Татари в Україні
Тата́ри в Украї́ні — одна з національних меншин, що проживають на території сучасної України. Сучасні татари в Україні — нащадки волзьких татар, проживають переважно у Східній Україні, Донецькій, Луганській та Харківській областях.
Наприкінці XIX і на початку XX ст. на землі Східної України в умовах швидкого промислового розвитку колишніх земель Війська Запорізького і Донського на землі Донеччини, Луганщини і Харківщини з Поволжя переселяється багато татар, предків багатьох сучасних українських татар Східної і Центральної України (крім Криму).
В 1920 р. у м. Харкові при Наркомосвіті було утворено татарську секцію у складі Ради нацменшин, яка докладала всіх зусиль для підняття рівня освіти та культури серед татар України, зокрема серед татар Донбасу: на початку 1928 р. у Донбасі було 28 шкіл, 5 клубів, 2 бібліотеки.
Загальна кількість газет і журналів татарською мовою протягом 1905—1925 рр. становила 301 назву, водночас за цей самий період іншими тюркськими мовами в колишньому СРСР видавалося: азербайджанською — 80, узбецькою — 62, кримськотатарською — 14, туркменською — 10, турецькою — 7. Загальна кількість видань становила 534 назви.
В 1930-х роках у зв'язку з підсиленням централізаторської політики тодішнього керівництва СРСР відбулося масове закриття культурних осередків народів СРСР і України, зокрема татарського і українського.
Попри те, що ці люди проживають в різних регіонах України, інколи мають змішане татаро-українське походження, спілкуються різними мовами (татарська, українська, російська) їх об'єднує спільна історична пам'ять про предків, які називалися татарами, сповідували іслам і спілкувалися татарською мовою, так само як значна культурна спадщина у вигляді унікальних звичаїв і народної творчості.
Кількість татар за переписами[1]:
Регіони України за кількістю татар у 2001 р.[2][3]:
- Донецька область — 19161
- Крим — 11090
- Луганська область — 8543
- Запорізька область — 5177
- Херсонська область — 5353
- Харківська область — 4198
- Дніпропетровська область — 3835
- Одеська область — 2640
- Севастополь — 2512
- Київ — 2451
- Миколаївська область — 1255
За переписом 2001 р. татари були третім за чисельністю народом (після українців і росіян) у містах Макіївка, Мирноград Донецької області, Антрацит Луганської області, а також у Генічеському та Новотроїцькому районах Херсонської області[4].
Рідна мова татар України за переписами[5][6][7][8]
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| татарська | 57,3 % | 55,9 % | 48,9 % | 35,2 % |
| російська | 41,0 % | 42,6 % | 49,0 % | 58,7 % |
| українська | 1,6 % | 1,4 % | 1,7 % | 4,5 % |
| інша | 0,1 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,4 % |
За переписом 2001 року, серед татар України вказали на вільне володіння мовами:[9]
- російською — 93,3 %
- татарською — 50,1 %
- українською — 46,7 %
Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1989 р.:[10]
- російською — 95,3 %
- татарською — 61,7 %
- українською — 11,2 %
Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1979 р.:
- російською — 94,7 %
- татарською — 63,0 %
- українською — 8,5 %
Вільне володіння мовами серед татар УРСР за даними перепису 1970 р.:[8]
- російською — 92,3 %
- татарською — 72,2 %
- українською — 8,0 %
- Ісмагілов Саїд Валерійович — муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» .
- Ахметов Рінат Леонідович — український олігарх, бізнесмен. Найбагатша людина України.
- Сафіуллін Равіль Сафович — український політик. Колишній міністр у справах сім'ї молоді і спорту.
- Гатауллін Ірек Фархатович — радянський футболіст та український футбольний функціонер.
Серед впливових людей сучасного українського суспільства багато людей, які мають татарське коріння, зокрема Рінат Ахметов.
- ↑ Переписи населения СССР
- ↑ Національний склад населення України 2001
- ↑ у Криму, Херсонській та Запорізькій областях татарами часто записувались кримські татари
- ↑ у Генічеському та Новотроїцькому районах переважна більшість татар — татари кримські
- ↑ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.
- ↑ Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2013-12-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2020-10-29 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- ↑ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
- ↑ Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 31 серпня 2013. [Архівовано 2022-05-09 у Wayback Machine.]
- Гійом Левассер де Боплан.Description des contrées du Royaume de Pologne, contenues depuis les confins de la Moscowie, insques aux limites de la Transilvanie. (аудіокнига) (укр.)
- Галенко О. І. Татари в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 36. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Татари Києва[недоступне посилання]
- Татари співають гімн України до 20 річчя незалежності України
- https://www.spadshina.com/ua/narodoznavstvo/folk-traditions/Tatars[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]
- https://tatarstan.com.ua[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]
- https://new.tatari-kiev.com/content/view/7/47[недоступне посилання][недоступне посилання з липня 2019]
