Касумов Велі Айдинович

	Велі Касумов
Особисті дані
Повне ім'я	Велі Айдинович Касумов
Народження	4 жовтня 1968 (56 років)
	Кіровобад, СРСР
Зріст	186 см
Вага	77 кг
Громадянство	СРСР; Азербайджан
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Велі Касумов у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Касумов.

Велі Айдинович Касумов (азерб. Vəli Aydın oğlu Qasımov, нар. 4 жовтня 1968, Кіровобад) — радянський та азербайджанський футболіст, що грав на позиції нападника. Насамперед відомий виступами за клуб «Нефтчі», а також національну збірну Азербайджану.

Згодом — футбольний тренер.

Клубна кар'єра

Почав грати у футбол в юнацькій команді «Харчовик» свого рідного міста Кіровабад.

В 1983–1986 роках грав у Харкові, у командах «Трудові Резерви», «Маяк» та «Металіст» (Харків). В 1987–1991 роках виступав за «Нефтчі» (Баку) у вищій та першій лізі чемпіонату СРСР. Більшість часу, проведеного у складі бакінського «Нефтчі», був основним гравцем атакувальної ланки команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості.

Після розвалу Союзу перейшов у московський «Спартак», потім в «Динамо», де став найкращим бомбардиром чемпіонату Росії 1992 року і № 1 в списку 33-х найкращих (1992).

З 1992 року грав у Іспанії, за клуби «Реал Бетіс», «Альбасете».

Успішна кар'єра в Іспанії перервалася через травму, яку завдав Касумова гравець «Тенерифе» Йоканович (зламав 2 пальці на нозі). Касумов пропустив 5 місяців, а «Альбасете» вилетів до Сегунди. На початку Касумов відмовлявся грати у другому дивізіоні, але просидівши без гри ще півроку, погодився на варіант з клубом Сегунди «Есіха»^[1].

З 1997 грав за португальські клуби «Віторія» і «Імортал».

Завершив професійну ігрову кар'єру у «Іморталі», за команду якого виступав протягом 1999–2001 років. Живе в Іспанії.

Виступи за збірну

У складі збірної СРСР до 16 років став переможцем юнацького чемпіонату Європи 1985 року.

1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Азербайджану. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 14 матчів.

Тренерська робота

2010 року став головним тренером юнацької збірної Азербайджан U-19, паралельно був помічником німецького спеціаліста Берті Фогтса у тренерському штабі національної збірної країни.

Згодом з березня до вересня 2016 року очолював тренерський штаб бакинського «Нефтчі».

Досягнення

Чемпіон Європи (U-16): 1985
Найкращий бомбардир чемпіонату Росії: 1992
Чемпіон Росії 1992 року в складі московського «Спартака» (медаль не отримував)
Бронзовий призер чемпіонату Росії 1992 року в складі московського «Динамо»

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Кількість ігор	Кількість голів
1985	«Маяк» (Харків)	3	2
1985	«Металіст» (Харків)	8	1
1986	«Металіст» (Харків)	15	1
1987	«Нефтчі» (Баку)	23	0
1988	«Нефтчі» (Баку)	25	2
1989	«Нефтчі» (Баку)	41	16
1990	«Нефтчі» (Баку)	28	22
1991	«Нефтчі» (Баку)	38	16
1992	«Спартак» (Москва)	6	0
1992	«Динамо» (Москва)	17	16
1992/1993	«Бетіс»	14	6
1993/1994	«Бетіс»	25	3
1994/1995	«Бетіс»	3	0
1995/1996	«Альбасете»	22	4
1996/1997	«Есіха»	14	0
1997/1998	«Віторія» (Сетубал)	24	11
1998/1999	«Віторія» (Сетубал)	17	4
1999/2000	«Імортал»	15	9
2000/2001	«Імортал»	31	7

Примітки

↑ Газета СПОРТ-ЭКСПРЕСС. Вели КАСУМОВ• ПОРТУГАЛЬЦЫ НЕ ПОНИМАЮТ, ЧТО Я ДЕЛАЮ В СБОРНОЙ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 12 липня 2013.

Посилання

Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
Касумов Велі Айдинович на сайті transfermarkt.com (англ.)

Це незавершена стаття про азербайджанського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Газета СПОРТ-ЭКСПРЕСС. Вели КАСУМОВ• ПОРТУГАЛЬЦЫ НЕ ПОНИМАЮТ, ЧТО Я ДЕЛАЮ В СБОРНОЙ. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 12 липня 2013.

[1]