Стефан Ровецький

Стефан Ровецький
пол. Stefan Paweł Rowecki
Псевдо	Grot, Rakoń, Grabica, Inżynier, Jan, Kalina і Tur
Народився	25 грудня 1895(1895-12-25) Пйотркув-Трибунальський, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер	2 серпня 1944(1944-08-02) (48 років) Заксенгаузен, Оранієнбург, Бранденбург, Німеччина
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Діяльність	офіцер, журналіст
Знання мов	польська
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	Polish Rifle Squadsd
Роки активності	з 1917
Військове звання	дивізійний генерал
Нагороди	Virtuti Militari (Золотий Хрест) Virtuti Militari (Срібний Хрест) Орден Відродження Польщі (Офіцерський Хрест) Хрест Заслуги (Польща) Хрест Незалежності Офіцер ордена Почесного легіону Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Пам'ятна медаль за війну 1918—1921 Легіон Заслуг (Командор) (США) Орден Білого Орла
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Стефан Павел Ровецький (пол. Stefan Paweł Rowecki, 25 грудня 1895, Пйотркув-Трибунальський — між 2 та 7 серпня 1944 р., концтабір Заксенгаузен) — польський військовий діяч. Генерал, головний командант Армії Крайової. Співв'язень провідника ОУН Степана Бандери у Заксенгаузені.

Життєпис

Вояк Легіонів Польських під час Першої світової війни, брав участь у боях проти більшовиків у 1920 році.

До початку Другої світової війни Ровецький займав різні військові пости, був редактором газети «Військовий огляд». Служив, зокрема, у прикордонному Корпусі охорони кордону у Чорткові.

Після початку нацистської агресії проти Польщі уряд під керівництвом прем'єра В. Сікорського призначив його головним командантом Армії Крайової.

30 червня 1943 року за доносом зрадника Стефан Ровецький був заарештований гестапо. Польського генерала вивезли до Берліна, де помістили до слідчої в'язниці РСХА на Принц-Альбертштарссе. Там його особисто допитував Генріх Гіммлер. Нацисти запропонували Ровецькому співробітництво в боротьбі проти СРСР, але Ровецький відмовився зробити польських повстанців союзниками Рейху, за що незабаром і поплатився життям.

Степан Бандера і кілька інших провідних членів ОУН, також Стефан Ровецький (в'язень камери № 71) — співв'язні «бараку» Целленбау. Зі Степаном Бандерою (в'язень камери № 73) вони мали таємну розмову. Пізніше генерал писав своїм соратникам: «… вже зараз мусимо рахуватись з втратою наших східних земель на користь українців.»

14 березня 1944 року, Ровецькому, котрий перебував в ув'язненні, командування присвоїло звання генерала дивізії.

2 серпня 1944 роки після початку Варшавського повстання Ровецький був страчений у концтаборі за особистим наказом Генріха Гіммлера.

Галерея

• 
  Стефан Ровецький, 1930-і роки
• 
  Cтефан Ровецький – фото з окупаційного кінологічного клубу
• 
  Пам'ятник Стефану Ровецькому "Гроту" у Варшаві
• 
  Пам'ятна дошка на вул. Спішка 14 у Варшаві, де був арештований Ровецький
• 
  Пам'ятна дошка на вул. Хоцімська 22 у Варшаві
• 
  Могила Стефана Ровецького на Повонзькому цвинтарі

Нагороди

• Хрест Хоробрих — нагороджений 8 разів протягом 1921-43 років.
• Virtuti Militari
  • срібний хрест (1923)
  • золотий хрест (1942)
• Орден Відродження Польщі, офіцерський хрест (1925)
• Золотий хрест Заслуги (Польща) — нагороджений двічі (1928 і 11 листопада 1938)
• Хрест Незалежності з мечами (13 квітня 1931)
• Пам'ятна відзнака генерал-інспектора збройних сил (12 травня 1936)
• Орден Почесного легіону, офіцерський хрест (1937)
• Медаль «Десятиліття здобутої незалежності»
• Пам'ятна медаль учаснику війни 1918-1921 років
• Знак за поранення і контузії з трьома зірками
• Зірка Стійкості
• Медаль «За довголітню службу»
• Хрест Армії Крайової (1967, посмертно)
• Легіон Заслуг (США), командорський хрест (9 серпня 1984, посмертно) — нагороджений за наказом Рональда Рейгана.
• Орден Білого Орла (1995, посмертно)

Вшанування пам'яті

На честь Ровецького названа штурмова гвинтівка Grot.

Див. також

• Міст Стефана Грота-Ровецького

Джерела

• Гавриш І. Таємниця в'язня № 72192. Бандера у Заксенгаузені // Історія. — Львів, 2016. — № 2 (лют.). — С. 1, 3—5.
• Szarota T. Rowecki Stefan Paweł pseud. Radecki, Jan, Inżynier, Rakoń, M. Torwid, Grabica, Tur, Kalina, Grot, krypt.: R., S.R. (1895—1944) // Polski Słownik Biograficzny. — 1989—1991. — T. XXV. — S. 333—338. (пол.)