Міджор
Міджор (Міджур) серб. Миџор, болг. Миджур | ||||
Фотографія з сербської сторони | ||||
43°23′38″ пн. ш. 22°40′55″ сх. д. / 43.393888888889° пн. ш. 22.681944444444° сх. д. | ||||
Країна |
Сербія, Болгарія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Чупрене | |||
Система | Балканські гори | |||
Тип | вершина місцевості | |||
Висота | 2169 м | |||
Висота відносна | 1478 м | |||
Міджор у Вікісховищі |
Міджор або Міджур (серб. Миџор, болг. Миджур) — вершина в Балканських горах, розташована на кордоні між Сербією та Болгарією. Сягаючи 2169 м, гора є найвищою в Західних Балканських горах, а також найвищою горою Сербії за межами Косово.[прим. 1] Міджор є 12-ю найвищою вершиною Балканських гір.
Починаючи з початку 1990-х, Міджор є доступним для туристів з обох сторін. Раніше, доступ був забороненим через те, що вершина розташована на граничній території. Завдяки цим обмеженням, природа навколо вершини була збережена недоторканою. З болгарської сторони на гору можна почати схід з сіл Чупрене та Горішній Лом Видинської області.
З села Чупрене сходження можна розпочати двома способами: проїхавши 17 км ґрунтовою дорогою, що проходить вздовж річки Чупренска[bg] до пункту «Горскі рай» (1450 м) або пішим 9 км маршрутом вздовж річки Манастірка.
Від згаданого пункту прокладено маркований маршрут, що проходить через заповідник Чупрене та веде до головної вершини через сідловину між горами Реплянска царква (1969 м) та Остра чука (1967 м). На південному сході через вершини Остра чука та Оба (2033 м) маршрут доходить до сідловини, з якої річки Лом та Тімок течуть на прикордонний знак 336. Звідси можна підійматись на Міджор по її північно-західному схилу.
За 7 км від села Горішній Лом розташовано однойменний пункт (840 м). Уверх по течії також є ще один пункт, що називається Міджор. Звідси проходять круті маршрути, що ведуть до сідловини між горами Оба та Міджор до прикордонного знаку 336, звідки обидва маршрути з двох сіл зливаються.
Біля підніжжя гори розташовано витік річки Лом. На ній, неподалік від гори Міджор, працює каскад невеликих гідроелектростанцій, ще 4 перебувають у стані спорудження.[1] Біосферний заповідник Чупрене, що захищається ЮНЕСКО, розташований на захід від вершини. Він є одним з останніх місць в Болгарії, де гніздяться глушці.
Для сходження на гору необхідно отримати спеціальний дозвіл від прикордонної поліції в Софії.
Найвища вершина Західних Балканських гір розташована на північ від села Топлі Дол, що розташоване в центрі сербської Старої Планини, між горами Трі чуке (1936 м) на південно-східному боці та Бабін зуб (1758 м) на південно-західному. Масив гори Мідзор є істотним. Її західний, східний та південний схили вкриті травою, та не є дуже крутими, тоді як її північна сторона є скелястою та дуже крутою. Ця сторона також є найпривабливішою та є дуже популярною серед скелелазів.
Гора є найвищою вершиною Сербії за межами Косово та 4-ю найвищою в усій Сербії, якщо включати Косово.[прим. 2]
На схилах розташовано готель «Babin Zub». Для підйому на сербську Стару Планину не потрібно платити жодні збори чи отримувати будь-які дозволи.[2]
-
Вершина
-
Тропа до вершини
-
Прикордонний знак
-
Небо та вода
-
Хмари
- (англ.) Midžor on Summit post [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- (англ.) The Bulgarian side of Midžor
- (англ.) Peakbagger link [Архівовано 27 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Примітки
- ↑ Офіційно найвищою горою Сербії вважається Джеравіца, гірського масиву Проклетіє, висота якої складає 2656 м, однак вона розташована в Косво. Якщо не включати Косово, то Міджор є найвищою вершиною Сербії.
Косово є суб'єктом територіального диспуту між Республікою Косово та Республікою Сербія. 17 лютого 2008 Республіка Косово в односторонньому порядку було проголошено незалежність, однак Сербія продовжує вважати його частиною своєї власної суверенної території. Обидва уряди розпочали нормалізувати стосунки[en] 2013 року, в рамках Брюссельського договору. - ↑ Див: Список гір Сербії#Двотисячники
- Джерела
- ↑ (англ.) Balabanov, G. (2005). This is Bulgaria (Bulgarian та English) . Sofia. с. 51. ISBN 954-91672-1-6.
- ↑ (англ.) Midžor [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]