Чулимська мова

Чулимська мова
чулым тили, ӧс тил, татар тили
Поширена в	Красноярський край, Томська область (Росія)
Регіон	Західний Сибір
Носії	44^[1]
Писемність	кирилиця (чулимський алфавіт)
Класифікація	Алтайські мови(суперечливо) Тюркські мови Власне тюркські мови Сибірські тюркські мови Південносибірські мови Чулимська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	—
ISO 639-3	clw

Чулимська мова — мова чулимців, східнотюркська мова хакаської групи, поширена в Сибіру. Близька до шорської мови та деяких діалектів хакаської.

Мова є на межі зникнення і внесена до Червоної книги мов ЮНЕСКО. Ймовірно, мова остаточно вимре протягом 25 років. За даними перепису 2010 року, із 355 чулимців чулимською мовою розмовляли тільки 44 людини.^[1]

Примітки

[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Информационные материалы об окончательных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года

п о р Тюркські мови
Тюркська прамова
Булгарська група	гунська †¹ • хозарська †¹ • булгарська † • чуваська • аварська†¹
Якутська група ¹	долганська² • якутська
Західнотюркські мови
Карлуцька група	узбецька • уйгурська • чагатайська † • айнійська ‡ • ілі-тюркська • лобнорська ‡ • хорезмсько-тюркська † • хотанська • хотонська (†)‡
Кипчацька група	давньокипчацька † • киргизько-кипчацькі¹: фергансько-киргизькі (киргизька, • фергансько-кипчацька (†), • південноалтайський (діал.: телеутська) • ногайсько-кипчацькі: алабугатська, • астраханська² • казахська, • каракалпацька, • ногайська, • степовий діалект кримськотатарскої, • узбецько-ногайська ‡ ² • юртовська • поволзько-кипчацькі: башкирська, сибірсько-татарська² • татарська (діал.: мішарський) • половецько-кипчацькі: половецька †, караїмсько-кримськотатарські¹ • (караїмська, • кримський діалект² • кримськотатарська (літературна), кримчацька² • середній діалект кримськотатарської, • урумська (приазовська) — кипчацькі говори)², • кумицько-карачаєво-балкарські¹ • (вірмено-кипчацька †, карачаєво-балкарська, кумицька, мамлюксько-кипчацька †)
Огузька група	азербайджанська (діалекти) • айналлу² • афшарська² • балкано-гагаузька • боджнурді² • гагаузька • кашкайська² • кипріотська² • османська † • печенізька †¹ • саларська • салчуцька² • сирійсько-туркменська² • сонгорсько-тюркська • староогузька † • турецька • туркменська (діал.: трухменський) • урумська (приазовський) — огузькі говори • хорасансько-тюркська • хорезмська • цалкська² • південнобережний діалект кримськотатарської
Північноалтайська група¹	кондомська шорська² • нижньочулимська² • північноалтайська (діал.: кумандинська)
Тюркські літературні наддіалектні мови	літературна тюрки́ †
Східнотюркські мови
Мови рунічних написів	давньоогузька (орхоно-єнісейська, старотюркска) † • давньокиргизька (єнісейсько-киргизька) † • орхоно-уйгурська †
Уйгуро-тукюйська група¹
Карлуцько-уйгурські мови¹	давньоуйгурська (ідикутська) † • караханидська †¹ • халадзька (аргунська)¹
Саянські мови	тувинська • кьок-мончацька (діал.: мончацький, ценгельський) \| тоджинський • цаатанська • тофаларська • сойтська • хубсугульсько-урянхайська
Хакаська група¹
Хакаські мови	сариг-югурська (хара-йогурська)¹ • фуюйсько-киргизька • хакасько-алтайські: мраська шорська², середньочулимська², хакаська
¹класифікація мови або мовної групи спірна; ² застосування терміну «мова» суперечливо (див. Проблема «мова чи діалект»); † мертві, які розділились чи змінились; (†) можливо вимерлі мови; ‡ змішані мови

Примітки

Навігаційне меню

Пошук