Очікує на перевірку

Мысль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мысль
Мысль
Типвидавництво[d]
ГалузьВидавництво
Засновано1930
Штаб-квартираСРСР, Росія
Адреса119071, г. Москва, Ленинский проспект, д. 15
mysl.su

Видавництво «Мысль» (Москва) — радянське/російське видавництво, засноване 1930 року (сучасна назва — з 1963 року).

Історія

[ред. | ред. код]

Утворено 1930 року в Москві у складі Державного комітету Ради міністрів СРСР у справах видавництв, поліграфії та книжкової торгівлі, як «Видавництво соціально-економічної літератури» (Соцэкгиз) на базі соціально-економічного відділу Держвидаву, заснованого 1919 року.[1]

1941 року було об'єднано з Держполітвидавом.[1]

1957 року знову виділено в самостійне видавництво з тією ж назвою.[1]

1963 року отримало сучасну назву після приєднання Видавництва Вищої партійної школи й Академії суспільних наук при ЦК КПРС та Географвидаву.[1]

Видавнича діяльність в СРСР

[ред. | ред. код]

За радянських часів випускало дослідження, монографії, науково-популярні книги з марксистсько-ленінської філософії, а також з історії філософії, наукового атеїзму, економіки соціалізму й комунізму, світової економіки, історії СРСР та загальної історії, навчальні та методичні посібники з суспільних наук для вищих партійних навчальних закладів і системи політичної просвіти та з економічної та фізичної географії СРСР і зарубіжних країн.[1]

1972 року обсяг видавничої продукції склав 292 найменувань (175,8 млн друкованих аркушів-відбитків) накладом понад 14 млн примірників.[1]

1973 року у складі видавництва «Мысль» було 3 галузеві окремі головні редакції:[1]

  • соціально-економічної літератури;
  • навчально-методичної літератури для партійних навчальних закладів;
  • географічної літератури.

Головний редактор

[ред. | ред. код]

Тематика

[ред. | ред. код]

Серії

[ред. | ред. код]

Автори

[ред. | ред. код]

У видавництві вийшли книги істориків Сергія Соловйова та Василя Ключевського, візантиніста Федора Успенського та біофізика Олександра Чижевського, філософів Павла Флоренського та Олексія Лосєва, художника й мандрівника Роквелла Кента.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]