Очікує на перевірку

Weibo

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Weibo
Посиланняweibo.com
Типвебсайт
служба соціальних мереж і інтернет-спільнота[d]
Мовикитайська мова
ВласникSina Corp
Започатковано9 серпня 2010
Рейтинг Alexa21[1]

Weibo (кит.: 微博; піньїнь: Wēibó), раніше відомий як Sina Weibo (кит.: 新浪微博; піньїнь: Xīnlàng Wēibó) — китайський сервіс мікроблогів, запущений компанією Sina Corp 14 серпня 2009 року. Будучи свого роду гібридом між Твіттер і Facebook, сервіс є одним з найпопулярніших сайтів у Китаї[2]. На вересень 2021 року у Sina Weibo було 523 мільйони активних користувачів щомісяця, причому близьо 40% із них користувалися сайтом щодня.[3] Sina Weibo викликала критику через цензуру своїх користувачів.[4][4]

Назва

[ред. | ред. код]

«Weibo» (微博) — китайське слово, що означає просто «мікроблог». Sina Weibo запустила своє нове доменне ім’я weibo.com 7 квітня 2011 року, перенаправляючи зі старого домену на новий. Через її популярність засоби масової інформації часто називають платформу просто «Weibo», незважаючи на численні інші китайські сервіси мікроблогів містят це слово у своїй назві, зокрема Tencent Weibo (腾讯微博), Sohu Weibo (搜狐微博) та NetEase Weibo (网易微博).[5]

Цензура і пропаганда

[ред. | ред. код]

Співпрацюючи з інтернет-цензурою в Китаї, Sina встановлює суворий контроль над публікаціями на своїх службах. [6][7] Публікації з посиланнями, які використовують деякі служби скорочення URL-адрес (включно з goo.gl Google), або містять ключові слова з чорного списку[8][9], заборонені на Sina Weibo. Пости на політично делікатні теми видаляються після ручної перевірки. Користувачі з невеликою кількістю підписників можуть мати змогу відносно вільно публікувати пости на теми, що підлягають цензурі, доки не досягнуть критичної маси підписників, що запускає примусовий нагляд за контентом.[10]

Платформа активно використовується для китайської державної пропаганди, що має, зокрема, антизахідну направленість[11][12]. Після початку широкого вторгнення Росії в Україну значне поширення отримали посили російської пропаганди.[13][14][15]

Російські офіційні ЗМІ, зокрема інформаційне агентство Sputnik, публікують новини китайською мовою для китайських читачів і мають акаунти в китайській соціальній мережі Weibo.[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Alexa.com — 1996.
  2. China's Weibos vs US's Twitter: And the Winner Is?. Архів оригіналу за 19 травня 2011. Процитовано 30 грудня 2018.
  3. Statistics: Weibo monthly active users (MAU) & DAU. China Internet Watch (амер.). 19 листопада 2021. Архів оригіналу за 14 липня 2022. Процитовано 7 серпня 2022. [Архівовано 2022-07-14 у Wayback Machine.]
  4. а б Griffiths, James (20 березня 2019). Weibo’s Free-Speech Failure. The Atlantic (англ.). Процитовано 7 серпня 2022.
  5. Maruma, Misha (16 травня 2014). The Complete Guide to China’s Major Social Media Networks. Nanjing Marketing Group (амер.). Процитовано 7 серпня 2022.
  6. China's Sina to step-up censorship of Weibo. Reuters (англ.). 19 вересня 2011. Процитовано 7 серпня 2022.
  7. The Wall Street Journal: Beijing's Weibo Conundrum. Wall Street Journal (амер.). 20 вересня 2011. ISSN 0099-9660. Процитовано 7 серпня 2022.
  8. 翻翻更健康 (7 липня 2011). 敏感词库|新浪微博搜索禁词:”江泽民” 系列 2011-7-7. 中国数字时代 (zh-CN) . Процитовано 7 серпня 2022.
  9. Lai, Jennifer (4 червня 2013). China Censors "Big Yellow Duck" on Tiananmen Square Anniversary. Slate Magazine (англ.). Процитовано 7 серпня 2022.
  10. "How the University of Hong Kong is tracking China's censorship of Weibo users". Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 7 серпня 2022. [Архівовано 2020-10-25 у Wayback Machine.]
  11. Brar, Aadil (13 вересня 2021). China propaganda now in Spanish, German, Russian. And Weibo gushes over Ford's India exit. ThePrint (амер.). Процитовано 7 серпня 2022.
  12. Beijing Eats Bitter Fruit of its Own Propaganda. Human Rights Watch (англ.). 3 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  13. Why have attempts to debunk Russian war propaganda on Weibo failed?. Global Voices (англ.). 8 березня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  14. Welle (www.dw.com), Deutsche. Ukraine war: How Russian propaganda dominates Chinese social media | DW | 06.04.2022. DW.COM (брит.). Процитовано 7 серпня 2022.
  15. а б Китайські державні медіа активно поширюють російську дезінформацію про війну в Україні. texty.org.ua (укр.). Процитовано 7 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]