Маріса Паредес
Маріса Паредес | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. María Luisa Paredes Bartolomé | ||||
Народилася | 3 квітня 1946 (78 років) Мадрид, Іспанська держава | |||
Громадянство | Іспанія | |||
Діяльність | акторка | |||
Роки діяльності | 1960 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Antonio Isasi-Isasmendid | |||
Діти | María Isasid | |||
IMDb | nm0004650 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Маріса Паредес у Вікісховищі | ||||
Маріса Паредес (ісп. Marisa Paredes; нар. 3 квітня 1946, Мадрид) — іспанська акторка театру, кіно та телебачення.
Марія Луїса Паредес Бартоломе (справжнє ім'я акторки) народилася 3 квітня 1946 року у Мадриді в робітничій родині. 1959 року вступила до Вищої королівської школи драматичного мистецтва (RESAD). 1960 року, у 14-річному віці, дебютувала в кіно з епізодичною роллю у фільмі «091, поліція» Хосе Марії Форке. Наступного року відбувся її театральний дебют на сцені мадридського Театру комедії у постановці п'єси «Esta noche tampoco» Хосе Лопеса Рубіо з Кончітою Монтес у головній ролі. 1966 року почала зніматися на телебаченні[3].
Всесвітню славу принесли головні ролі у фільмах Педро Альмодовара «Високі підбори» (1991) та «Квітка моєї таємниці» (1995), після чого у неї були ролі у значних фільмах «Життя прекрасне» Роберто Беніньї, «Криваво-червоний» Артуро Ріпштейна та «Хребет диявола» Гільєрмо дель Торо.
1996 року удостоєна Національної кінематографічної премії Іспанії. 1999 року отримала премією Родольфо Валентино.
У 2000—2003 роках очолювала Академію кінематографічних мистецтв і наук Іспанії.
2007 року урядом Іспанії нагороджена Золотою медаллю за заслуги в образотворчому мистецтві (ісп. Medalla de Oro al Mérito en las Bellas Artes). 2018 року отримала почесну премію Гойя за досягнення[4].
У 1970-х роках Паредес протягом семи років перебувала у фактичному шлюбі з режисером і сценаристом Антоніо Ісасі-Ісасменді. 29 вересня 1975 року у пари народилася дочка Марія Ісасі, яка також стала акторкою.
Із 1983 року у фактичному шлюбі з кінознавцем Чема Прадо[5].
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1960 | ф | 091, поліція | 091 Policía al habla | епізод |
1961 | ф | Колискова | Canción de cuna | епізод |
1962 | ф | Жахливий доктор Орлофф | Gritos en la noche | епізод |
1963 | ф | Досягти більшого | Llegar a más | служниця |
1965 | ф | Життя триває | El mundo sigue | Флорен |
1966—1978 | с | Роман | Novela | різні персонажі |
1967 | ф | Тітка Карлоса у міні-спідниці | La tía de Carlos en mini-falda | Кармен |
1968 | ф | Реквієм для грінго | Requiem para el gringo | Ніна |
1969 | ф | Карола вдень, Карола вночі | Carola de día, Carola de noche | секретарка графа Анатоліо |
1969 | ф | Повстання | La revoltosa | Соледад |
1969 | ф | Джентльмен і спокусниці | El señorito y las seductoras | Ельвіра Рей Гарсія |
1971 | ф | Гойя, історія самотності | Goya, historia de una soledad | маха |
1971 | ф | Кривавий пиріг | Pastel de sangre | Елізабет у сегменті «Віктор Франкенштейн» |
1973 | тф | Луїса Фернанда | Luisa Fernanda | Луїса Фернанда |
1974 | ф | Довга ніч у липні | Larga noche de julio | Кармен |
1980 | ф | Опера Пріма / Дебют | Opera Prima | Зоїла Гомес |
1981 | с | Сервантес | Cervantes | Ана Франка |
1983 | ф | Темні звички | Entre tinieblas | сестра Гній |
1984 | ф | Велосипеди лише для літа | Las bicicletas son para el verano | Марія Луїса |
1985 | с | Гойя | Goya | герцогиня Осунська |
1986 | ф | Моя люба няня | Tata mía | Палома |
1987 | ф | Людина зі шпинату | Cara de acalda | Ольга |
1987 | ф | Поки ще світло | Mientras haya luz | Маріса |
1987 | ф | У скляній клітці | Tras el crisal | Грізельда |
1988 | ф | Ваша подруга божеволіє | Tu novia está loca | Адела |
1991 | ф | Високі підбори | Tacones lejanos | Беккі дель Парамо |
1992 | ф | Мертвий сезон | Hors saison | Сара Бернар |
1992 | ф | Анонімна королева | La reina anónima | Незнайомка |
1993 | ф | Літо пристрастей і відкритих терас | Tierno verano de lujurias y azoteas | Ольга |
1994 | ф | Ті, що впали з неба | En tránsito / Tombés du ciel | Сюзанна |
1995 | ф | Корабель дурнів | La nave de los locos | Хулія Маркес |
1995 | ф | Квітка моєї таємниці | La flor de mi secreto | Леокадія Масіас (Лео) |
1995 | ф | Щоденник гвалтівника | Cronaca di un amore violato | мати Луки |
1996 | ф | Три життя і одна смерть | Trois vies & une seule mort | Марія |
1996 | ф | Криваво-червоний | Profundo carmesi | Ірене Гальярдо |
1997 | ф | Життя прекрасне | La vita è bella | мати Дори |
1997 | ф | Доктор Шанс | Doctor Chanse | Еліза фон Сект |
1998 | ф | Розмова янголів | Talk of Angels | донья Консуело |
1998 | ф | Змія з'їла жабу | Le serpent a mangé la grenouille | мадам Моро |
1999 | ф | Все про мою матір | Todo sobre mi madre | Ума Рохо (Серпанок) |
1999 | ф | Полковнику ніхто не пише | El coronel no tiene quien le escriba | Лола |
2001 | ф | Хребет диявола | El aspinazo del diablo | Кармен |
2001 | ф | Дикуни | Salvages | Берта |
2002 | ф | Поговори з нею | Hable con ella | епізод |
2003 | ф | Червоний захід сонця | Dans le rouge du couchant | Клара |
2003 | ф | Прекрасний захід сонця | Una preciosa pueste de sol | Росаріо |
2004 | ф | Холодне зимове сонце | Frío sol de invierno | Ракель |
2005 | ф | Королеви | Reinas | Реєс |
2005 | ф | Чарівне дзеркало | Espejo magico | черниця |
2007 | ф | Чотири останні пісні | Four Last Songs | Вероніка |
2008 | ф | Людина, котра кохає | L'uomo che ama | доктор Кампо |
2009 | ф | Божевільне кохання | Amores locos | Ана |
2010 | ф | Жигола | Gigola | Одетта |
2010 | ф | Лісовий бог | El dios de madera | Марія Луїса |
2010 | с | Феліпе і Летисія | Felipe y Letizia | королева Софія |
2011 | ф | Шкіра, в якій я живу | La piel que habito | Марілія |
2011 | ф | Очі його матері | Les yeux de sa mère | Жюдіт Каналес |
2012 | ф | Лінії Веллінгтона | Las líneas de Wellington | донья Філіпа Санчес |
2015 | ф | Латинський коханець | Latin lover | Рамона |
2017 | ф | Незважаючи ні на що | A pesar de todo | Кармен |
2018 | ф | Петра | Petra | Маріса |
2019 | ф | Халіфська мрія | De sable et de feu | Елізабет Вільямс (Аїша) |
- 1987 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Людина зі шпинату).
- 1995 — Номінація на найкращу акторку (Квітка моєї таємниці).
- 2018 — Премія за досягнення.
- 1998 — Номінація на на найкращий акторський склад у ігровому фільмі (Життя прекрасне).
ACE Awards
- 1997 — Найкраща акторка (Квітка моєї таємниці).
- 2000 — Найкраща акторка другого плану (Все про мою матір).
- 1968 — Найкращий телевізійний виконавець.
- 1988 — Номінація на найкращу театральну роботу (Орхідеї у місячному світлі).
- 1991 — Найкраща кіноакторка (Високі підбори).
- 1995 — Найкраща кіноакторка (Квітка моєї таємниці).
- 2006 — Найкраща театральна акторка (Гамлет).
- 2015 — Премія за життєві досягнення.
Спілка акторів Іспанії
- 1991 — Найкраща кіноакторка (Високі підбори).
- 1995 — Номінація на найкращу кіноакторку (Квітка моєї таємниці).
- 2011 — Номінація на найкращу кіноакторку другого плану (Шкіра, в якій я живу).
Міжнародний кінофестиваль у Карлових Варах
- 1996 — Найкраща акторка (Квітка моєї таємниці).
Кінофестиваль у Малазі
- 2010 — Премія Срібна Біснага найкращій акторці (Лісовий бог).
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129996793 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.astorgadigital.com/marisa-paredes-una-pelicula-esta-hecha-para-verla-en-el-cine/215216
- ↑ https://www.elmundo.es/cultura/cine/2018/02/03/5a76010eca47418f4a8b4636.html
- ↑ https://www.vanitatis.elconfidencial.com/famosos/2021-04-03/marisa-paredes-rebelde-dama-almodovar-soltera-pareja_3016148/