Перейти до вмісту

Багаторівневий маркетинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Багаторівневий ма́ркетинг (англ. multilevel marketing, MLM) або мереже́вий ма́ркетинг[1] — контроверсійна[2] маркетингова стратегія продажу товарів або послуг, за якої дохід такої компанії отримується від неоплачуваної робочої сили, яка продає товари або послуги компанії, а заробіток учасників — від пірамідальної або бінарної системи комісійної винагороди.[3]

У багаторівневому маркетингу компенсаційний план зазвичай виплачує учасникам винагороду з двох потенційних потоків доходу. Перший базується на комісійних від безпосереднього продажу товару або послуги; другий виплачується з комісійних від гуртових закупівель, здійснених іншими продавцями, яких учасник залучив до продажу товару. В організаційній ієрархії MLM-компаній завербовані учасники (а також ті, кого завербував рекрутер) називаються дистриб'юторами нижчої ланки.[4]

Таким чином, від продавців у схемі мережевого маркетингу очікується, що вони продаватимуть продукцію безпосередньо кінцевим споживачам за допомогою рекомендацій та маркетингу «з вуст в уста», але, що більш важливо, вони заохочуються до залучення інших людей до дистриб'юторського ланцюга компанії як колег-продавців, щоб ті могли стати дистриб'юторами нижчої ланки.[1][5] Згідно зі звітом, який вивчав бізнес-моделі 350 MLM-компаній у США, опублікованим на сайті Федеральної торгової комісії, щонайменше 99% людей, які приєднуються до MLM-компаній, втрачають гроші.[6][7] Однак, ці компанії функціонують, тому що учасники нижчої ланки заохочуються вірою в те, що вони можуть досягти великих прибутків, тоді як статистична неправдоподібність цього не підкреслюється. У деяких юрисдикціях компанії, що діють за схемою мережевого маркетингу оголошені незаконними або суворо регулюються як різновид традиційної фінансової піраміди.[8][9]

Історія

[ред. | ред. код]

Історія розвитку концепції багаторівневого маркетингу бере свій початок з Каліфорнійської Вітамінної Корпорації (California Vitamin Corporation), що була заснована Карлом Рейнборгом (Carl Rehnborg) у 1934 він запропонував просту ідею, за якою кожен, хто переконувався на своєму досвіді у результативності харчових добавок, що виготовлялися корпорацією, передавав цей досвід своїм друзям, таким чином просуваючи дану продукцію на ринок.

В 1939 компанія перетворилася у Nutrilite Products, Inc. Починаючи з 1945 року Nutrilite успішно співпрацює з компанією Mytinger & Caselberry, Inc., власниками якої були Lee Mytinger і William Casselberry. Остання була єдиним американським дистриб'ютором продукції фірми Nutrilite, для просування якої Mytinger і Casselberry розробили маркетингову систему, відому сьогодні під назвою багаторівневого маркетингу або мережевого маркетингу.

1940 року два молодих підприємці — Річ ДеВос (Rich DeVos) і Джей ван Андел (Jay Van Andel) — долучилися до компанії як дистриб'ютори. До 1949 вони працювали достатньо успішно для створення власної корпорації Ja-Ri. Не усі справи йшли добре, тому в 1959 в результаті деяких суперечностей з Nutrilite і Mytinger & Caselberry вони сформували фірму Amway, що стала однією з найпопулярніших компаній, які використовують багаторівневий маркетинг як основну концепцію просування товарообігу продукції.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Nat, Peter J. Vander; Keep, William W. (2002-04). Marketing Fraud: An Approach for Differentiating Multilevel Marketing from Pyramid Schemes. Journal of Public Policy & Marketing (англ.). Т. 21, № 1. с. 139—151. doi:10.1509/jppm.21.1.139.17603. ISSN 0743-9156. Процитовано 18 серпня 2023.
  2. ↑ The fine line between legitimate businesses and pyramid schemes. Chicago Tribune (англ.). 9 серпня 2020. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 18 серпня 2023.
  3. ↑ Multilevel Marketing. FTC. 18 травня 2021. Архів оригіналу за 3 квітня 2014. Процитовано 18 серпня 2023. [Архівовано 2014-04-03 у Wayback Machine.]Multi-Level Marketing Businesses and Pyramid Schemes. FTC, Bureau of Consumer Protection. 4 січня 2018. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 16 жовтня 2020. [Архівовано 2014-03-26 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Internet Archive, Leonard D. (2004). The law (in plain English) for small business. Naperville, Ill. : Sphinx Pub. ISBN 978-1-57248-377-4.
  5. ↑ Xardel, Dominique (1993). The Direct Selling Revolution. Understanding the Growth of the Amway Corporation. Blackwell Publishing. с. 1—4. ISBN 978-0-631-19229-9.
  6. ↑ The Perils Of Multi-Level Marketing Programs. Texas Public Radio. 4 жовтня 2017. Процитовано 16 лютого 2018.
  7. ↑ Legging company, LuLaRoe accused of misleading consultants. Valley News. Процитовано 16 лютого 2018.
  8. ↑ O'Regan, Stephen (11 вересня 2017). Multi-Level Marketing: China Isn't Buying It. China Briefing News. Dezan Shira & Associates. Процитовано 18 серпня 2023.
  9. ↑ "MLM law of China 'Prohibition of Chuanxiao'". www.gov.cn. Процитовано 18 серпня 2023.
Маркетинг Це незавершена стаття з маркетингу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Багаторівневий_маркетинг&oldid=44142892