5535 Аннафранк
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Карл Вільгельм Райнмут |
Місце відкриття | Обсерваторія Гейдельберг-Кеніґштуль |
Дата відкриття | 23 березня 1942 |
Позначення | |
Названа на честь | Анна Франк |
Тимчасові позначення | 1942 EM 1978 EK6 1986 TV14 1991 BO2 |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[7] | |
Епоха 4 вересня 2017 (2 458 000,5 TDB) | |
Велика піввісь | 2,212409444700264 а. о. |
Перигелій | 2,072136390754992 а. о. |
Афелій | 2,352682498645535 а. о. |
Ексцентриситет | 0,06340284538257143 |
Орбітальний період | 1201,978453279866 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,2995062008122191 °/д |
Середня аномалія | 23,02095270002846° |
Нахил орбіти | 4,247349848290249 |
Довгота висхідного вузла | 120,6436189619718° |
Аргумент перицентру | 9,135089421234907° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | (6.6 x 5.0 x 3.4 км)[1] 4.34±0.23 км[2] 4.8 км[1] 4.94 км (calculated)[3] |
Період обертання | 15.12 год[4] 15.156±0.0474 год[5] 21.33±0.990 год[6] |
Альбедо | 0.21±0.03[8] 0.24 (assumed)[3] 0.279±0.092[9] 0.311±0.056[2] |
Спектральний тип | S [3][8] |
Стандартна зоряна величина | 13.650±0.120 (R)[6] · 13.679±0.001 (R)[5] · 13.7[1][3][2] · 13.88±0.32[10] |
5535 Аннафранк у Вікісховищі |
5535 Аннафранк (5535 Annefrank) — це кам'янистий астероїд головного поясу, відкритий 23 березня 1942 року і пізніше названий на честь Анни Франк. Є членом сім'ї Флори, має діаметр близько 4,5 км і, ймовірно, є контактно-подвійним. Був використаний як мішень для відпрацювання техніки прольоту, яку космічний апарат «Стардаст» пізніше використав на кометі 81P/Вільда[8].
Астероїд був відкритий 23 березня 1942 року під час Другої світової війни німецьким астрономом Карлом Рейнмутом в Гайдельберзькій обсерваторії на південному заході Німеччини[11] та отримав тимчасове позначення 1942 EM.
В 1978 році астероїд був перевідкритий в Кримській астрофізичній обсерваторії на півдні України та отримав інше тимчасове позначення 1978 EK6.
Астероїд назвали на честь Анни Франк (1929—1945), нідерландської дівчинки, яка загинула у концентраційному таборі, а її щоденник став одним з найвідоміших пам'ятників Голокосту. Назва була запропонована Кристофером Ейкманом[en] до 50-річчя закінчення військових дій Другої світової війни в Європі[12]. Офіційна цитата про найменування була опублікована Центром малих планет 14 травня 1995 року[13].
Аннефранк є членом сім'ї Флори, однієї з найбільших сімей кам'янистих астероїдів типу S у головному поясі. Він обертається навколо Сонця у внутрішньому головному поясі на відстані 2,1–2,4 а. о. від Сонця, роблячи один оберт раз на 3 роки і 3 місяці (1202 дні). Його орбіта має ексцентриситет 0,06 і нахил відносно екліптики 4°[1].
Аннафранк є звичайним кам'яним астероїдом астероїдом типу S[3][8].
2 листопада 2002 року космічний апарат «Стардаст» пролетів повз Аннуфранк на відстані 3079 км. Зображення, отримані космічним апаратом, показують розмір астероїда 6,6 × 5,0 × 3,4 км, — удвічі більше, ніж вважалося раніше. Зображення астероїда показало тіло у формі трикутної призми з кількома добре помітними ударними кратерами. За фотографіями було підраховано, що альбедо Аннифранк становить від 0,18 до 0,24. Попередній аналіз зображень «Стардаст» показує, що Аннафранк може бути контактно-подвійною системою, хоча існують інші можливі пояснення її спостережуваної форми[8].
У жовтні 2006 року наземні фотометричні спостереження астероїда були використані для визначення його періода обертання. Аналіз кривої блиску дав період 15.12 годин і амплітуду зміни яскравості 0,25 зоряних величини з двома альтернативними розв'язками для періоду — 12 і 22,8 годин відповідно[3][4].
У січні 2014 року фотометричні спостереження на Palomar Transient Factory показали період обертання 15.156 або 21.33 години з амплітудами 0,17 або 0,20 зоряної величини відповідно[5][6].
Дані кривої блиску свідчать про те, що Аннафранк не розсіює світло за законом Ламберта, а це означає, що на яскравість тіла сильно впливають такі особливості поверхні, як тіні від каменів і кратерів[4].
Найкоротша вісь тіла розташована приблизно перпендикулярно площині орбіти[8].
- ↑ а б в г JPL Small-Body Database Browser: 5535 Annefrank (1942 EM) (2017-03-29 last obs.). Jet Propulsion Laboratory. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ а б в Masiero, Joseph R.; Mainzer, A. K.; Grav, T.; Bauer, J. M.; Cutri, R. M.; Nugent, C. та ін. (November 2012). Preliminary Analysis of WISE/NEOWISE 3-Band Cryogenic and Post-cryogenic Observations of Main Belt Asteroids. The Astrophysical Journal Letters. 759 (1): 5. arXiv:1209.5794. Bibcode:2012ApJ...759L...8M. doi:10.1088/2041-8205/759/1/L8. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ а б в г д е LCDB Data for (5535) Annefrank. Asteroid Lightcurve Database (LCDB). Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ а б в Schmidt, B. E.; Bauer, J.; Buratti, B. J.; Russell, C. T. (March 2007). Rotational Light Curve and Rotation Period of 5535 Annefrank (PDF). 38th Lunar and Planetary Science Conference (1338): 1859. Bibcode:2007LPI....38.1859S. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ а б в Waszczak, Adam; Chang, Chan-Kao; Ofek, Eran O.; Laher, Russ; Masci, Frank; Levitan, David та ін. (September 2015). Asteroid Light Curves from the Palomar Transient Factory Survey: Rotation Periods and Phase Functions from Sparse Photometry. The Astronomical Journal. 150 (3): 35. arXiv:1504.04041. Bibcode:2015AJ....150...75W. doi:10.1088/0004-6256/150/3/75. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ а б в Chang, Chan-Kao; Ip, Wing-Huen; Lin, Hsing-Wen; Cheng, Yu-Chi; Ngeow, Chow-Choong; Yang, Ting-Chang та ін. (August 2015). Asteroid Spin-rate Study Using the Intermediate Palomar Transient Factory. The Astrophysical Journal Supplement Series. 219 (2): 19. arXiv:1506.08493. Bibcode:2015ApJS..219...27C. doi:10.1088/0067-0049/219/2/27. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5535 Аннафранк (англ.) . Останнє спостереження 2017.03.29.
- ↑ а б в г д е Duxbury, Thomas C.; Newburn, Ray L.; Acton, Charles H.; Carranza, Eric; McElrath, Timothy P.; Ryan, Robert E. та ін. (February 2004). Asteroid 5535 Annefrank size, shape, and orientation: Stardust first results (PDF). Journal of Geophysical Research. 109 (E2): E02002. Bibcode:2004JGRE..109.2002D. doi:10.1029/2003JE002108. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Hillier, John K.; Bauer, James M.; Buratti, Bonnie J. (January 2011). Photometric modeling of Asteroid 5535 Annefrank from Stardust observations. Icarus. 211 (1): 546—552. Bibcode:2011Icar..211..546H. doi:10.1016/j.icarus.2010.10.009. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ Veres, Peter; Jedicke, Robert; Fitzsimmons, Alan; Denneau, Larry; Granvik, Mikael; Bolin, Bryce та ін. (November 2015). Absolute magnitudes and slope parameters for 250,000 asteroids observed by Pan-STARRS PS1 - Preliminary results. Icarus. 261: 34—47. arXiv:1506.00762. Bibcode:2015Icar..261...34V. doi:10.1016/j.icarus.2015.08.007. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ 5535 Annefrank (1942 EM). Minor Planet Center. Процитовано 20 березня 2017.
- ↑ Schmadel, Lutz D. (2007). (5535) Annefrank. Dictionary of Minor Planet Names – (5535) Annefrank. Springer Berlin Heidelberg. с. 472. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_5280. ISBN 978-3-540-00238-3.
- ↑ MPC/MPO/MPS Archive. Minor Planet Center. Процитовано 20 березня 2017.
- 5535 Аннафранк — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
- Інформація про малі планети на сайті minorplanetcenter.net [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- A page with images from the Stardust flyby Archived 2011-09-27 at the Wayback Machine
- Ted Stryk's Stardust page, including enhanced images of 5535 Annefrank
- Asteroid Lightcurve Database (LCDB), query form (info Archived 2017-12-16 at the Wayback Machine)
- Dictionary of Minor Planet Names, Google books
- Asteroids and comets rotation curves, CdR — Observatoire de Genève, Raoul Behrend
- Discovery Circumstances: Numbered Minor Planets (5001)-(10000) — Minor Planet Center
- База даних малих космічних тіл JPL: 5535 Аннафранк (англ.) .