Lingua mari

Para outras páxinas con títulos homónimos véxase: Mari.

Mari марий йылме
Pronuncia:	marij jəlme
Falado en:	Rusia
Rexións:	República dos Maris, Baxkortostán, Tatarstán, Udmurtia
Total de falantes:	400.000
Familia:	Urálica  Mari
Escrita:	Cirílico
Status oficial
Lingua oficial de:	República dos Maris
Códigos de lingua
ISO 639-1:	--
ISO 639-2:	chm
ISO 639-3:	ambos: mhr — Lingua mari das pradeiras mrj — Lingua mari das montañas
Mapa
Status

A lingua mari (en mari: марий йылме, marij jəlme; en ruso: марийский язык, mariyskiy yazyk), é unha lingua urálica falada por 400.000 persoas. Fálase sobre todo na República dos Maris (mari: Марий Эл, Marii El (literalmente 'país mari') da Federación Rusa así como nas áreas a carón do río Viatka e ó leste dos Urais.

A lingua mari actual ten dúas variantes (a das pradeiras e a das montañas), que empregan unha versión adaptada do alfabeto cirílico, e é titular e oficial na súa república, xunto coa lingua rusa.

Véxase tamén

Bibliografía

• Alhoniemi, A., Marin kielioppi, Helsinqui, 1985 (Hill and Meadow);
• Alhoniemi, A., Marin kielen lukemisto sanastoineen, Helsinqui, 1986 (Hill and Meadow);
• Castrén M. A., Elementa grammaticae tscheremissicae, Kuopio, 1845 (Hill);
• Wiedemann F., Versuch einer Grammatik der tscheremissischen Sprache, Saint Petersburg, 1847 (Hill);
• Budenz J., Erdéi és hegyi cseremisz szótár, Pest, 1866 (Mari [Hill and Meadow], húngaro e latín);
• Троицкий В. П., Черемисско-русский словарь, Kazan', 1894 (Hill and Meadow);
• Szilasi M., Cseremisz szótár, Budapest, 1901 (Mari [Hill and Meadow], húngaro e alemán);
• Ramstedt G. J., Bergtscheremissische Sprachstudien, Helsinqui, 1902 (Hill);
• Beke О., Cseremisz nyelvtan, Budapest, 1911 (Hill and Meadow);
• Васильев В. М., Записки по грамматике народа мари, Kazan', 1918 (Hill and Meadow);
• Шорин В. С., Маро-русский словарь горного наречия, Kazan', 1920 (Hill);
• Кармазин Г. Г., Материалы к изучению марийского языка, Krasnokokshajsk, 1925 (Meadow);
• Кармазин Г. Г., Учебник марийского языка лугово-восточного наречия, Yoshkar-Ola, 1929 (Meadow);
• Васильев В. М., Марий Мутэр, Мoscow, 1929 (Hill and Meadow);
• Räsänen M., Die tschuwassischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinqui, 1920;
• Lewy E., Tscheremissische Grammatik, Leipzig, 1922 (Meadow);
• Wichmann Y., Tscheremissische Texte mit Wörterverzeichnis und grammatikalischem Abriss, Helsingfors, 1923 (Hill and Meadow);
• Räsänen, Die tatarischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinqui, 1923.
• Sebeok, T. A. and A. Raun. (eds.), The First Cheremis Grammar (1775): A Facsimile Edition, Chicago, 1956.
• Ingemann, F. J. and T. A. Sebeok, An Eastern Cheremis Manual: Phonology, Grammar, Texts and Glossary (= American Council of Learned Societies, Research and Studies in Uralic and Altaic languages, project nos. 6 and 31), Bloomington, 1961 (Meadow);
• Галкин, И. С., Историческая грамматика марийского языка, vol. I, II, Yoshkar-Ola, 1964, 1966;
• Иванов, И. Г., История марийского литературного языка, Yoshkar-Ola, 1975;
• Иванов, И. Г., Марий диалектологий, Yoshkar-Ola, 1981;
• Зорина, З. Г., Г. С. Крылова, and Э. С. Якимова. Марийский язык для всех, ч. 1. Йошкар-Ола: Марийское книжное издательство, 1990;
• Коведяева, Е. И. "Марийский язык", Языки мира: Уральские языки. Moscow, 1993: 148-164.
• Коведяева, Е. И. "Горномарийский вариант литературного марийского языка", Языки мира: Уральские языки. Moscow, 1993: 164-173.
• Glukhov, N. and V. Glukhov, "Mari Men and Women as Bearers of the Mari Language and Identity," Wiener elektronische Beiträge des Instituts für Finno-Ugristik, 2003. Available, along with other papers on Finno-Ugric languages and cultures
• Галкин, И. С., "Происхождение и развитие марийского языка", Марийцы. Историко-этнографические очерки/Марий калык. Историй сынан этнографий очерк-влак, Yoshkar-Ola, 2005: 43-46.