методичних посібників, а також:

1) продовжувати організовувати конференції, олімпіади та інші заходи, що сприятимуть популяризації філологічної науки загалом та забезпечуватимуть високий престиж національної української мови;
2) забезпечити публікування наукових здобутків представників школи в журналах категорії «А» та «Б»;
3) сприяти подальшому захистові докторських і кандидатських дисертацій за напрямом досліджень наукової школи;
4) для впотужнення місця наукової школи в українській науці представникам школи продовжувати активно брати участь у міжнародних та всеукраїнських конференціях;
5) у майбутньому оновити склад наукової школи, що дасть перспективу розвитку наукових досліджень (на сьогодні виконують дослідження за напрямом школи 4 аспіранти);
6) активно залучати талановиту студентську молодь до наукової діяльності за напрямом школи;
7) упроваджувати результати наукової діяльності школи в інноваційний освітній процес у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара.

2. Література в контексті культури Сходу та Заходу (філологічні науки, спеціальність: 10.01.02 – російська література, 10.01.04 – література зарубіжних країн, 10.01.05 – порівняльне літературознавство). Керівник: Гусєв В. А. – доктор філологічних наук, професор. Науковий потенціал наукової школи: докторів наук: 10 осіб, докторів філософії (кандидатів наук) – 16 осіб.

Засновниками школи були такі фахівці у галузі літератури, як Н. С. Шрейдер, Л.Я. Потьомкіна та ін. За останні 5 років за науковим напрямом школи підготовлено 3 доктори філологічних наук і 29 докторів філософії (кандидатів наук). Видано 10 монографій. Заплановано захист 2 докторів філософії, видання 2 монографій, 3 науково-методичних посібників. Серед перспектив наукової школи – організація й проведення наукових, науково-практичних конференцій міжнародного та всеукраїнського формату, залучення перспективної молоді до лав школи.

3. Міжмовна та міжкультурна комунікація (філологічні науки, спеціальність: 10.02.01 – українська мова, 10.02.02 – російська мова, 10.02.04 – германські мови). Керівник – Панченко О. І., доктор філологічних наук, професор. Науковий потенціал наукової школи: академік Академії наук вищої освіти – 1; докторів наук – 3; докторів філософії (кандидатів наук) – 11.

За останні 5 років за науковим напрямом школи підготовлено 2 доктори філологічних наук і 2 доктори філософії (кандидатів наук). Видано 4 монографії. Перспективою розвитку наукової школи також є посилення компоненти, пов’язаної з германськими мовами. У 2020 р. планується захист кандидатської дисертації однієї особи зі спеціальності «Германські мови», з цієї спеціальності пишуть дисертації двоє аспірантів кафедри. Над докторською дисертацією з германських мов працює одна особа.

4. Активні процеси в сучасних слов’янських мовах (філологічні науки, спеціальність: 10.02.02 – російська мова). Керівник: Пристайко Т. С. – доктор філологічних наук, професор. Науковий потенціал наукової школи: докторів наук: 4 особи, докторів філософії (кандидатів наук) – 5 осіб.

Колектив школи продовжує розвивати ідеї, започатковані видатними науковцями О. М. Трубачовим, Т. П. Ломтевим, О.М. Шиловським. За останні 5 років за науковим напрямом школи підготовлено 1 доктора філологічних наук та 5 докторів філософії (кандидатів наук). Видано 4 монографії, Матеріали до словника універбів у двох томах. Передбачається посилення порівняльно-зіставного аспекту вивчення активних процесів у різних слов’янських мовах, практично-прикладного аспекту вивчення активних процесів у різних слов’янських мовах: опрацювання у порівняльно-зіставному аспекті мовних та мовленнєвих інновацій у різних слов’янських мовах та складання на цій базі трьох-, чотирьохмовних тематичних словників новоутворень. Результати наукової роботи втілені у програмах магістерських спецкурсів, що сприяє залученню наукової молоді до участі у діяльності школи.

Кафедра загального та слов’янського мовознавства (до 1997 р. – кафедра російської мови) – одна з найстаріших кафедр університету, заснована в 1918 р. Імена багатьох випускників кафедри знають далеко за межами України. Це відомі вчені, талановиті журналісти, громадські діячі. Серед них видатні лінгвісти О.М.Трубачов,Є.С.Отін, В.О.Горпинич,І.І.Меньшиков та інші.

Сьогодні наукові інтереси співробітників кафедри сконцентровані на вивченні активних процесів у сучасних слов’янських мовах. У межах зазначеного напряму викладачами досліджуються інноваційні процеси у сфері термінологічної номінації, лексикології та фразеології, словотвірного синтезу, функціонального синтаксису сучасних слов’янських мов; вивчаються проблеми контрастивної лексикології та фразеології, історії мови, лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем керування, навчання та інформаційного пошуку; створюються словники (лексичних одиниць поетичних творів, лінгвістичних термінів, прізвищ мешканців м. Дніпра). З 2003 р. науковою маркою кафедри в Україні та поза її межами є наукова конференція міжнародного рівня “Лексико-граматичні інновації в сучасних слов’янських мовах”, яка відбувається раз на два роки на базі ДНУ ім. Олеся Гончара й проводиться під егідою УАВРМЛ (Україна). Матеріали конференцій друкуються окремими виданнями та у часописі "Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство". При кафедрі редагується та видається "Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство" (відп. редактор проф. Т.С.Пристайко), затверджений ВАК України як фахове видання.

Протягом багатьох років на кафедрі зарубіжної літератури досліджували проблеми вивчення та викладання зарубіжної літератури; теорії та історії жанрів та напрямів; взаємодії жанру й методу на різних етапах розвитку літератури; соціології читання, читацького сприйняття та порівняльного літературознавства. Фахівцями кафедри розробляється низка актуальних сучасних напрямів, зокрема функціонування літератури в культурному контексті епохи. Результати наукових пошуків членів кафедри та їхніх учнів друкуються у фахових виданнях: “Література в контексті культури”, “Від бароко до постмодернізму” та оприлюднюються на щорічних міжвузівських конференціях.

Кафедра порівняльної філології східних та англомовних країн – одне з перших заснованих в Україні навчальних академічних філологічних відділень, що займається вивченням східних мов і літератур (китайської, японської, турецької) та дослідженням найсучасніших східних студій. За 15 років існування кафедра перетворилася на знаний та впливовий в Україні центр сходознавства. У нашій країні східна філологія – саме філологія, а не викладання східних мов – наука молода, але перспективна й має високі темпи розвитку. З інтеграцією України у світовий міжнародний процес у її громадян зростає інтерес до цінностей культури Сходу. Сьогодні на цьому етапі глобалізації/планетаризації нашого життя ні у кого не виникає сумнівів, що розвиток цієї області наукових знань в Україні не лише збагачує нашу українську гуманітарну науку, що вийшла на міжнародний рівень, не лише підвищує її престижність, але й виправдовує себе з економічного боку: спеціалісти із знанням східних мов і культури успішно працюють у різних сферах на благо нашої країни.

Співробітники та студенти кафедри проводять наукові дослідження у таких галузях, як лінгвістика, літературознавство, перекладознавство, трансцивілізаційне порівняльне літературознавство. Кафедра пропонує широку програму гуманітарних дисциплін для бакалаврів і магістрів, що передбачає вивчення мови, літератури, філософії та культури Китаю, Японії та Туреччини. На кафедрі працюють викладачі з Китаю. Щороку студенти отримують призові місця на Всеукраїнських олімпіадах і мають можливість безкоштовно навчатися в Китаї та Японії. Випускники відділення східної філології плідно працюють як в Україні, так і за її межами: Китаї, Японії, Туреччині, Росії, США, Казахстані.

Науковці кафедри української літератури відомі як серйозні дослідники з питань художнього стилю і методу. З 1963 р. їх публікації виходили в збірниках “Питання художнього стилю і методу”, “Питання майстерності”, “Проблеми методу, жанру і стилю в українській літературі”, “Актуальні проблеми літературознавства”, “Таїни художнього тексту”. Фахівцями кафедри української літератури розроблено низку актуальних сучасних наукових напрямів дослідження літературного процесу, основними серед яких є: “Метод, стиль, жанр” (1963-1978), “Естетичні категорії в літературознавстві” (1979-1994), “Маловідомі сторінки української літератури в аспекті поетики художнього твору” (1995-2000), “Малодосліджені сторінки української літератури в контексті світової літератури” (з 2001), “Автор і реципієнт: аспекти взаємодії” (з 2006). Кафедра відома в Україні як організатор наукових конференцій.

Кафедра пишається своїми видатними випускниками. Це письменники Олесь Гончар, Павло Загребельний; поети Віктор Корж, Сергій Бурлаков, Наталка Нікуліна, Іван Сокульський, Любов Голота, Анатолій Шкляр.

Упродовж 60-80-х рр. ХХ ст. більшість співробітників кафедри української мови працювали в галузі української діалектології, кафедра була в цей період провідною у вивченні діалектів східного та південного регіонів України. З 90-х рр. минулого століття одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень стала проблема української та слов’янської ономастики, а науковою темою для вивчення є "Природа і структура лексичних і граматичних одиниць української мови".

Історія кафедри української мови відзначена формуванням і активною роботою кількох наукових шкіл, які органічно поєдналися і зробили вагомий внесок в україністику та славістику. Першу з них – діалектологічну – очолив у 60-х рр. ХХ ст. професор В. С. Ващенко. З 70-х рр. ХХ століття науковою тематикою кафедри керував професор Д. Х.Баранник. Організована ним наукова школа передбачила дослідження мови засобів масової інформації. З 90-х рр. на кафедрі української мови працював професор В. О. Горпинич, який створив у Дніпровському університеті наукову школу з проблем української та слов’янської ономастики. Наукова діяльність членів кафедри тісно пов’язується як з проблемами сучасного етапу розвитку української мови, так і з актуальними питаннями нормування ділової документації, мовно-стилістичних, лексичних аспектів ділового спілкування.

Кафедра англійської філології є однією з провідних інституцій у підготовці спеціалістів-мовників, які можуть не тільки здійснювати міжкультурне спілкування, а й професійно допомагати іншим бути впевненими користувачами іноземної мови. За роки свого існування кафедра здійснила 46 випусків, підготувавши близько 5000 спеціалістів з англійської мови та літератури. Близько 80 її випускників захистили кандидатські дисертації, 14 – докторські. З 2002 року на кафедрі функціонує навчальна лабораторія сучасних технологій навчання іноземним мовам, яка є ініціатором співпраці кафедри з різними навчальними закладами, зацікавлених у підготовці й підвищенні кваліфікації викладачів англійської мови. Протягом багатьох років на кафедрі досліджуються проблеми лексикології, лінгвостилістики, міжкультурної комунікації та культурологічного підходу до викладання мови; лексичні, граматичні та стилістичні проблеми лексичних одиниць та їх перекладу. Результати наукових пошуків членів кафедри друкуються у науковому збірнику "Англістика та американістика" й обговорюються на щорічних семінарах та конференціях, які проводяться кафедрою.

Науково–дослідними напрямами кафедри германської філології сьогодні є проблеми лексикології, лінгвостилістики, лінгвістики тексту та методики викладання німецької мови. До кола проблем, що знаходяться у полі зору науковців кафедри, також належать: шляхи збагачення словникового складу німецької мови в типологічному та діахронічному аспектах, словотворення у сучасній німецькій мові, міжмовні співвідношення лексичних систем споріднених і неспоріднених мов, парадигматичні та синтагматичні спостереження експресивно – стилістичних одиниць сучасної німецької мови, комплексні семантико- та мовностилістичні дослідження типів текстів.

Протягом багатьох років кафедра романської філології веде активну громадську та міжнародну діяльність. У травні 1994 року кафедра та створена нею міська громадська асоціація "Альянс Франсез" започаткували щорічне проведення Днів науки і культури Франції та України у Дніпропетровській області, провідним заходом яких є Міжнародна науково-практична конференція "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур". Кафедра романської філології здійснює викладання французької, італійської, іспанської, португальської та латинської мов у ДНУ ім. Олеся Гончара. Співробітники та студенти кафедри проводять наукові дослідження у таких галузях, як прагматика, когнітивістика, лінгвістика тексту, література, комунікативна методика викладання французької мови.

Кафедра перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців проводить дослідження у галузі лінгвістики тексту та його перекладу, концептології та когнітивістики. Видано 4 колективні монографії: "Навчаємо іноземців: досвід, проблеми, перспективи", "Концепти та концептосфера", "Текст, його елементи та переклад", "Педагогічні етюди". Видається збірник наукових праць "Лінгвістика. Лінгвокультурологія".

Навчальний процес кафедри образотворчого мистецтва і дизайну забезпечують висококваліфіковані фахівці, базова освіта яких повністю відповідає профілю дисциплін, що викладаються. Очолює кафедру кандидат педагогічних наук (спеціальність 13.00.02 "Методика навчання"), доцент кафедри образотворчого мистецтва і дизайну ДНУ Віктор Олексійович Корсунський. Серед тих, хто сьогодні формує обличчя вищої художньої школи міста, – відомі в Дніпрі митці, вихованці багатьох ЗВО колишнього СРСР: Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (відділення декоративно-ужиткового мистецтва – Л.М. Грінченко), Харківського художньо-промислового інституту (відділення монументально-декоративного мистецтва – В.І. Бузмаков, Є.В. Хода), Ленінградського інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна (художник-живописець В.О. Тевяшов), Білоруського державного театрально-художнього інституту (М.І. Храмцов – промислове мистецтво).

Викладацькі традиції кафедри образотворчого мистецтва і дизайну продовжують і розвивають випускники ДНУ спеціальностей "Дизайн" та "Образотворче мистецтво". На кафедрі успішно працюють молоді митці І. В. Дорогань і О. А. Половна-Васильєва, які, незважаючи на активну творчу діяльність, захистили канидатські дисертації та отримли відповідно: науковий ступінь кандидата філологічних наук (спеціальність 10.01.05 "Порівняльне літературознавство") та науковий ступінь кандидата мистецтвознавства (спеціальність 17.00.06 "Декоративне і прикладне мистецтво").

Факультет співпрацює з українськими та закордонними вищими навчальними закладами: Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка, Харківська державна академія дизайну, Львівська національна академія мистецтв, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Люблінський університет ім. М.Кюрі-Складовської (м. Люблін, Польща), студенти проходять стажування в навчальних закладах Франції (ліцей Моріса Равеля, м. Нант), Китаю, Японії, Швеції (Фолькуніверситет), США (університет Мінісоти, м. Мініаполіс), Європейський університет (м. Будапешт, Угорщина), Річмондський університет (штат Вірджинія, США), Російський університет дружби народів (м. Москва, Росія).

Найбільш активні зв’язки з науковцями Університету ім. Марії Кюрі-Склодовської у кафедри образотворчого мистецтва та дизайну. У межах підписаної угоди між ДНУ імені Олеся Гончара та UMCS протягом 2005-2015 рр. здійснювалися творчі проекти:
– Виставки робіт польських викладачів і студентів (2007, 2009, 2010 рр.): "Польський плакат", "Entropyofart", "Виставка польських пленерних робіт";
– Участь у Міжнародних музичних фестивалях (м. Казімеж Дольний, 2006-2011);
– Участь у Міжнародному студентському фестивалі "FAMA" (2008-2012 рр.), створення сценографії для гала-концерту;
– Участь у проведенні студентських Міжнародних художніх пленерів серед європейських університетів Польщі, Словаччини, Угорщини, України (2011-2015). Проведено 11 пленерів.
– Участь викладачів кафедри Єгорової А. В. і Корсунського В. О. у виставці живопису в м. Краків (Польща, грудень 2015 р.).
– У 2013 року студентка кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Олена Левицька стала фіналісткою престижного міжнародного конкурсу, який був організований культурною італійською організацією МСА (Modern Contemporary Art) у співпраці зі студією Arte Laguna. Олена Левицька представляла свою роботу з екологічної тематики в номінації скульптура та інсталяція.
За цей період отримано 45 сертифікатів учасників міжнародних пленерів, 12 дипломів за міжнародні проекти, 2 нагороди за участь у інтернаціональному студентському конкурсі "Entropyofart" та ін.

Кафедра загального та словянського мовознавства є осередком Української асоціації викладачів російської мови та літератури (Україна) (УАВРМЛ), що в свою чергу входить до складу Міжнародної асоціації викладачів російської мови та літератури.

Кафедра здійснює підготовку іноземних студентів та аспірантів з російської мови як спеціальної та російської мови як другої іноземної, готує студентів з Китаю, Туркменістану за спеціальністю "Мова і література (російська)". У 2007/08 році за індивідуальним графіком зі спеціальності "Російська мова" навчалася студентка Клер Ансел з Канади. У 2007/08 навчальному році доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства О. О. Половинко в межах виконання договору про співробітництво між ДНУ ім. Олеся Гончара та Шандунським університетом (м. Вейфан, КНР) викладала російську мову як іноземну.

Кафедра перекладу та лінгвістичної підготовки іноземців співпрацює з Гданьським університетом (Польща) та Національною бібліотекою Чехії, готує фахівців зі знанням російської та української мов для інших країн.

Кафедра романської філології підтримує наукові зв’язки з вищими навчальними закладами Франції: з Університетом м. Нант.

Другий важливий напрям міжнародної діяльності факультету – це щорічне направлення студентів на навчання до університетів інших країн. Високий науковий та педагогічний потенціал викладачів кафедри порівняльної філології східних та англомовних країн дозволяє кафедрі забезпечувати всебічну ґрунтовну підготовку студентів у сфері східних мов та літератур. Як результат – викладачі та студенти кафедри навчаються у КНР, Японії, Туреччині, Іспанії у межах державної угоди про співробітництво між країнами, що забезпечує високий рівень фахової підготовки українських студентів в державних навчальних закладах цих країн. Крім того, уряд Китайської народної республіки згідно з державною угодою щорічно направляє кращих професорів з провідних вузів КНР для викладання китайської мови та спеціальних філологічних дисциплін на відділенні китайської філології.

На факультеті не перший рік діє студентське самоврядування. Першочерговим завданням Ради студентів факультету є захист прав і обов’язків студентів, покращення та урізноманітнення студентського життя, розкриття творчого потенціалу молоді.

Викладачі та науковці факультету створили Обласний центр історії та розвитку української мови, при якому діє студентське наукове товариство "Філолог". Поглиблення знань, напрацювання навичок наукових досліджень є першорядним напрямом діяльності студентського товариства. Започатковано щорічний збірник студентських наукових публікацій "Молодь прагне осягнення слова".

З 1996 року при кафедрі романської філології діє франкомовний студентський театр "Феєрія", який багаторазово ставав переможцем Міжнародних фестивалів студентських франкомовних театрів.
З 2011 року на факультеті виходить студентська газета "Філ good", яка висвітлює результати різноманітних літературних конкурсів для творчо обдарованих дітей, що регулярно проходять на факультеті.

Активна участь студентів дизайнерів та художників у різноманітних спеціалізованих фахових виставках, конкурсах, фестивалях в Україні та за кордоном, виставкова діяльність за участю викладачів та студентів кафедри у залах та холах Дніпровського національного університету, Дніпровського художнього музею, міського музею "Літературне Придніпров’я", Дніпропетровської обласної універсальної наукової та міської бібліотеки, у приватних галереях міста постійно урізноманітнюють художнє життя Дніпра.

Звіти та відгуки про ці та інші значущі мистецькі події за участю студентів кафедри, серед яких найвідоміші – Міжнародний фестиваль дизайну "Корова!!!!" (м. Дніпро), конкурси упаковки "Золотий каштан" (м. Київ) та "Заводной апельсин" (м. Москва), Всеукраїнський Конкурс різдвяно-новорічної листівки пам’яті Леопольда Левицького (м. Львів) та інші регулярно висвітлюються у ЗМІ (журнал "Бористен", газети "Наше місто", "Літературна Україна", "51 канал ДОДТРК" (передачі "Новини", "Утренний коктейль" тощо), сайти МОНУ, ДНУ ім. О.Гончара).

Студенти беруть активну участь у культурному житті університету: народній цирковій студії "Райдуга", ансамблі народного танцю "Веселка", театральній студії "Маски". Відома діяльність театрального гуртка "Відлуння", зокрема його вистави "Роксолана", "Маруся Чурай", "Оргія", "Диво", "Великий льох" та ін.

Студенти ФУІФМ є активними учасниками спортивного життя університету. Так, призером Дніпропетровської області з легкої атлетики став Олександр Савченко. До збірних університету з бадмінтону, плавання, легкої атлетики, гирьового спорту також увійшли студенти факультету.

На факультеті склалась традиція проведення тижнів різних культур (китайської, англійської, української, російської, японської, німецької, французької). Постійними стали відвідини студентами дитячого будинку на вулиці Каверіна. Цьогоріч студенти факультету стали активними учасниками благодійного фестивалю для дітей-сиріт “Мама+я”.

Студенти ФУІФМ на загальноуніверситетському "Дні першокурсника" отримували найвищі нагороди у номінаціях "Вокал", "Оригінальний жанр", "Хореографія"; у 2014 році стали переможцями загальноуніверситетського конкурсу UniverVoice.

Випускники факультету можуть працювати в закладах освіти (школи, середні спеціальні навчальні заклади, гімназії, коледжі, вищі навчальні заклади), засобах масової інформації (газета, радіо, телебачення), туристичних агенціях, займатися перекладацькою діяльністю.

Ольга Новікова

«Привіт із Іспанії! Мене звати Новікова Оля. У січні 2016 року я завершила навчання на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ імені О.Гончара, отримавши магістерський диплом перекладача з англійської та німецької мов.

Я залюблена у свою спеціальність, особливо мені імпонує усний синхронний переклад. Сьогодні навчаюся як стипендіатка в магістратурі (місто Сантьяго де Компостела в західній частині Іспанії). Вивчаю іспанську та намагаюся опанувати мови програмування.