Джон Бальдессарі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Бальдессарі
При народженніамер. англ. John Anthony Baldessari
Народження17 червня 1931(1931-06-17)[1][2][…]
Нейшенал-Сіті, Сан-Дієго, Каліфорнія, США[4][5][6]
Смерть2 січня 2020(2020-01-02)[7][8][…] (88 років)
 Веніс, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[7][10] або Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[5]
Країна США[11][9][6]
Жанрконцептуальне мистецтво[10]
НавчанняУніверситет штату Каліфорнія в Сан-Дієго[12] і Університет Каліфорнії (Берклі)[12]
Діяльністьархітектор, фотограф, художник, ілюстратор, video artist, художник-концептуаліст, скульптор, художник-гравер, кінематографіст, художник інсталяцій, унаочнювач
Напрямоксучасне мистецтво[10]
Роки творчості1949[9] — 2019[9]
ЧленАмериканська академія мистецтв і наук і Американська академія мистецтв та літератури
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[13], Kunsthaus Zürichd[14], Kunsthaus Zürichd[15], Kunsthaus Zürichd[16], Stedelijk Museum voor Actuele Kunstd, Photography Collectiond, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Міський музей (Амстердам)[17][18][…], Музей ван Аббе[20][21][…], Художня галерея Єльського університету, Художній музей Сієтла, CODA Museumd[23], Institut Valencià d'Art Modernd, Stuart Collectiond[24][25][26], Смітсонівський музей американського мистецтва[27], Berkeley Art Museum and Pacific Film Archived[28], De Appeld[29], ZKM Center for Art and Media Karlsruhed[6], Hessel Museum of Artd[30], Print Collectiond[31] і Museum Dhondt-Dhaenensd
Нагороди
Сайтbaldessari.org
CMNS: Джон Бальдессарі у Вікісховищі

Джон Бальдессарі — сучасний американський концептуальний художник, що прославився наприкінці 1960-х років, новаторському поєднуючи властиві попарту образи масової культури, фотографію та тексти. Об'єднуючи розповідний потенціал зображення і асоціативну силу мови, він створив тисячі робіт, які були представлені на більш ніж 200 персональних виставках художника по всьому світу і відзначені Золотим левом Венеціанського бієнале за внесок у мистецтво.

«Я ніколи більше не буду робити нудне мистецтво», — художник-концептуаліст Джон Балдесарі

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 17 червня 1931 року в Каліфорнії у родині данської медсестри Гедвігою Йенсен і італійського торговця старим майном Антоніо Балдесарі. Джон і його старша сестра виросли на півдні Каліфорнії, відвідували Світвотерскую вищу школу і державний коледж Сан-Дієго. Забігаючи наперед, скажемо, що Джон Бальдессарі в період між 1960 і 1984 роками був одружений з вчителькою методики Монтессорі Керол Анн Вікс, і у них є двоє спільних дітей. У 1959-му Балдесарі почав викладати мистецтво в шкільній системі Сан-Дієго, потім в коледжі й в університеті. У 1970-му художник переїхав в Санта-Моніку і почав викладати в Каліфорнійському інституті мистецтв. Його заняття відвідували багато знаменитих сучасні художники. У 1986 році Джон Бальдессарі залишив викладання там і перевівся в Каліфорнійський університет, в якому пропрацював до 2008 року.

Ранні текстові полотна

[ред. | ред. код]

У 1966 році Бальдессарі використовував фотографію і тексти або тільки тексти, написані на полотні. Серед ранніх спроб художника знайти свій спосіб вираження є робота 1967 го року, що включає фразу

«Припустимо, це все ж правда? Що тоді?» ( "Suppose it is true after all? WHAT THEN?")

Написану на щільно зафарбованому полотні. Зрештою цей метод Балдесарі розчарував, бо форма і спосіб у ньому конфліктували з об'єктивним використанням мови. І Балдесарі вирішив буквально прибрати свою руку від побудови образу на полотні, а використовувати комерційний, неживий стиль таким чином, щоб текст впливав на глядача безпосередньо. Так в тому ж 1967 році з'явилася робота з іронічною заявою:

«Двовимірна поверхню без артикуляції — це мертвий досвід» (англ. A two-dimensional surface without any articulation is a dead experience).

Інша робота, «Картина для Кублер» (англ. Painting for Kubler) як би успадковує попереднє полотно, даючи глядачеві прямі інструкції, як на нього дивитися. Ця робота — відсилання до книги історика Джорджа Кублер «Форма часу: нотатки з історії речей».

Спалення власних робіт

[ред. | ред. код]

У 1970 році Балдесарі разом з п'ятьма друзями спалили всі роботи, які вони створили між 1953 і 1966 роками, в рамках нового проєкту «Кремація». Попіл після спалення робіт був запечений в печиво і поміщений в урну. В результаті вийшла інсталяція, що включає також бронзову меморіальну дошку з датами народження і смерті полотен і рецепт печива. Через ритуальну кремацію робіт продемонстрував зв'язок між художньою практикою і циклом людського життя. Таким чином, акт зречення породив методики багатьох художників, наприклад, саморуйнуються роботи Жана Тінгелі.

Принти

[ред. | ред. код]

У творчості Джона Балдессарі не обійшлося і без принтів. Свій перший принт він створив в 1970 році, й це був принт

«Я більше ніколи не буду робити нудне мистецтво» (англ. I Will Not Make Any More Boring Art)

мета створення якого — залучити кошти для Коледжу мистецтва і дизайну Нової Шотландії. Літографія була створена після того, як студенти на прохання Бальдессарі обписали всі стіни галереї цією фразою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Kunstindeks Danmark
  2. ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Yood J. W., Blumberg N. Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
  6. ↑ а б в ZKM Center for Art and Media Karlsruhe — 1997.
  7. ↑ а б John Baldessari, Who Gave Conceptual Art a Dose of Humor, Is Dead at 88 — Нью-Йорк таймс.
  8. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  9. ↑ а б в г RKDartists
  10. ↑ а б в Artnet — 1998.
  11. ↑ Museum of Modern Art online collection
  12. ↑ а б Oral history interview with John Baldessari, 1992 April 4-5 — Архів американського мистецтва.
  13. ↑ Artists + Artworks
  14. ↑ https://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1981_0028
  15. ↑ https://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1981_0030
  16. ↑ https://memobase.ch/fr#document/KH_ZH-1981_0031
  17. ↑ Folding Hat
  18. ↑ Various Expressions: I Mournful to Ecstatic; II Disconsolate to Aghast
  19. ↑ Folding Hat
  20. ↑ Subject Matter
  21. ↑ Some Words I Mispronounce
  22. ↑ Two Colorful Melodies
  23. ↑ Brutus Killed Caesar
  24. ↑ https://stuartcollection.ucsd.edu/artist/baldessari.html
  25. ↑ https://library.ucsd.edu/dc/collection/bb86393740
  26. ↑ https://library.ucsd.edu/dc/collection/bb9421444x
  27. ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
  28. ↑ https://webapps.cspace.berkeley.edu/
  29. ↑ The Italian Tape (Exclamations)
  30. ↑ https://bard.emuseum.com/people/774/john-baldessari
  31. ↑ https://web.archive.org/web/https://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/316947

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Джон_Бальдессарі