Вступ Албанії до Європейського Союзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Албанська заявка на вступ до ЄС
Статус
Кандидат який веде перемовини
Заявку подано28 квітня 2009
Заявку схвалено24 червня 2014
Початок перемовин19 липня 2022
Відкликання заявкиcolor: white
Прогрес
Перемовини
Хід скринінгу
Триває, але дуже повільно
Закриті розділи
Поки що не застосовується
Хід ратифікації
Поки що не застосовується
Статистичне порівняння
Європейський Союз Європейський СоюзАлбанія Албанія
Населення▼ 447,007,596[1]2,838,000
Площа4,233,262 км2
1,634,472 sq mi		28,748 км2
11,100 mi2
ВВП (ПКС)▲ $21,5 трлн.[2]
Повний
▲ $48,304[2]
На душу населення		▲ $42.594 млрд
▲ $14,866
ВВП (номінал) на душу населення $17,0 трлн.[2]
Повний
$40,995[2]
На душу населення 		▲ $16.753 млрд
▲ $5,847
ІЛР▲ 0,9110.795
Джині30.234.3
Відмінності після вступу до ЄС
Увесь ЄС
Населення ЄС449,845,596
▲ 0.63%
Площа ЄС4,264,004 км2
▲ 0.68%

1,645,572 mi2
▲ 0.68%
Нова офіційна мова25
+ 1 (албанська)
ІЛР0.891
▼ 0.22%
Джині31.31
▲ 0.4%
Середній член ЄС
Сер. населення членів16,065,915
▲ 3%
Сер. площа членів152,286км2
▲ 3%

58,770 mi2
▲ 3%
ВВП$611 млрд
▼ 3.6%

$769.95 млрд
▼ 3.5%
ВВП на душу населення$38,004.42
▼ 0.53%
$47,924
▼ 0.45%
Вебсайт
Міністерство Європи та закордонних справ Албанії
Ця стаття про процес переговорів про вступ. Про широкий погляд на відносини між Європейським Союзом і Албанією див. Відносини Албанія — Європейський Союз.

Вступ Албанії до Європейського Союзу є на поточному порядку денному майбутнього розширення ЄС. Вона подала заявку на членство в ЄС 28 квітня 2009 року, а з червня 2014 року є офіційним кандидатом на вступ. Переговори про вступ розпочалися 19 липня 2022 року. Це одна з семи нинішніх країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Сербією, Молдовою, Північною Македонією, Чорногорією, Туреччиною та Україною.

Хронологія відносин з Європейським Союзом

[ред. | ред. код]

Офіційно визнана ЄС «потенційною країною-кандидатом» у 2000 році, Албанія розпочала переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію (УСА) у 2003 році. Вона була успішно узгоджена та підписана 12 червня 2006 року, таким чином завершивши перший великий крок до повноправного членства Албанії в ЄС.

Албанія подала заявку на членство в Європейському Союзі 28 квітня 2009 року. Після заявки Албанії на членство в ЄС Рада Європейського Союзу 16 листопада 2009 року звернулася до Європейської комісії з проханням підготувати оцінку готовности Албанії почати переговори про вступ.[3] 16 грудня 2009 року Європейська Комісія передала уряду Албанії Анкету щодо підготовки до вступу. Албанія повернула відповіді до Комісії 14 квітня 2010 р.[4] 5 грудня 2013 року депутат Європарламенту рекомендував раді надати Албанії статус кандидата.[5] 23 червня 2014 року під час головування Греції в ЄС Рада Європейського Союзу погодилася надати Албанії статус кандидата, який через кілька днів схвалила Європейська Рада. Після вступу країн до ЄС у 2004 році Албанія активно співпрацює з інституціями ЄС і приєдналася до НАТО як повноправний член у 2009 році.

Європейська комісія рекомендувала ЄС відкрити переговори про членство з Албанією у своїй оцінці в листопаді 2016 року.[6] У червні 2018 року Європейська Рада погодила шлях до початку переговорів про вступ до Албанії до кінця 2019 року.[7][8]

Вступ Албанії до ЄС пов'язаний із вступом Північної Македонії до ЄС. Албанії надаються певні передумови для початку переговорів про вступ, такі як проведення реформ у системі правосуддя, новий виборчий закон, відкриття судових процесів для корумпованих суддів і дотримання прав людини для грецької меншини.[9][10]

У травні 2019 року єврокомісар Йоганнес Ган повторив цю рекомендацію.[11] Однак у червні Рада ЄС із загальних питань вирішила відкласти своє рішення про початок переговорів на жовтень через заперечення низки країн, зокрема Нідерландів та Франції.[12] У жовтні на рішення було знову накладено вето.[13] 25 березня 2020 року Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про початок переговорів про вступ, які наступного дня схвалила Європейська Рада.[14] [15]

Хронологія
Дата Подія
1992 Була підписана угода про торгівлю та співробітництво між ЄС та Албанією, і Албанія отримала право на фінансування в рамках програми ЄС Phare.
1997 Рада міністрів ЄС встановила політичні та економічні умови для розвитку двосторонніх відносин між Албанією та ЄС.
1999 ЄС запропонував новий Процес стабілізації та асоціації (ПСА) для п’яти країн Південно-Східної Європи, включаючи Албанію. Починаючи з 1999 року Албанія отримувала переваги від автономних торгових преференцій з ЄС.
2000 Для продукції з Албанії надано безмитний доступ на ринок ЄС.[16]
Червень 2000 Європейська рада заявила, що всі країни ПДВ є «потенційними кандидатами» на членство в ЄС.
Листопад 2000 На Загребському саміті ПДД було офіційно схвалено ЄС та країнами Західних Балкан.
2001 Перший рік нової програми CARDS, спеціально розробленої для країн SAP.
Червень 2001 Комісія рекомендувала провести переговори щодо Угоди про стабілізацію та асоціацію (ССА) з Албанією. Європейська рада в Гетеборзі запросила комісію представити проєкт переговорних директив щодо переговорів про ССА.
31 січня 2003 Були прийняті директиви щодо переговорів про ССА з Албанією. Президент Комісії Проді офіційно розпочинає переговори щодо ССА між ЄС та Албанією.
Червень 2003 На саміті в Салоніках ПДД було підтверджено як політика ЄС щодо Західних Балкан, а також була підтверджена перспектива ЄС для цих країн (країни-учасниці ПДД почали мати право на вступ до ЄС і приєднаються до ЄС, коли вони будуть готові).
Грудень 2005 Рада ухвалила рішення на основі принципів переглянутого Європейського партнерства для Албанії.
12 червня 2006 Угоду про асоціацію було підписано на Раді із загальних справ і зовнішніх зв'язків у Люксембурзі.[16]
9 листопада 2006 Європейська комісія вирішила почати переговори про спрощення візового режиму з Албанією.
13 квітня 2007 У Загребі було підписано угоду про спрощення візового режиму. Процитовано підписання Єврокомісара Франко Фраттіні, який сказав, що це перший крок до повної скасування візових вимог і вільного пересування громадян Албанії в ЄС.
1 січня 2008 Угода про спрощення візового режиму набула чинности.
7 березня 2008 Комісар ЄС Франко Фраттіні під час перебування в Тирани розпочав діалог щодо лібералізації візового режиму між Албанією та ЄС.
1 квітня 2009 Набула чинности Угода про стабілізацію та асоціацію (ССА).
28 квітня 2009 Албанія офіційно подала заявку на членство в Європейському Союзі.[16]
16 листопада 2009 Рада ЄС звернулася до Європейської комісії з проханням підготувати оцінку готовности Албанії почати переговори про вступ. Комісія передала уряду Албанії анкету щодо підготовки до вступу.[3]
14 квітня 2010 Албанія подала відповіді на анкету Європейської комісії,[4] але статус кандидата ЄС не був наданий у грудні 2010 року через тривалий політичний конфлікт в країні.
27 травня 2010 Європейська комісія запропонувала безвізовий режим для Албанії. Ухвалена пропозиція дозволила громадянам Албанії подорожувати до країн Шенгену без необхідності короткострокової візи.[17]
8 листопада 2010 Рада Європейського Союзу схвалила безвізовий режим для громадян Албанії в Шенгенську зону.[18]
15 грудня 2010 Набув чинності безвізовий доступ албанців до Шенгенської зони.
10 жовтня 2012 Європейська комісія рекомендувала надати Албанії статус кандидата в ЄС за умови завершення ключових заходів у певних сферах.
Серпень 2012 Парламент Албанії відхилив пропозицію скасувати недоторканність для депутатів, міністрів та осіб, які займають деякі інші офіційні посади. ЄС вимагав скасувати це разом із 11 іншими основними проблемами, тому статус кандидата був додатково відкладений.[19] Однак у вересні 2012 року одноголосно було прийнято поправку до Конституції, яка обмежувала недоторканність парламентарів.[20]
Жовтень 2012 Європейська комісія оцінила прогрес Албанії у виконанні 12 ключових умов для отримання статусу офіційного кандидата та початку переговорів про вступ. У звіті робиться висновок, що якщо Албанії вдасться провести чесні та демократичні парламентські вибори в червні 2013 року, а також запровадить інші зміни, щоб відповідати восьми ключовим пріоритетам, які все ще не повністю виконані, тоді Рада Європейського Союзу рекомендувала б надати Албанії статус офіційного кандидата.[21][22]
23 червня 2013 В Албанії відбулися загальні вибори, які загалом вважаються вільними та чесними.[23]
16 жовтня 2013 Європейська комісія оприлюднила свої щорічні звіти щодо майбутніх держав-членів, у яких робився висновок, що вибори в Албанії пройшли «впорядковано» і що було досягнуто прогресу у виконанні інших умов; як такий він рекомендував надати Албанії статус кандидата.[24]
5 грудня 2013 На засіданні євродепутата було рекомендовано, щоб «...Рада визнала прогрес, досягнутий Албанією, надавши їй статус кандидата без невиправданих затримок».[5] Однак кілька держав, включаючи Данію та Нідерланди, залишалися проти надання Албанії статусу кандидата, доки вона не продемонструвала, що її нещодавній прогрес можна зберегти.[25] Отже, Рада Європейського Союзу на своєму засіданні в грудні 2013 року погодилася відкласти рішення про статус кандидата до червня 2014 року.[26]
24 червня 2014 Під час головування Греції в ЄС Рада Європейського Союзу погодилася надати Албанії статус кандидата,[27][28] який через кілька днів схвалила Європейська Рада.[29] Це співпало з 10-річчям «Порядку денного 2014»,[30] запропонованого урядом Греції в 2004 році в рамках саміту ЄС-Західні Балкани в Салоніках, для прискорення інтеграції всіх західнобалканських держав до Європейського Союзу.[31]
Березень 2015 На п’ятій «нараді з діалогу на високому рівні» між Албанією та ЄС комісар ЄС з питань розширення (Йоханнес Хан) повідомив Албанію, що встановлення дати початку переговорів про вступ все одно вимагає виконання наступних двох умов: 1) Уряду необхідно відновити політичний діалог з парламентською опозицією. 2) Албанія має провести якісні реформи для всіх 5 раніше визначених ключових сфер, яких ще не дотримано (державне управління, верховенство права, корупція, організована злочинність, основні права[32]).[33] Цю офіційну позицію повністю підтримав Європейський парламент, ухваливши коментар до резолюції в квітні 2015 року,[34] який погоджувався з усіма висновками, зробленими в останньому звіті комісії про Албанію за 2014 рік.[35] Прем’єр-міністр Албанії окреслив, що наступним кроком його уряду буде подання до Комісії детального звіту про хід впровадження 5 ключових реформ восени 2015 року, а потім він очікує, що переговори про вступ мають розпочатися незабаром після цього – до кінця 2015 рік.[33]
22 липня 2016 Парламент Албанії схвалив поправки до конституції щодо реформи правосуддя.
9 листопада 2016 Комісія рекомендувала розпочати переговори.[36]
26 листопада 2016 Німеччина оголосила, що накладе вето на початок переговорів про вступ до 2018 року.[37]
Початок 2017 Європейський парламент попередив лідерів уряду, що парламентські вибори в червні мають бути «вільними і чесними», перш ніж почати переговори щодо прийняття країни до Союзу. Депутати Європарламенту також висловили занепокоєння з приводу «вибіркового правосуддя, корупції, загальної тривалості судового розгляду та політичного втручання в розслідування та судові справи», але прес-реліз ЄС висловив певний оптимізм: «Для Албанії важливо зберегти сьогоднішні темпи реформ і ми повинні бути готові максимально підтримати його в цьому процесі».[38]
Грудень 2018 Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас заявив, що дотримання прав грецької меншини в Албанії є передумовою для вступу Албанії до Європейського Союзу.[39][9]
Червень 2019 Єврокомісар Йоганнес Ган рекомендував ЄС відкрити переговори про членство з Албанією.[11] 1 червня 2019 року Рада визначила шлях до початку переговорів про вступ, а переговори, як передбачається, розпочнуться невдовзі після цього.
Вересень 2019 Бундестаг Німеччини передумовами переговорів про вступ Албанії до ЄС поставив реформи в системі правосуддя, продовження боротьби з наркобізнесом, новий виборчий закон, створення СПАК, функціонування Конституційного суду та Верховного суду, призначення нового генерального прокурора, судових процесів для корумпованих суддів, а також відмовитися від деяких амбіцій Великої Албанії.
24 березня 2020 Міністри ЄС досягли політичної домовленості щодо початку переговорів про вступ з Албанією та Північною Македонією.[40]

19 липня 2022 року Албанія офіційно почала перемовини про вступ.

Процес лібералізації візового режиму

[ред. | ред. код]

1 січня 2008 року угоди про спрощення візового режиму та реадмісію між Албанією та ЄС набрали чинності.[41] Албанія отримала від ЄС дорожню карту для подальшої лібералізації візового режиму з країнами Шенгену в червні 2008 року.[41]

Албанія почала видавати біометричні паспорти 24 травня 2009 року, які були розроблені відповідно до інструкцій ЄС.[42][43] 8 листопада 2010 року Рада Європейського Союзу затвердила безвізовий режим для громадян Албанії до ЄС.[44] Рішення набрало законної сили 15 грудня 2010 року.[45]

Фінансова допомога ЄС

[ред. | ред. код]

У 2011 році ЄС заплатив 6 мільйонів євро на будівництво або реконструкцію пунктів пропуску на кордоні та дільниць прикордонної поліції, щоб допомогти Албанії боротися з організованою злочинністю та незаконним обігом людей.[46]

До 2020 року Албанія отримувала 1,2 мільярда євро допомоги розвитку від Інструменту сприяння перед вступом, механізму фінансування країн-кандидатів на ЄС.

Хід переговорів

[ред. | ред. код]

Процес скринінгу триває, і досі жодних розділів не відкрито.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Population on 1 January. ec.europa.eu. Eurostat. Процитовано 29 січня 2022.
  2. ↑ а б в г IMF World Economic Outlook Database, October 2017. International Monetary Fund. Архів оригіналу за 24 January 2018. Процитовано 22 грудня 2016.
  3. ↑ а б Ministers give nod to Albania's EU application. EUobserver. Архів оригіналу за 16 серпня 2010. Процитовано 5 вересня 2017.
  4. ↑ а б Albania's Berisha delivers questionnaire responses to Brussels. 15 квітня 2010. Архів оригіналу за 17 May 2010. Процитовано 19 квітня 2010.
  5. ↑ а б ViEU integration: progress reports for Albania, Serbia, Kosovo, Iceland. European Parliament. 5 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 грудня 2013.
  6. ↑ Communication from the Commission to the European Parliament, The Council, The European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions (PDF). Europa (web portal). 9 листопада 2016. Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
  7. ↑ European Council conclusions, 28 June 2018. European Council. 28 червня 2018. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  8. ↑ ENLARGEMENT AND STABILISATION AND ASSOCIATION PROCESS - Council conclusions (PDF). European Council. 26 червня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2018. Процитовано 29 березня 2020.
  9. ↑ а б Tsipras to Rama: Albania's EU accession depends on the respect of the Greek minority (original: Τσίπρας σε Ράμα: Η ένταξη της Αλβανίας στην ΕΕ περνά από τον σεβασμό της ελληνικής μειονότητας). CNN. 12 квітня 2019. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
  10. ↑ Berlin warns Tirana: Forget ambitions for "Greater Albania" (original: Προειδοποίηση Βερολίνου σε Τίρανα: Ξεχάστε τις φιλοδοξίες για "Μεγάλη Αλβανία". Skai. 26 вересня 2019. Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 27 вересня 2019.
  11. ↑ а б EC: Albania and North Macedonia to open the negotiations. European Western Balkans. European Western Balkans. 29 травня 2019. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 2 червня 2019.
  12. ↑ Divided Europe deals major blow to North Macedonia's EU accession hopes. Euraciv. 19 червня 2019. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  13. ↑ EU blocks Albania and North Macedonia membership bids. BBC News. 18 жовтня 2019. Архів оригіналу за 15 листопада 2020. Процитовано 28 березня 2020.
  14. ↑ ENLARGEMENT AND STABILISATION AND ASSOCIATION PROCESS - the Republic of North Macedonia and the Republic of Albania - Council conclusions. Council of the European Union. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 26 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  15. ↑ Joint statement of the Members of the European Council (PDF). European Council. 26 березня 2020. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
  16. ↑ а б в Albania - EU-Albania relations. European Commission. Архів оригіналу за 26 June 2013. Процитовано 10 грудня 2013.
  17. ↑ European Commission proposes visa free travel for Albania and Bosnia and Herzegovina. 27 травня 2010. Архів оригіналу за 1 June 2010. Процитовано 27 травня 2010.
  18. ↑ Visa liberalisation for Albania and Bosnia and Herzegovina (PDF). Council of the European Union. 8 листопада 2010. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2011. Процитовано 8 листопада 2010.
  19. ↑ FOCUS Information Agency. FOCUS Information Agency. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 5 вересня 2017.
  20. ↑ Albanian lawmakers vote to curtail their constitutional immunity from prosecution. The Gazette (Montreal). 18 вересня 2012. Процитовано 21 вересня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Albania Receives EU Candidate Status, With Conditions. Radio Free Europe/Radio Liberty. 10 жовтня 2012. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2012.
  22. ↑ Commission, The European. Key findings of the 2012 Progress Report on Albania (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2012.
  23. ↑ Albania might be EU candidate by December - World Bulletin. Worldbulletin.net. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 5 вересня 2017.
  24. ↑ EU enlargement: priorities for 2014. European Commission. 16 жовтня 2013. Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 16 жовтня 2013.
  25. ↑ Serbia Expected To Get EU Membership Boost; Delay For Albania. 17 грудня 2013. Архів оригіналу за 21 December 2014. Процитовано 17 грудня 2013.
  26. ↑ Council conclusions on Enlargement and Stabilisation and Association Process (PDF). Council of the European Union. 17 грудня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 17 грудня 2013. Процитовано 17 грудня 2013.
  27. ↑ EU candidate status for Albania. European Commission. 24 червня 2014. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 27 червня 2014.
  28. ↑ European Union - EEAS (European External Action Service) | EU candidate status for Albania. European Union Delegation to Albania. 24 червня 2013. Архів оригіналу за 25 July 2014. Процитовано 24 червня 2013.
  29. ↑ EUROPEAN COUNCIL 26/27 JUNE 2014 - CONCLUSIONS (PDF). European Council. 27 червня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 11 листопада 2020. Процитовано 27 червня 2014.
  30. ↑ Agenda 2014 (PDF). mfa.gr. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2020. Процитовано 5 березня 2017.
  31. ↑ Greece's EU Presidency and the Challenge of Western Balkan Enlargement Policies in Light of the Crisis (PDF). suedosteuropa.uni. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  32. ↑ 5 priorities for negotiations, Fleckenstein defends report in EP, "Reforms in Albania are ambitious". Top Channel. 25 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 11 квітня 2022.
  33. ↑ а б Start of accession talks, Tirana demands a date, Brussels is silent. Independent Balkan News Agency. 24 березня 2015. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 11 квітня 2022.
  34. ↑ 2014 progress report on Albania - 2014/2951(RSP). European Parliament. 30 квітня 2015. Архів оригіналу за 3 May 2015.
  35. ↑ European Parliament resolution of 30 April 2015 on the 2014 Progress Report on Albania (2014/2951(RSP)). European Parliament. 30 квітня 2015. Архів оригіналу за 2 січня 2010. Процитовано 11 квітня 2022.
  36. ↑ COMMUNICATION FROM THE COMMISSION TO THE EUROPEAN PARLIAMENT, THE COUNCIL, THE EUROPEAN ECONOMIC AND SOCIAL COMMITTEE AND THE COMMITTEE OF THE REGIONS (PDF). Europa (web portal). 9 листопада 2016. Архів оригіналу (PDF) за 10 листопада 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
  37. ↑ Germany decides to vote against the launch of negotiations between the EU and Albania. Balkaneu.com. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 5 вересня 2017.
  38. ↑ Foreign affairs MEPs assess reform efforts in Albania and Bosnia and Herzegovina. European Parliament. European Parliament. 31 січня 2017. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017. Albania needs to implement EU-related reforms credibly, and ensure that its June parliamentary elections are free and fair, if it is to start EU accession negotiations
  39. ↑ Τσίπρας σε Αλβανία: "Σεβαστείτε τα μειονοτικά δικαιώματα, αν θέλετε ένταξη στην ΕΕ". Newpost.gr. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 9 лютого 2019.
  40. ↑ RFE/RL's Balkan Service (24 березня 2020). After Years of Delay, North Macedonia, Albania Get OK To Begin EU Accession Talks. Radio Free Europe/Radio Liberty. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 11 квітня 2022.
  41. ↑ а б Albania - EU-Albania relations. European Commission. Архів оригіналу за 7 June 2012. Процитовано 23 липня 2012.
  42. ↑ Procedures to obtain the passport [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.] (alb)
  43. ↑ Modernization project helps improve public services in Albania. osce.org. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 11 квітня 2022.
  44. ↑ Visa liberalisation for Albania and Bosnia and Herzegovina (PDF). Council of the European Union. 8 листопада 2010. Архів оригіналу (PDF) за 27 січня 2011. Процитовано 8 листопада 2010.
  45. ↑ Regulation (EU) no. 1091/2010 in the Official Journal. Eur-lex.europa.eu. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 5 вересня 2017.
  46. ↑ EU assistance of €6 million has enabled the construction of 10 border crossing points and the refurbishment of 17 border police stations in Albania (22/07/2011). Архів оригіналу за 26 June 2016. Процитовано 4 серпня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вступ_Албанії_до_Європейського_Союзу