Гхатоткача (цар)
| Гхатоткача | ||
| ||
|---|---|---|
| 290 — 319 | ||
| Попередник: | Шрі-Гупта | |
| Наступник: | Чандрагупта I | |
| Народження: | 280 | |
| Смерть: | 319 | |
| Рід: | Гупти | |
| Батько: | Шрі-Гупта | |
| Мати: | Rachnadevid | |
| Діти: | Чандрагупта I | |
Гхатоткача (близько 280—319) — син та спадкоємець засновника династії Гуптів царя Шрі-Гупти, який уже в ІІІ столітті наважився назватися магараджею («великим царем»). Гхатоткача почав розширювати свої земельні володіння, підводячи під пишний титул реальну базу, але динамічне посилення Гуптів припало на правління онука засновника династії — Чандрагупти І, коронація котрого у 320 році стала початком «ери Гуптів», з якої у багатьох традиційних індійських системах літочислення вівся відлік[1]. Ім′я одержав на честь одного із персонажів Махабхарати, царя ракшасів, сина Бхіми та Хідімбі.
- ↑ А. Рубель. Історія середньовічного сходу. Курс лекцій. — Київ: «Либідь» 1997. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 червня 2022.
А. Рубель. Історія середньовічного сходу. Курс лекцій. - Київ: «Либідь» 1997 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Шрі-Гупта (240–290) • Гхатоткача (290–320) • Чандрагупта I (320–325) • Самудрагупта (325–375) • Рамагупта (375–380) • Чандрагупта II (380–415) • Кумарагупта I (415–455) • Скандагупта (455–467) • Пуругупта (467–472) • Кумарагупта II (472–479) • Будагупта (479–496) • Нарасімагупта (496–530) • Кумарагупта III (530–540) • Вішнугупта I (540–550) • Банугупта (?-?) |  | |