Бердь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бердь
Мапа басейну Обі
54°47′00″ пн. ш. 83°04′10″ сх. д. / 54.783333333333° пн. ш. 83.069444444444° сх. д. / 54.783333333333; 83.069444444444
ВитікЗахідні схили Салаїрського кряжу, Алтайський край, Росія
• координати54°16′01″ пн. ш. 85°21′17″ сх. д. / 54.266944444444° пн. ш. 85.354722222222° сх. д. / 54.266944444444; 85.354722222222
висота, м330 м
ГирлоБердськ, Новосибірська область, Росія (права притока Обі, впадає у Новосибірське водосховище).
• координати54°40′59″ пн. ш. 83°15′14″ сх. д. / 54.683° пн. ш. 83.254° сх. д. / 54.683; 83.254
БасейнОбКарське мореПівнічний Льодовитий океан
Країни: Росія
Прирічкові країни:Росія: Алтайський край (30 км), Новосибірська область (333 км)
РегіонАлтайський край
Новосибірська область
Довжина363 км
Площа басейну:8 740 км²
Середньорічний стік45,8 м³/c (в Іскітимі)
Притоки:Суєнга (пр.), Єлбань (л.), Ік (пр.), Чем (пр.)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Бердь (рос. Бердь) — річка у Росії, права притока Обі. На річці Бердь розташовані селище міського типу Маслянино, міста Искитим і Бердськ.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Витік річки знаходиться на західних схилах Салаїрського кряжу на крайньому північному сході Алтайського краю на межі з Кемеровською областю на висоті 330 м над рівнем моря. Алтайським краєм річка тече лише близько 30 км, після чого переходить на територію Новосибірської області. Далі вона тече по звивистому руслу на захід і північний захід. У верхній течії Бердь — типова гірська річка. Її характер остаточно змінюється на рівнинний після Маслянино; її плин уповільнюється, а долина подекуди розширюється до 3 км.

За теперішнього часу Бердь впадає у Новосибірське водосховище на Обі (висота над рівнем моря 113 м), яке в 1952 році затопило її долину протягом близько 40 км від її початкового гирла, утворивши Бердську затоку. Безпосередньо перед впадінням до Обі русло Берді має 75 м завширшки і глибину 1,7 м; швидкість плину 0,5 м/c.

Довжина річки 363 км (до будівництва водосховища — 416 км), площа басейну 8 740 км². Середньорічний стік, виміряний в Іскітимі — 45,8 м³/c; мінімум стоку спостерігається у лютому (10,9 м³/c), максимум — у травні (183 м³/c). Бердь замерзає на початку листопада і скресає в середині квітня.

На річці розташовані смт Маслянино, міста Іскітим і Бердськ (усі в Новосибірській області). Біля Бердська річку перетинає залізниця Новосибірськ — Барнаул, а також федеральна автотраса М52 Новосибірськ — монгольський кордон (Чуйський тракт).

Водокористування і екологія

[ред. | ред. код]

Води Берді активно використовуються для зрошення, питного та промислового водопостачання і рекреації двох густонаселених районів Новосибірської області — Маслянинського та Іскітимського; як наслідок, вони зазнають значного забруднення. Зокрема, концентрація фенолів у водах Бердської затоки в 1994 році перевищувала гранично допустиму норму в 16 разів, нафтопродуктів — у п'ять разів. Основними джерелами забруднення є продукти ерозії берегів внаслідок гідробудівництва, надмірного випасу худоби та пошкодження прибережної рослинності, а також сільськогосподарське і промислово-побутове забруднення.[1]

Бердь обмежено використовується для лісосплаву.

Маслянинська ГЕС

[ред. | ред. код]

За 12 км на схід від смт Маслянино біля села Перебор в минулому існувала невелика гідроелектростанція. Рішення про її будівництво було прийняте 7 липня 1934 року, але фактично почалося лише в 1947 році і тривало чотири роки. ГЕС була запущена в експлуатацію в 1951 році і стала першою гідроелектростанцією у Сибіру; її потужність становила 600 кВт. Гребля електростанції створила на Берді водосховище об'ємом 8 млн. м³. ГЕС забезпечувала електрикою господарство Маслянинського району до його підключення до єдиної енергосистеми, після чого була виведена з експлуатації і демонтована.[2] Гребля електростанції існує до сих пір; вода переливається просто через неї, створюючи водоспад висотою близько 5 м. По верху греблі проходить міст через Бердь.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Киприянова Л. М. «Ценотическое разнообразие водной и прибрежно-водной растительности бассейна реки Берди». [Архівовано 23 червня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Le Petit Fute: Новосибирская область / Michel Strogoff & Ass., City-Guides, Country-Guides ; Сост. А. Юдин ; Отв. ред. В. Петров. — Paris — Luxembourg — Москва, 2000. — 192 с. — ISBN 5-86394-104-9 (рос.)
  3. Отчет [Архівовано 15 лютого 2005 у Wayback Machine.] о водном туристическом путешествии 2-й категории сложности по рекам Елбань и Бердь (Маслянинский район, НСО), Новосибирск, 2000 (рос.)
{{{1}}}