Papers by Roksolana Kosiv
INTERNATIONAL JOURNAL OF CONSERVATION SCIENCE, 2023
The article studies the process of separation of the two layers of painting of the icon "St. Apos... more The article studies the process of separation of the two layers of painting of the icon "St. Apostle Philip", which is kept in the church in the Bonevychi village (Sambir district, Lviv region, Ukraine). The expediency of using the chemical method of separation for these work and similar ones, according to the state of preservation and technique of execution, is substantiated. The study shows that the upper layer of the icon was made in the late 19 thearly 20 th centuries in the technique of oil painting on top of the new gesso (levkas). The original painting of the icon was done in the technique of tempera with the use of silvering and engraving on the background. When studying the manner of painting of the original layer of the icon and based on archival documents about the church in Bonevychi, it was found that first image was painted in the early 18 th century to the newly built in 1702 wooden church in Bonevychi. The manner of painting shows that the author of the original icon was a master from the center of church art in the town of Rybotychi (now a village in the Subcarpathian Voivodeship (Województwo podkarpackie) of Poland).
Ikon. Journal of iconographic studies., 2021
This article examines how regional religious identity and hagiography influenced iconography of t... more This article examines how regional religious identity and hagiography influenced iconography of the two saints of the early Church — Simeon Stylites and Sabbas the Sanctified, both from Asia Minor — in the Peremyshl diocese of the Ukrainian (then called Rus’ka) Church of the Kyiv metropolitanate from the 15th until the first half of the 18th centuries. The Peremyshl diocese, the westernmost part of the Kyivan metropolitanate, officially accepted the union in 1691, but for more than half a century its faithfuls preserved the ancient traditions of iconography and ritual. The cult and iconography of the holy monks Simeon Stylites and Sabbas the Sanctified in particular, reveal the connection with the Byzantine tradition. We can trace this connection on icons of the 15th – first half of the 18th century, most of which come from churches dedicated to these saints in villages established during the medieval princely period. From the middle of the 18th century, with the intensification of latinization, the iconography of both saints ceased to develop. The life stories of Simeon Stylites and Sabbas the Sanctified on the icons correspond with their written lives in 16th – 17th-centuries manuscripts and printed books from the churches of the Peremyshl diocese. According to these texts, Simeon Stylites the Elder was the most popular of the stylites, which is also confirmed by the icons preserved.
Вісник Львівської національної академії мистецтв, 2020
Розглянуто ікони, виконані учасниками семи іконописних пленерів, які проводилися щорічно впродовж... more Розглянуто ікони, виконані учасниками семи іконописних пленерів, які проводилися щорічно впродовж 2009–2015 рр. у лемківському
селі Новиця (тепер Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща). Увагу звернуто на історію с. Новиця, давні ікони новицьких церков, більшість яких були створені майстрами, які працювали наприкінці XVI–XVII ст. у близьких до Новиці містечках Поворознику та Мушині, що є передумовою до відродження мистецтва іконопису у цьому регіоні. Виділено організаторів та кураторів пленерів. На прикладі творів новицьких пленерів 2009–2015 рр. привернуто увагу до тенденцій розвитку сучасної ікони, яка не обмежена рамками інтер’єру конкретного храму.
Народознавчі зошити, 2022
У статті привернуто увагу до великоформатної ікони Страстей Христових, намальованої на полотні 16... more У статті привернуто увагу до великоформатної ікони Страстей Христових, намальованої на полотні 1675 р., що походить з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Ікона є важливою пам’яткою, що висвітлює і доповнює уже знану інформацію про діяльність професійних ікономалярів, які працювали у регіоні Кам’янки-Бузької, Львова та Жовкви в другій половині XVII ст. За архівними та іконографічними джерелами ікона Страстей гіпотетично атрибутована кам’янка-бузькому маляру Романові Могильницькому, у якого вчився Іван Руткович.
Series Byzantina. Ukrainica., 2022
У статті розглянуто на яких творах та коли в українському мистецтві поширилася іконографія "Древа... more У статті розглянуто на яких творах та коли в українському мистецтві поширилася іконографія "Древа Єсеєвого". Виділено типи цієї іконографії та наведено характерні приклади на різних творах церковного мистецтва: царських вратах іконостасів, іконах на дошці та на полотні, стінописах, гаптуванні, гравюрах.
Baltic Journal of Art History, 2022
The church of St Nicholas, which is now located on the territory of
Jiráskovy sady Park in Hradec... more The church of St Nicholas, which is now located on the territory of
Jiráskovy sady Park in Hradec Králové, Czech Republic, was originally
built in the village of Habura (Slovakia). During the 2017 restoration,
the iconostasis was dismantled, which made it possible to study the
wall painting, preserved in fragments. The article examines the icons
on the church walls, in the sanctuary and in the iconostasis, and the
wall painting in the context of the activity of their authors. Most of
the icons are attributed to the centre of church art in the town of
Rybotychi (today the village of Rybotycze in Fredropol district of
the Subcarpathian Voivodeship of Poland). In addition to the manner
of painting and of the frame carving of the icons, the history of the
church’s relocation shows that it was originally built in the epicentre
of the activity of these masters on the border of the Peremyshl (today
the town of Przemyśl, Subcarpathian Voivodeship of Poland) and
Mukachevo (today a town in Ukraine) dioceses of the Ukrainian (than
called Rus’ka) church. The chronology of the icon painting is related
to the transfers and rededications of the church. The connection
of the wall painting with the painting style of the master Yakiv
of Rybotychi, who, as we assume, was the leading master of this
centre in the 1670s and 1680s, is substantiated. Associated with his
authorship are icons originating from the churches of Habura’s
neighbouring villages. This confirms our hypothesis that the wall
painting was created in the 1670s. Church icons belong to masters
whose other works have been identified in museum collections and
in churches in Slovakia, Poland and Ukraine.
The purpose of the article is to study the painting manner of an anonymous author of the 1698 sov... more The purpose of the article is to study the painting manner of an anonymous author of the 1698 sovereign tier icons from the iconostasis of the St. Mother Paraskeva church in Ustyianova Horishna near Ustryky (the former Ustryky Deanery of the Peremyshl’ Diocese of the Eastern Rite Uniate Church) in the context of the activity of the icon painting centre in Rybotychi near Peremyshl’. These icons are stored at the Museum of Folk Architecture in Sanok, Poland. Methodology. Methods of the formal and iconographic analysis facilitate the study. Comparative analysis of the authors’ legacy allows us to state that the series of icons from other museum collections were painted by him as well. Scientific Novelty. The results of the research support the idea that icons of the iconostasis from Ustyianova Horishna church were painted by two masters. One author and Deesis tear icons painted the 1698 predella icon, and the icons of a Sovereign tier were painted by another one later on. Both of them ...
Культура і сучасність : альманах., 2020
У статті розглянуто твори Стефана, маляра Пашецького, який працював у 1730-х рр. для церков Перем... more У статті розглянуто твори Стефана, маляра Пашецького, який працював у 1730-х рр. для церков Перемиської єпархії. На основі підписаного ним стінопису у церкві Різдва Богородиці зі с. Грозьова (тепер на території скансену Музею народної архітектури в Сяноку (Польща)), пов’язано з ним ікони тієї ж манери малярства та уведено його спадщину в контекст розвитку українського іконопису першої половини XVIII ст. Виявлено, що Стефан Пашецький працював у подібній стилістиці із майстрами великого осередку церковного мистецтва у м. Риботичі поблизу Перемишля, які були активними у 1670–1760-х рр.
The purpose of the article is to interpret the meaning and symbolism of the Virgin Eleusa with th... more The purpose of the article is to interpret the meaning and symbolism of the Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon of the late 17th century from the Voinyliv church in the Ivano-Frankivsk region. The methodology of iconography and iconology, formal analysis, semiotics, and reconstruction were used to achieve this goal. The scientific novelty of the article is that the symbolism of the Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon of the end of the 17th century from Voinyliv was comprehensively interpreted for the first time, the idea of the connection of the old and new testaments was emphasized, the composition of the icon was reconstructed, and most persons were identified. Conclusions. The 17th century Virgin Eleusa with the Tree of Jesse icon from the Voinyliv church presents a symbolic composition with a complex theological program. In the Ukrainian art of that and later times, there are several other examples of the Theotokos icons of complex iconography, but with other content...
Народознавчі зошити, 2021
Стаття присвячена іконам XVII — початку XVIII cт. з церков міста Долини на Івано-Франківщині, що ... more Стаття присвячена іконам XVII — початку XVIII cт. з церков міста Долини на Івано-Франківщині, що зберігаються у Національному музеї у Львові ім. Андрея Шептицького. Дослідження продовжує студії тенденцій тогочасного іконопису Івано-Франківщини у регіоні Войнилова-Долини-Калуша, які, як уже встановлено, у другій третині XVII ст. розвивалися у контексті з львівською школою. Ікони з Долини розглянуто у порівнянні з низкою ікон XVII ст. зі Львова, Войнилова та Калущини.
Народознавчі зошити, 2020
У статті систематизовано ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франк... more У статті систематизовано ікони XVII — першої половини XVIII ст. з церков Войнилова на Івано-Франківщині (їх налічуємо 56), що зберігаються у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Зіставлено описи ікон з документів візитацій XVIII ст. церков Войнилова з конкретними творами
для реконструкції первісного місця розташування декотрих
та виявлено твори, намальовані одним майстром, що належали до одного іконостасу.
Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності, 2013
У статті розглянуто дві ікони на полотні «Богородиця Втілення» та «Страсті Христові» 1673 р. з Ка... more У статті розглянуто дві ікони на полотні «Богородиця Втілення» та «Страсті Христові» 1673 р. з Кам’янки Бузької на Львівщині в контексті творчості Матея Домарацького. Ікона Страстей датована і підписана майстром, ікона Богородиці Втілення приписується автору на підставі манери малярства.
Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності, 2013
У статті розглянуто воздух-плащаницю з Жирівки 15 ст., що від 1913 р. зберігається у Національном... more У статті розглянуто воздух-плащаницю з Жирівки 15 ст., що від 1913 р. зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Увагу приділено історії надходження твору до музею, першим публікаціям, іконографії, датуванню та заторкнуто питання останньої реставрації.
Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького , 2016
У статті розглянута унікальна для українського іконопису ікона триликої Пресвятої Трійці, що, як ... more У статті розглянута унікальна для українського іконопису ікона триликої Пресвятої Трійці, що, як з'ясовано, походить з церкви на Перемишльчині (тепер зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького). Пам'ятка виконана на початку XVIII ст. у характерній стилістиці творів майстрів риботицького осередку церковного мистецтва. Ікона є чи найдавнішою опублікованою та досліджуваною пам'яткою українського іконопису.
Студії мистецтвознавчі, 2016
Статтю присвячено маловідомим українським іконам Страстей Господніх XVII ст., що намальовані на п... more Статтю присвячено маловідомим українським іконам Страстей Господніх XVII ст., що намальовані на полотні. Твори зберігаються у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Аналізується іконографія, стилістика малярства творів, а також манера письма авторів-виконавців.
Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, 2018
Стаття присвячена вивченню процесійних хрестів авторства майстрів з осередку церковного мистецтва... more Стаття присвячена вивченню процесійних хрестів авторства майстрів з осередку церковного мистецтва у м. Риботичі поблизу Перемишля (Надсяння, тепер – Польща), що активно діяв у 1680–1740-х рр., забезпечуючи творами сакрального мистецтва не тільки навколишні храми, а й віддалених територій Перемиської та Мукачівської єпархій. Авторству риботицьких майстрів досліджувані хрести віднесені на підставі характерної стилістики малярства, іконографії та різьби. Розглянуто взаємозв’язок зображень обох боків процесійних хрестів. Простежено символіку форми процесійного хреста у контексті її розвитку на українських землях та виявлено чому риботицькі майстри надавали перевагу трираменному семикінцевому хресту.
Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, 2006
Стаття присвячена характеристиці збірки хоругов Національного музею у Львові імені Андрея Шептиць... more Стаття присвячена характеристиці збірки хоругов Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Основну увагу відведено церковним хоругвам, які є найчисельнішими у колекції.
Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали ХІХ міжнародної наукової конференції, 2012
У статті розглянуті три ікони "Спас Виноградна Лоза" зі збірки Національного музею у Львові імені... more У статті розглянуті три ікони "Спас Виноградна Лоза" зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, що намальовані у спільній майстерні, яка локалізувалася на Волині, можливо, в Острозі. Майстри цієї майстерні були активними у 1730--1740-х рр. Вони використовували спільні прориси та мали однакові прийоми трактування зображення у стилі бароко. Втім до сьогодні не виявлено жодної ікони з підписом маляра. За активністю цих волинських малярів можна порівняти з майстрами риботицького осередку церковного мистецтва, які працювали у тому ж часі. Окрім ікон "Спас Виноградна Лоза" майстри волинської майстерні мали інші "улюблені" образи та сюжети. Окремі з них представлені на іконах, що у збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, які представлені у дослідженні.
Волинська ікона: дослідження та реставрація. Матеріали Х міжнародної наукової конференції, 2003
У статті розглянуті різні варіанти іконографії Богородиці на українських іконах 14-17 ст. на тему... more У статті розглянуті різні варіанти іконографії Богородиці на українських іконах 14-17 ст. на тему Покрови. З'ясовано можливі джерела інспірацій образу Богородиці з тканиною, що на іконах Покрови виступає основним символом її заступництва.
Uploads
Papers by Roksolana Kosiv
селі Новиця (тепер Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща). Увагу звернуто на історію с. Новиця, давні ікони новицьких церков, більшість яких були створені майстрами, які працювали наприкінці XVI–XVII ст. у близьких до Новиці містечках Поворознику та Мушині, що є передумовою до відродження мистецтва іконопису у цьому регіоні. Виділено організаторів та кураторів пленерів. На прикладі творів новицьких пленерів 2009–2015 рр. привернуто увагу до тенденцій розвитку сучасної ікони, яка не обмежена рамками інтер’єру конкретного храму.
Jiráskovy sady Park in Hradec Králové, Czech Republic, was originally
built in the village of Habura (Slovakia). During the 2017 restoration,
the iconostasis was dismantled, which made it possible to study the
wall painting, preserved in fragments. The article examines the icons
on the church walls, in the sanctuary and in the iconostasis, and the
wall painting in the context of the activity of their authors. Most of
the icons are attributed to the centre of church art in the town of
Rybotychi (today the village of Rybotycze in Fredropol district of
the Subcarpathian Voivodeship of Poland). In addition to the manner
of painting and of the frame carving of the icons, the history of the
church’s relocation shows that it was originally built in the epicentre
of the activity of these masters on the border of the Peremyshl (today
the town of Przemyśl, Subcarpathian Voivodeship of Poland) and
Mukachevo (today a town in Ukraine) dioceses of the Ukrainian (than
called Rus’ka) church. The chronology of the icon painting is related
to the transfers and rededications of the church. The connection
of the wall painting with the painting style of the master Yakiv
of Rybotychi, who, as we assume, was the leading master of this
centre in the 1670s and 1680s, is substantiated. Associated with his
authorship are icons originating from the churches of Habura’s
neighbouring villages. This confirms our hypothesis that the wall
painting was created in the 1670s. Church icons belong to masters
whose other works have been identified in museum collections and
in churches in Slovakia, Poland and Ukraine.
для реконструкції первісного місця розташування декотрих
та виявлено твори, намальовані одним майстром, що належали до одного іконостасу.
селі Новиця (тепер Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща). Увагу звернуто на історію с. Новиця, давні ікони новицьких церков, більшість яких були створені майстрами, які працювали наприкінці XVI–XVII ст. у близьких до Новиці містечках Поворознику та Мушині, що є передумовою до відродження мистецтва іконопису у цьому регіоні. Виділено організаторів та кураторів пленерів. На прикладі творів новицьких пленерів 2009–2015 рр. привернуто увагу до тенденцій розвитку сучасної ікони, яка не обмежена рамками інтер’єру конкретного храму.
Jiráskovy sady Park in Hradec Králové, Czech Republic, was originally
built in the village of Habura (Slovakia). During the 2017 restoration,
the iconostasis was dismantled, which made it possible to study the
wall painting, preserved in fragments. The article examines the icons
on the church walls, in the sanctuary and in the iconostasis, and the
wall painting in the context of the activity of their authors. Most of
the icons are attributed to the centre of church art in the town of
Rybotychi (today the village of Rybotycze in Fredropol district of
the Subcarpathian Voivodeship of Poland). In addition to the manner
of painting and of the frame carving of the icons, the history of the
church’s relocation shows that it was originally built in the epicentre
of the activity of these masters on the border of the Peremyshl (today
the town of Przemyśl, Subcarpathian Voivodeship of Poland) and
Mukachevo (today a town in Ukraine) dioceses of the Ukrainian (than
called Rus’ka) church. The chronology of the icon painting is related
to the transfers and rededications of the church. The connection
of the wall painting with the painting style of the master Yakiv
of Rybotychi, who, as we assume, was the leading master of this
centre in the 1670s and 1680s, is substantiated. Associated with his
authorship are icons originating from the churches of Habura’s
neighbouring villages. This confirms our hypothesis that the wall
painting was created in the 1670s. Church icons belong to masters
whose other works have been identified in museum collections and
in churches in Slovakia, Poland and Ukraine.
для реконструкції первісного місця розташування декотрих
та виявлено твори, намальовані одним майстром, що належали до одного іконостасу.