Перейти до вмісту

Йоган Нестрой

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Нестрой
Johann Nepomuk Eduard Ambrosius Nestroy
Ім'я при народженніJohann Nepomuk Eduard Ambrosius Nestroy
Народився7 грудня 1801(1801-12-07)
Відень
Помер25 травня 1862(1862-05-25) (60 років)
Грац
ПохованняWähringer Ortsfriedhofd і Віденський центральний цвинтар
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Діяльністьпрозаїк, драматург, співак, актор
Alma materAkademisches Gymnasiumd
Мова творівнімецька
Напрямокдрама
Сайт: nestroy.at

CMNS: Йоган Нестрой у Вікісховищі

Йоганн Нестрой (нім. Johann Nepomuk Eduard Ambrosius Nestroy; 7 грудня 1801, Відень — 25 травня 1862, Грац) — австрійський драматург-комедіограф, комедійний актор, оперний співак.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йоганн Непомук Нестрой народився у Відні. Його батько був придворним адвокатом. Йоганн відвідував шотландську гімназію, вивчав філософію і юриспруденцію, проте вже в цей час грав в аматорських театрах. У 1822 році став оперним співаком Віденського придворного театру, в 1823 році він перейшов до Амстердамського німецького театру. Пізніше був актором у Брно, Граці, Братиславі та Львові. Поступово він перейшов від оперної до театральної сцени. Пізніше пробував себе як драматург.

1831 року імпресаріо Карл Карл запропонував йому роботу в театрі над річкою Відень[de]. Дуже швидко він підкорив серця віденців і став улюбленим народним актором. Найбільшого успіху він досяг з такими комедіями, як «Талісман», «Кавалер троянд», «В бельетажі та на першому поверсі». У 1823 Нестрой невдало одружився з розрахунку. Він все життя любив іншу жінку, співачку Мері Вайлер, яка подарувала йому двох дітей, і на яку він пізніше склав заповіт. З 1854 по 1860 Нестрой керував театром імені Карла в Леопольдштадті. Останні роки життя він провів у Граці і в Ішлі. Остання роль Нестроя — роль бурлаки в п'єсі «Злий дух Лумпацівагабундус».

П'єси

[ред. | ред. код]
  • Friedrich der Prinz von Korsika (між 1822 та 1827)
  • Der Zettelträger Papp (1827)
  • Sieben/ Zwölf Mädchen in Uniform (1827)
  • Die Verbannung aus dem Zauberreiche oder Dreißig Jahre aus dem Leben eines Lumpen (1828)
  • Dreißig Jahre aus dem Leben eines Lumpen (1829)
  • Der Einsilbige oder Ein dummer Diener seines Herrn (1829)
  • Der Tod am Hochzeitstage oder Mann, Frau, Kind (1829)
  • Der unzusammenhängende Zusammenhang (1830)
  • Magische Eilwagenreise durch die Komödienwelt (1830)
  • Zwei Schüsseln voll Faschingskrapfen (1831)
  • Der gefühlvolle Kerkermeister oder Adelheid die verfolgte Wittib (1832)
  • Nagerl und Handschuh oder Die Schicksale der Familie Maxenpfutsch (1832)
  • Humoristische Eilwagenreise durch die Theaterwelt (1832)
  • Zampa der Tagdieb oder die Braut von Gips (1832)
  • Der konfuse Zauberer oder Treue und Flatterhaftigkeit (1832)
  • Die Zauberreise in die Ritterzeit oder Die Übermütigen (1832)
  • Genius, Schuster und Marqueur oder Die Pyramiden der Verzauberung (1832)
  • Der Zauberer Februar oder Die Überraschungen (1833)
  • Der Feenball oder Tischler, Schneider und Schlosser
  • Der böse Geist Lumpazivagabundus oder Das liederliche Kleeblatt (1833)
  • Robert der Teuxel (1833)
  • Der Tritschtratsch (1833)
  • Der Zauberer Sulphurelectrimagnetikophosphoratus und die Fee (1834)
  • Müller, Kohlenbrenner und Sesseltrager oder Die Träume von Schale und Kern (1834)
  • Das Verlobungsfest im Feenreiche oder Die Gleichheit der Jahre (1834)
  • Die Gleichheit der Jahre (1834)
  • Die Fahrt mit dem Dampfwagen (1834)
  • Die Familien Zwirn, Knieriem und Leim oder Der Welt-Untergangs-Tag (1834)
  • Weder Lorbeerbaum noch Bettelstab (1835)
  • Eulenspiegel oder Schabernack über Schabernack (1835)
  • Zu ebener Erde und erster Stock oder Die Launen des Glückes (1835)
  • Der Treulose oder Saat und Ernte (1836)
  • Die beiden Nachtwandler oder Das Notwendige und das Überflüssige (1836)
  • Der Affe und der Bräutigam (1836)
  • Eine Wohnung ist zu vermieten in der Stadt, Eine Wohnung ist zu verlassen in der Vorstadt, Eine Wohnung mit Garten ist zu haben in Hietzing (1837)
  • Moppels Abenteuer im Viertel unter Wiener Wald, in Neu-Seeland und Marokko (1837)
  • Das Haus der Temperamente (1837)
  • Glück, Mißbrauch und Rückkehr oder Das Geheimnis des grauen Hauses (1838)
  • Der Kobold oder Staberl im Feendienst (1838)
  • Gegen Torheit gibt es kein Mittel (1838)
  • Die verhängnisvolle Faschingsnacht (1839)
  • Der Färber und sein Zwillingsbruder (1840)
  • Der Erbschleicher (1840)
  • Die zusammengestoppelte Komödie (1840)
  • Der Talisman (1840)
  • Das Mädl aus der Vorstadt oder Ehrlich währt am längsten (1841)
  • Einen Jux will er sich machen (1842, пізніше багаторазово перероблювалася, включаючи п'єси Т.Вайлдера, переробку Т.Стоппарда «У метушні», 1981, и прославлений мюзікл Дж. Хермана Гелло, Доллі!, 1964, фільм 1969)
  • Die Ereignisse im Gasthofe (1842)
  • Die Papiere des Teufels oder Der Zufall (1842)
  • Liebesgeschichten und Heiratssachen (1843)
  • Das Quodlibet verschiedener Jahrhunderte (1843)
  • Nur Ruhe! (1843)
  • Eisenbahnheiraten oder Wien, Neustadt, Brünn (1844)
  • Hinüber Herüber (1844)
  • Der Zerrissene (1844)
  • Die beiden Herren Söhne (1845)
  • Das Gewürzkrämerkleeblatt oder Die unschuldigen Schuldigen (1845)
  • Unverhofft (1845)
  • Der Unbedeutende (1846)
  • Zwei ewige Juden und Keiner (1846)
  • Der Schützling (1847)
  • Die schlimmen Buben in der Schule (1847)
  • Martha oder Die Mischmonder Markt-Mägde-Mietung (1848)
  • Die Anverwandten (1848)
  • Freiheit in Krähwinkel (1848)
  • Lady und Schneider (1849)
  • Judith und Holofernes (1849)
  • Der alte Mann mit der jungen Frau (1849)
  • Höllenangst (1849)
  • Sie sollen ihn nicht haben oder Der holländische Bauer (1850)
  • Der holländische Bauer (1850)
  • Karikaturen-Charivari mit Heiratszweck (1850)
  • Alles will den Propheten sehen (1850)
  • Verwickelte Geschichte (1850)
  • Mein Freund (1851)
  • Der gemütliche Teufel oder Die Geschichte vom Bauer und der Bäuerin (1851)
  • Kampl
  • Heimliches Geld, heimliche Liebe (1853)
  • Theaterg'schichten durch Liebe, Intrige, Geld und Dummheit (1854)
  • Nur keck! (1856)
  • Umsonst (1857)
  • Tannhäuser (1857)
  • Ein gebildeter Hausknecht
  • Zeitvertreib (1858)
  • Lohengrin (1859)
  • Frühere Verhältnisse (1862)
  • Häuptling Abendwind oder Das greuliche Festmahl (1862)

Значення й визнання

[ред. | ред. код]

Нестрой — один з творців австрійського національного театру, його вплив відчутний на австрійській сцені аж до нинішнього часу. Премія його імені (вручається з 2000 року в кількох номінаціях) — найбільш відома з театральних нагород в Австрії (див.:https://www.nestroypreis.at/ [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]). Драми Нестроя йшли в дореволюційній Росії. П'єса «Кавалер троянд» на основі його драми «Einen Jux will er sich machen» в московському драматичному театрі на Малій Бронній (2006, постановка Роману Самгіна) стала помітним явищем в житті столичного театру останніх років. Іменем Нестроя названі станція метро та площа у Відні. Зображений на австрійській поштовій марці 1962 року та пам'ятній монеті номіналом 20 австрійських шилінгів 2001 року випуску.

Література

[ред. | ред. код]
  • Harding L.V. The dramatic art of Ferdinand Raimund and Johann Nestroy. A critical study. The Hague: Mouton, 1974
  • Riedl G. Johann Nestroy: Bilder aus einem Theaterleben. Wien: Lehner, 2006

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]