Чемпіонат світу з футболу 2018
Чемпіонат світу з футболу 2018 | |
---|---|
Команд | 207 (у фінальній частині: 32) |
Місце проведення | Росія |
Час проведення | 14 червня — 15 липня 2018 (фінальна частина) |
Чемпіон | Франція (вдруге) |
Фіналіст | Хорватія |
3-є місце | Бельгія |
4-е місце | Англія |
Зіграно матчів | 64 |
Забито м’ячів | 169 (2,64 за матч) |
Кількість глядачів | 3 031 768 (47 371 за матч у середньому) |
Найкращий гравець | Лука Модрич |
Найкращий бомбардир | Гаррі Кейн (6 голів) |
Найкращий воротар | Тібо Куртуа |
← 2014 2022 → |
Чемпіонат світу з футболу 2018 — 21-й чемпіонат світу з футболу ФІФА, фінальний етап якого проходив з 14 червня по 15 липня 2018 року в Росії. Матчі відбувалися в 11-ти російських містах: Єкатеринбурзі, Санкт-Петербурзі, Сочі, Казані, Калінінграді, Саранську, Самарі, Ростові-на-Дону, Нижньому Новгороді, Волгограді та Москві[1]. Перший в історії мундіаль, який пройшов одразу у двох частинах світу — Європі та Азії.
У фінальному турнірі взяли участь 32 національні збірні. 31 команда пройшла відбірковий турнір, збірна Росії взяла участь як господар змагання. Титул чемпіона світу з футболу 2018 року здобула збірна Франції, яка у фінальному матчі здолала збірну Хорватії з рахунком 4:2.
Міністерство юстиції США стверджує, що є докази підкупу Росією чиновників ФІФА заради проведення в них чемпіонату світу-2018[2].
За право проведення чемпіонату 2018 року змагалися Росія, Англія, а також зі спільними заявками Бельгія з Нідерландами та Іспанія з Португалією. 2 грудня 2010 року в Цюриху оголосили результат таємного голосування у виконавчому комітеті ФІФА, згідно з яким господарем чемпіонату стала Росія.[3]
- Голосування
Країна | Перший раунд | Другий раунд |
---|---|---|
Росія | 9 | 13 |
Іспанія / Португалія | 7 | 7 |
Нідерланди / Бельгія | 4 | 2 |
Англія | 2 |
Починаючи з виборів країни-господаря ЧС-2018 у 2010, у світових ЗМІ з'явилися численні критичні публікації, що наголошували кримінальний (головним чином корупційний) характер вибору Росії господаркою ЧС-2018. Ці звинувачення спиралися не на встановлені в судовому порядку факти, а на дані інсайдерів з ФІФА, спортивних аналітиків-експертів, журналістів. Пізніше вони отримали підтвердження фактичними доказами з державних правоохоронних служб та розвідки (ФБР, БНД та ін.).
Так за встановленими БНД даними, первинне рішення про надання Росії прав ЧС-2018 було прийняте на таємній зустрічі в Москві ще в 2005 році. Президент ФІФА Зепп Блаттер зустрівся в січні 2005 в московському елітному нічному клубі «China Club» з одним з російських кримінальних авторитетів, «злодієм в законі»[4], «фахівцем» по корупції в галузі спорту або влаштуванню потрібних результатів спортивних змагань Алімжаном Тохтахуновим (він же «Тайванчик», «Узбек», а також «Алік»). Свого часу Алік Тайванчик був поставлений «смотрящим» в Європі нині покійним лідером російського кримінального світу, також «злодієм в законі» В'ячеславом Іваньковим (Япончиком)[5]. На цій зустрічі в «China Club» також був присутній колишній високопосадовець, радянсько-російський футбольний функціонер та відомий персонаж розслідувань багатьох корупційних схем В'ячеслав Колосков.
Тохтахунов на зустрічі з Зеппом Блаттером в «China Club» був офіційно у ролі голови російського «Вітчизняного футбольного фонду», але неофіційно він був там, щоб отримати від керівництва ФІФА згоду про надання прав проведення чемпіонату світу з футболу 2018 року Росії. І потрібне позитивне рішення на цій зустрічі було прийняте. Пізніше на Конгресі ФІФА в грудні 2010 воно було оформлене офіційно.
Німецьким спецслужбам вдалося сфотографувати зустріч в «China Club». Коли ці фото показали Зеппу Блаттеру і спитали — чи впізнає він пана (Тохтахунова) поряд з ним на світлинах, Блаттер відповів наступним чином:
— «Можна знайти тисячі моїх фотографій зі сторонніми людьми, і зовсім необов'язково, що я цих людей знаю. Цього пана я не пам'ятаю»[6][7][8].
Як повідомив часопис Українська правда, серед головних фігурантів розслідування швейцарської прокуратури та дисциплінарних органів ФІФА щодо купівлі Росією права приймати ЧС-2018 є і віце-президент УЄФА Григорій Суркіс. Він є також фігурантом окремого розслідування, що проводить Генеральна прокуратура США[9]. Як повідомив далі часопис, 24 липня 2015 Г.Суркіс, в компанії з кумом Суркіса та Путіна Віктором Медведчуком, побував у Санкт-Петербурзі за офіційним приводом — «жеребкування кваліфікаційного раунду ЧС-2018». Вони мали розмову з Путіним «на футбольну тематику». Медведчук рекомендував Путіну Суркіса — як людину, яка має серйозний авторитет у європейському футболі та у давніх дружніх стосунках з президентом ФІФА Блаттером. Путіна, в свою чергу, цікавили «всі варіанти», за яких у Росії можуть відібрати права на Чемпіонат світу з футболу 2018 року. Сторони обговорили потенційну загрозу ЧС в Росії в разі приходу до посади президента ФІФА Мішеля Платіні. Якщо на виборах президента ФІФА в грудні 2015 виграв би Мішель Платіні, то корупційний скандал у ФІФА був доведений до свого логічного завершення, а господарі ЧС-2018 і ЧС-2022 би змінилися. Часопис наголошує, що невипадково відразу після візиту Суркіса до Путіна, у світових ЗМІ з'явилося компрометуюче досьє на Платіні. Сліди цього документу цілком можливо йдуть саме з України.[10]
28 жовтня 2015 у своїх інтерв'ю британському часопису «Financial Times»[11] та російській інформагенції ТАСС[12] президент ФІФА Йозеф Блаттер визнав, що закулісна таємна домовленість про надання прав Чемпіонату світу 2018 Росії існувала заздалегідь, ще до офіційного голосування виконкому ФІФА 2 грудня 2010 року. За словами Блаттера, у керівництві ФІФА уклали так звану неписьмову «джентельменську угоду» (англ. “gentleman’s agreement”), що передбачала фальсифікацію результатів голосування[13], щоб надати права ЧС-2018 Росії.[14]. Це визнання Блаттера, вищої посадової особи в ієрархії ФІФА, викликало суперечливі спроби невдалих спростувань, зі спробами перекручень і свідомо неправильного перекладу з англійської з боку російського державного спортивного керівництва.
У чвертьфінальному матчі Росія — Хорватія балканці обіграли суперника в серії післяматчевих пенальті. Згодом у мережі з'явилося відео, у якому захисник Домагой Віда і член тренерського штабу збірної Хорватії Огнєн Вукоєвич, екс-гравці київського «Динамо», присвятили перемогу своїй колишній команді й Україні загалом. У відповідь користувачі російського Інтернету почали вимагати у ФІФА покарання для футболістів за нібито політичні висловлювання. У відповідь ФІФА винесла офіційне попередження Домагою Віді, а Огнєна Вукоєвича оштрафувала. Це викликало неабиякий резонанс в Україні. Президент ФФУ Андрій Павелко направив офіційне звернення до ФІФА та УЄФА з вимогою пояснити своє рішення. Українські користувачі соціальної мережі Facebook почали масову атаку на офіційну сторінку ФІФА, знизивши її рейтинг з 5 зірок до 1,1, залишаючи відгуки з найнижчою оцінкою та висловом «Слава Україні». У відповідь організація закрила можливість залишати відгуки. Сам Віда заявив, що його відео не мало жодного політичного підґрунтя, він просто подякував українцям за підтримку. Також закрили рейтинг на офіційній сторінці ФІФА в Google.
У матчах чемпіонату світу можуть брати участь гравці, включені до заявок збірних на турнір, сформованих до його початку. Всього до заявки кожної команди можна внести 23 футболісти (включаючи 3 воротарів).
Згідно з регламентом турніру команди-учасниці чемпіонату мали оголосити остаточні списки з 23 гравців до 4 червня 2018 року[15]. За 24 години до першого зіграного матчу команди мають право замінити травмованого гравця іншим[16].
Офіційна емблема чемпіонату світу з футболу 2018 року представлена 28 жовтня 2014 в ефірі Першого каналу в програмі «Вечірній Ургант». У поданні символіки турніру взяли участь президент ФІФА Йозеф Блаттер, міністр спорту Росії Віталій Мутко і найкращий футболіст світу 2006 року італієць Фабіо Каннаваро. В емблемі ЧС-2018 вгадується силует Кубка світу ФІФА. Підкорення космосу, іконопис і любов до футболу — три складові логотипу, говориться в прес-релізі оргкомітету турніру.
Талісманом чемпіонату став вовк Забивака. Підсумки голосування по вибору талісмана були підведені 21 жовтня 2016[17]. Персонаж викликав хвилю обговореннь у соціальних мережах, де його почали порівнювати з агресивними російськими вболівальниками[18], а позу вовка — з рухами мобільних загонів особливого призначення під час розгонів демонстрантів[19].
У березні 2013 року стало відомо, що регіони запросили на підготовку до чемпіонату світу з футболу 2018 540 млрд рублів, але перший заступник голови уряду РФ Ігор Шувалов заявив, що ця сума завищена. Прийнято рішення, що для уникнення нецільового витрачання коштів з федерального бюджету профінансують лише будівництво стадіонів і тренувальних баз, реконструкцію міських аеропортів і доріг від авіавузла до стадіонів. Витрати на міську інфраструктуру, дорожньо-транспортну мережу з проекту програми підготовки виключать. Регіони повинні самі знайти кошти на ці цілі, оскільки йдеться про витрати, які не підпадають під зобов'язання Росії перед ФІФА. 20 червня 2013 Уряд Російської Федерації прийняв постанову № 518 «Про Програму підготовки до проведення в 2018 році в Російській Федерації чемпіонату світу з футболу», в якому перераховані об'єкти міської, транспортної та спортивної інфраструктури, які повинні бути побудовані до початку чемпіонату світу із зазначенням джерела фінансування. У січні 2015 витрати на підготовку до чемпіонату світу з футболу 2018 року були скорочені на 10 %.
- Див. докладніше Список суперечок щодо ЧС 2018[en]
Багато країн світу і громадські організації закликали позбавити РФ права приймати чемпіонат у зв'язку з участю Росії в війні на сході України і анексією Криму.
- Після збиття авіалайнера Боїнг-777 на Донеччині заклики забрати в Росії право на проведення Чемпіонату світу з футболу 2018 року стали голосно звучати в німецьких політичних колах. Таку вимогу вже озвучили представники Християнсько-демократичного та Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС), а також Союзу 90/Зелені. Міжнародна федерація футболу (ФІФА) уникає подібних дискусій.[20]
- Заступник прем'єр-міністра Великої Британії Нік Клегг в інтерв'ю газеті The Sunday Times закликав скасувати рішення про проведення Всесвітнього чемпіонату з футболу 2018 року в Росії як покарання за роль Москви в українській кризі, підкресливши необхідність посилити санкції до Росії з обох боків від Атлантики. Британський політик охарактеризував те що відбувається, як «потворну агресію Росії на російсько-українському кордоні … …Нам необхідно ввести більш жорсткі санкції, але разом з тим з граничною ясністю дати зрозуміти, що він (Путін) не повинен очікувати, що отримає привілей перебувати на вершинах світової політики, не будучи готовим дотримуватися елементарних правил міжнародних відносин», — заявив Клегг[21].
- 2 вересня 2014 діючий президент Зепп Блаттер заявив, що про перенесення місця проведення ЧС-2018 не може бути й мови. Він також попросив всіх, у кого є або з'явиться таке бажання — більше не звертатися до ФІФА з проханнями скасувати чемпіонат в Росії, позаяк на всі подібні питання буде тільки одна відповідь. Блаттер ще раз підкреслив, що спорт і політика ніяк не можуть і не повинні перетинатися[22].
- 7 червня 2015 року Доменіко Скала заявив, що не виключає можливості позбавлення Росії права проведення ЧС-2018[23].
- 22 січня 2018 року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Україна веде переговори з федераціями футболу і фанатськими організаціями про можливість бойкоту Чемпіонату світу з футболу в 2018 році в РФ або протестів в рамках заходу.[24]
- Велика Британія: 14 березня 2018 року уряд Великої Британії повідомив, що у відповідь на замах на вбивство Скрипалів із використанням хімічної зброї — отруйної речовини сімейства «Новичок» британські високопосадовці та члени королівської родини бойкотуватимуть футбольний чемпіонат в Росії.[25]
- Ісландія: 26 березня 2018 року на знак протесту проти хімічної атаки у Сирії було оголошено про дипломатичний бойкот чемпіонату в Росії[26].
16 березня 2018 року ФІФА вперше затвердила використання відеоспостереження на турнірі під своєю юрисдикцією.[27]
29 березня 2018 року ФІФА затвердила список з 36 суддів та 63 асистентів арбітрів, відібраних для обслуговування матчів чемпіонату світу.[28] 30 квітня 2018 року ФІФА затвердила список з 13 суддів-відеоасистентів.[29]
28 вересня був складений остаточний список міст, в яких пройде чемпіонат, згідно з яким чемпіонат не повинен був пройти в Саранську і Ярославлі. 29 вересня 2012 в рамках телепередачі «Сьогодні ввечері з Андрієм Малаховим» на Першому каналі був названий список з 11 міст, в якому були зроблені зміни, і, згідно з цими змінами — матчі ЧС-2018 не пройдуть в Краснодарі і Ярославлі.
Список міст, які приймуть матчі чемпіонату світу:
- Москва (Центральний кластер)
- Калінінград (Північно-західний кластер)
- Санкт-Петербург (Північно-західний кластер)
- Волгоград (Волзький кластер)
- Казань (Волзький кластер)
- Нижній Новгород (Волзький кластер)
- Самара (Волзький кластер)
- Саранськ (Волзький кластер)
- Ростов-на-Дону (Південний кластер)
- Сочі (Південний кластер)
- Єкатеринбург (Азійський кластер)
Москва | Санкт-Петербург | Калінінград | Москва |
---|---|---|---|
Лужники | Крестовський | Калінінград | Відкриття-Арена |
К-ість глядачів: 78 011[30] | К-ість глядачів: 64 468[31] | К-ість глядачів: 33 973[32] | К-ість глядачів: 44 190[33] |
Казань | Нижній Новгород | ||
Казань-Арена | Нижній Новгород | ||
К-ість глядачів: 42 873[34] | К-ість глядачів: 43 319[35] | ||
Самара | Волгоград | ||
Самара Арена | Волгоград Арена | ||
К-ість глядачів: 41 970[36] | К-ість глядачів: 43 713[37] | ||
Саранськ | Сочі | Ростов-на-Дону | Єкатеринбург |
Мордовія Арена | Фішт | Ростов Арена | Центральний |
К-ість глядачів: 41 685[38] | К-ість глядачів: 44 287[39] | К-ість глядачів: 43 472[40] | К-ість глядачів: 33 061[41] |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Уругвай | 3 | 3 | 0 | 0 | 5 | 0 | +5 | 9 |
2. | Росія | 3 | 2 | 0 | 1 | 8 | 4 | +4 | 6 |
3. | Саудівська Аравія | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 7 | −5 | 3 |
4. | Єгипет | 3 | 0 | 0 | 3 | 2 | 6 | −4 | 0 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Іспанія | 3 | 1 | 2 | 0 | 6 | 5 | +1 | 5 |
2. | Португалія | 3 | 1 | 2 | 0 | 5 | 4 | +1 | 5 |
3. | Іран | 3 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 0 | 4 |
4. | Марокко | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 4 | −2 | 1 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Франція | 3 | 2 | 1 | 0 | 3 | 1 | +2 | 7 |
2. | Данія | 3 | 1 | 2 | 0 | 2 | 1 | +1 | 5 |
3. | Перу | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 2 | 0 | 3 |
4. | Австралія | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 5 | −3 | 1 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Хорватія | 3 | 3 | 0 | 0 | 7 | 1 | +6 | 9 |
2. | Аргентина | 3 | 1 | 1 | 1 | 3 | 5 | −2 | 4 |
3. | Нігерія | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 4 | −1 | 3 |
4. | Ісландія | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 5 | −3 | 1 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Бразилія | 3 | 2 | 1 | 0 | 5 | 1 | +4 | 7 |
2. | Швейцарія | 3 | 1 | 2 | 0 | 5 | 4 | +1 | 5 |
3. | Сербія | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 3 |
4. | Коста-Рика | 3 | 0 | 1 | 2 | 2 | 5 | −3 | 1 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Швеція | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 2 | +3 | 6 |
2. | Мексика | 3 | 2 | 0 | 1 | 3 | 4 | −1 | 6 |
3. | Південна Корея | 3 | 1 | 0 | 2 | 3 | 3 | 0 | 3 |
4. | Німеччина | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 4 | −2 | 3 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Бельгія | 3 | 3 | 0 | 0 | 9 | 2 | +7 | 9 |
2. | Англія | 3 | 2 | 0 | 1 | 8 | 3 | +5 | 6 |
3. | Туніс | 3 | 1 | 0 | 2 | 5 | 8 | −3 | 3 |
4. | Панама | 3 | 0 | 0 | 3 | 2 | 11 | −9 | 0 |
М | Команда | І | В | Н | П | МЗ | МП | РМ | О |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1. | Колумбія | 3 | 2 | 0 | 1 | 5 | 2 | +3 | 6 |
2. | Японія | 3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 4 | 0 | 4 |
3. | Сенегал | 3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 4 | 0 | 4 |
4. | Польща | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 5 | −3 | 3 |
1/8 фіналу | Чвертьфінал | Півфінал | Фінал | |||||||||||
30 червня – Сочі | ||||||||||||||
Уругвай | 2 | |||||||||||||
6 липня – Нижній Новгород | ||||||||||||||
Португалія | 1 | |||||||||||||
Уругвай | 0 | |||||||||||||
30 червня – Казань | ||||||||||||||
Франція | 2 | |||||||||||||
Франція | 4 | |||||||||||||
10 липня – Санкт-Петербург | ||||||||||||||
Аргентина | 3 | |||||||||||||
Франція | 1 | |||||||||||||
2 липня – Самара | ||||||||||||||
Бельгія | 0 | |||||||||||||
Бразилія | 2 | |||||||||||||
6 липня – Казань | ||||||||||||||
Мексика | 0 | |||||||||||||
Бразилія | 1 | |||||||||||||
2 липня – Ростов-на-Дону | ||||||||||||||
Бельгія | 2 | |||||||||||||
Бельгія | 3 | |||||||||||||
15 липня – Москва (Лужники) | ||||||||||||||
Японія | 2 | |||||||||||||
Франція | 4 | |||||||||||||
1 липня – Москва (Лужники) | ||||||||||||||
Хорватія | 2 | |||||||||||||
Іспанія | 1 (3) | |||||||||||||
7 липня – Сочі | ||||||||||||||
Росія (пен.) | 1 (4) | |||||||||||||
Росія | 2 (3) | |||||||||||||
1 липня – Нижній Новгород | ||||||||||||||
Хорватія (пен.) | 2 (4) | |||||||||||||
Хорватія (пен.) | 1 (3) | |||||||||||||
11 липня – Москва (Лужники) | ||||||||||||||
Данія | 1 (2) | |||||||||||||
Хорватія | 2 | |||||||||||||
3 липня – Санкт-Петербург | ||||||||||||||
Англія | 1 | Матч за третє місце | ||||||||||||
Швеція | 1 | |||||||||||||
7 липня – Самара | 14 липня – Санкт-Петербург | |||||||||||||
Швейцарія | 0 | |||||||||||||
Швеція | 0 | Бельгія | 2 | |||||||||||
3 липня – Москва (Відкриття) | ||||||||||||||
Англія | 2 | Англія | 0 | |||||||||||
Колумбія | 1 (3) | |||||||||||||
Англія (пен.) | 1 (4) | |||||||||||||
Пенальті | |||
Іньєста Піке Коке Рамос Аспас |
3 – 4 | Смолов Ігнашевич Головін Черишев |
Пенальті | |||
Бадель Крамарич Модрич Пиварич Ракитич |
3 – 2 | Еріксен К'єр Крон-Делі Шене Н. Йоргенсен |
Пенальті | |||
Фалькао Хуан Куадрадо Мур'єль Урібе Бакка |
3 – 4 | Кейн Рашфорд Гендерсон Тріпп'є Даєр |
Пенальті | |||
Смолов Дзагоєв Фернандес Ігнашевич Кузяєв |
3 – 4 | Брозович Ковачич Модрич Віда Ракитич |
У 64 матчах було забито 169 голів, у середньому 2.64 голи за гру.
- 6 голів
- 4 голи
- 3 голи
- 2 голи
- 1 гол
- Деле Аллі
- Джессі Лінгард
- Гаррі Магвайр
- Кіран Тріпп'є
- Анхель Ді Марія
- Габріель Меркадо
- Ліонель Мессі
- Маркос Рохо
- Міші Батшуаї
- Ян Вертонген
- Кевін Де Брейне
- Дріс Мертенс
- Тома Меньє
- Маруан Феллаїні
- Насер Шадлі
- Аднан Янузай
- Ренато Аугусто
- Пауліньйо
- Тіагу Сілва
- Роберто Фірміно
- Крістіан Еріксен
- Матіас Йоргенсен
- Юссуф Поульсен
- Карім Ансаріфард
- Гілфі Сігурдссон
- Альфред Фіннбогасон
- Яго Аспас
- Іско
- Начо
- Хуан Кінтеро
- Хуан Куадрадо
- Радамель Фалькао
- Кендалл Востон
- Халід Бутаїб
- Юссеф Ен-Несірі
- Карлос Вела
- Хав'єр Ернандес
- Ірвінг Лосано
- Віктор Мозес
- Тоні Кроос
- Марко Ройс
- Феліпе Балой
- Паоло Герреро
- Андре Каррільйо
- Кім Йон Гвон
- Ян Беднарек
- Гжегож Крихов'як
- Рікарду Куарежма
- Пепе
- Юрій Газинський
- Олександр Головін
- Маріо Фернандес
- Салем аль-Давсарі
- Салман аль-Фарадж
- Мусса Ваге
- Садіо Мане
- Мбай Ньянг
- Александар Коларов
- Александар Митрович
- Фахреддін Бен-Юссеф
- Дилан Бронн
- Ферджані Сассі
- Хосе Марія Хіменес
- Рафаель Варан
- Бенжамен Павар
- Поль Погба
- Самюель Умтіті
- Мілан Бадель
- Домагой Віда
- Андрей Крамарич
- Іван Ракитич
- Анте Ребич
- Граніт Джака
- Блерім Джемайлі
- Йосип Дрмич
- Стівен Цубер
- Джердан Шачірі
- Людвіг Аугустінссон
- Ула Тойвонен
- Еміль Форсберг
- Каґава Сіндзі
- Осако Юя
- Харагуті Генкі
- Хонда Кейсуке
- 1 автогол
- Азіз Бегич (проти Франції)
- Фернандінью (проти Бельгії)
- Ахмед Фатхі (проти Росії)
- Азіз Бугаддуз (проти Ірану)
- Огенекаро Етебо (проти Хорватії)
- Едсон Альварес (проти Швеції)
- Тьяго Цьонек (проти Сенегалу)
- Сергій Ігнашевич (проти Іспанії)
- Денис Черишев (проти Уругваю)
- Яссін Меріах (проти Панами)
- Маріо Манджукич (проти Франції)
- Янн Зоммер (проти Коста-Рики)
Джерело: ФІФА
По завершенні турніру ФІФА назвала наступних лауреатів індивідуальних і командних нагород чемпіонату[106]:
Золотий м'яч | Срібний м'яч | Бронзовий м'яч |
---|---|---|
Лука Модрич | Еден Азар | Антуан Грізманн |
Золотий бутс | Срібний бутс | Бронзовий бутс |
Гаррі Кейн | Антуан Грізманн | Ромелу Лукаку |
6 голів, 0 передач | 4 голи, 2 передачі | 4 голи, 1 передача |
Золоті рукавички | ||
Тібо Куртуа | ||
Найкращий молодий гравець | ||
Кіліан Мбаппе | ||
Премія чесної гри | ||
Іспанія |
- ↑ Чемпіонат світу з футболу 2018: розклад матчів - 24 Канал. 24 Канал. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Як «несподівано»: США опублікували нові докази підкупу ФІФА Росією при отриманні ЧС-2018. — 2020. — 7 квітня.
- ↑ ЧС-2018 пройде в Росії. Архів оригіналу за 4 грудня 2010. Процитовано 2 грудня 2010.
- ↑ Офіційний сайт ФБР: Manhattan U.S. Attorney Charges 34 Members and Associates of Two Russian-American Organized Crime Enterprises with Operating International Sportsbooks [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.].(англ.) 16.04.2013
- ↑ Известия: Парижская жизнь Алика [Архівовано 11 червня 2015 у Wayback Machine.], 2.08.2002
- ↑ David Amoruso: FIFA capo Sepp Blatter boozing with Russian mob boss [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.].(англ.), 28.05.2015
- ↑ Bild: Der Fifa-Boss und die Russen-Mafia[недоступне посилання].(нім.) — переклад: Президент ФИФА и русская мафия [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.].(рос.)
- ↑ Andrew Jennings: Sepp Blatter Toasts World's Most Wanted Mobster [Архівовано 23 лютого 2015 у Wayback Machine.].(англ.) + foto
- ↑ Українська правда: Справа Блаттера: про підкуп Росією ЧС-2018 знають Коломойський і Суркіс [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.]. 02.11.2015
- ↑ Українська правда: Таємничий вояж Суркіса до резиденції Путіна [Архівовано 2 листопада 2015 у Wayback Machine.]. 04.09.2015
- ↑ The Financial Times: Malcolm Moore. Lunch with the FT: Sepp Blatter [Архівовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.].(англ.) 30.10.2015
- ↑ ТАСС: Йозеф Блаттер: скандал в ФИФА спровоцировал Мишель Платини [Архівовано 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.].(рос.) 28.10.2015
- ↑ Полит.ру: Блаттер назвал ЧМ-2018 в России результатом тайной сделки [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. 30.10.2015
- ↑ Чемпіонат світу у Росії-частина таємних домовленостей — Блаттер [Архівовано 31 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (укр.) 20.10.2015
- ↑ Organising Committee for FIFA Competitions: Updates on the FIFA World Cup and women's tournaments. FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. (англ.)
- ↑ Regulations – 2018 FIFA World Cup Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2015. Архів (PDF) оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 14 травня 2018. [Архівовано 2017-07-12 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Студентка продала ФІФА права на талісман ЧС-2018 Забіваку за 500 доларів. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
- ↑ Талисману ЧМ 2018 волку Забиваке предложили взять в напарники петуха Пропускаку. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.
- ↑ Міністерство еміграції - Життєпис | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 27 жовтня 2016.
- ↑ Німецька хвиля: Німецькі політики закликають забрати в Росії право на проведення ЧС-2018, 23.07.2014
- ↑ Голос Америки Віце-прем'єр Великої Британії призвал не проводити ЧС 2018 в Росії [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.](рос.), 27.07.2014
- ↑ Блаттер: «О переносе ЧМ-2018 по футболу из России не может быть и речи». Архів оригіналу за 23 липня 2015. Процитовано 1 квітня 2015.
- ↑ «ФИФА: Россия и Катар могут потерять право на чемпионаты». Архів оригіналу за 9 червня 2015. Процитовано 14 грудня 2017.
- ↑ Украина ведет переговоры с федерациями и фанатами о бойкоте ЧМ-2018 по футболу в РФ, - Климкин. censor.net.ua. 22.01.2018.
- ↑ Британія вишле 23 російських дипломатів через отруєння Скрипаля. ВВС-новини. 14 березня 2018. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Spy poisoning: Australian PM condemns Russian 'recklessness' in UK. BBC News. 27 березня 2018. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ FIFA Council decides on key steps for the future of international competitions. FIFA.com. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 10 вересня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ World Cup 2018 referees (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2018. Процитовано 29 травня 2018. [Архівовано 2018-03-29 у Wayback Machine.]
- ↑ World Cup 2018 List of video match officials (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 квітня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- ↑ Luzhniki Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 16 листопада 2017. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Saint Petersburg Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 6 грудня 2017. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Kaliningrad Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Spartak Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Kazan Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Nizhny Novgorod Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Samara Arena. FIFA. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Volgograd Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 жовтня 2017. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Mordovia Arena. FIFA. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Fisht Stadium. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Rostov Arena. FIFA. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Ekaterinburg Arena. FIFA. Архів оригіналу за 31 березня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Russia-Saudi Arabia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 14 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Egypt-Uruguay (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Russia-Egypt (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Uruguay-Saudi Arabia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Uruguay v Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Match report – Group A – Saudi Arabia v Egypt (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – Morocco-Iran (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2019. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – Portugal-Spain (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 15 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2019. Процитовано 15 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – Portugal-Morocco (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – Iran-Spain (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 20 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – IR Iran v Portugal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Match report – Group B – Spain v Morocco (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 25 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 25 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – France-Australia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – Peru-Denmark (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – Denmark-Australia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – France-Peru (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – Denmark v France (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Match report – Group C – Australia v Peru (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Argentina-Iceland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Croatia-Nigeria (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 16 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Argentina-Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 21 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 21 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Nigeria-Iceland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Nigeria v Argentina (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Match report – Group D – Iceland v Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 26 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 вересня 2018. Процитовано 26 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Costa Rica-Serbia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 17 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Brazil-Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Brazil-Costa Rica (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Serbia-Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 22 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2018. Процитовано 22 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Serbia v Brazil (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ Match report – Group E – Switzerland v Costa Rica (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Germany-Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 17 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Sweden-Korea Republic (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 18 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Korea Republic-Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Germany-Sweden (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Korea Republic-Germany (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ Match report – Group F – Mexico-Sweden (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 27 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – Belgium-Panama (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 18 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – Tunisia-England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 18 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 18 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – Belgium-Tunisia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 23 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – England v Panama (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – England v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ Match report – Group G – Panama v Tunisia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Colombia-Japan (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Poland-Senegal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 19 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Japan v Senegal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2019. Процитовано 24 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Poland v Colombia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 24 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Japan v Poland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2019. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ Match report – Group H – Senegal v Colombia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 28 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 28 червня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – France v Argentina (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Uruguay v Portugal (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 30 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 30 червня 2018. Процитовано 30 червня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Spain v Russia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 1 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Croatia v Denmark (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 1 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 1 липня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Brazil v Mexico (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Belgium v Japan (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 2 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2018. Процитовано 2 липня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Sweden v Switzerland (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 3 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 3 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- ↑ Match report – Round of 16 – Colombia v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 3 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2018. Процитовано 3 липня 2018.
- ↑ Match report – Quarter-final – Uruguay v France (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 6 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ Match report – Quarter-final – Brazil v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 6 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 6 липня 2018. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ Match report – Quarter-final – Sweden v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Match report – Quarter-final – Russia v Croatia (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 7 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 7 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Match report – Semi-final – France v Belgium (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 10 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2018. Процитовано 10 липня 2018.
- ↑ Match report – Semi-final – Croatia v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 11 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
- ↑ Match report – Play-off for third place – Belgium v England (PDF). FIFA.com. Fédération Internationale de Football Association. 14 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2018. Процитовано 14 липня 2018.
- ↑ Match report – Final – France v Croatia (PDF). FIFA. 15 липня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2018. Процитовано 15 липня 2018.
- ↑ Golden consolation for magical Modric. ФІФА. 15 липня 2018. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 16 липня 2018. (англ.)
- Welcome2018.com [Архівовано 8 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт