POU2F1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
POU2F1
Наявні структури
PDBПошук ортологів: PDBe RCSB
Ідентифікатори
Символи POU2F1, OCT1, OTF1, oct-1B, POU class 2 homeobox 1, Oct1Z
Зовнішні ІД OMIM: 164175 MGI: 101898 HomoloGene: 37658 GeneCards: POU2F1
Шаблон експресії
Більше даних
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001198783
NM_001198786
NM_002697
NM_001365848
NM_001365849
NM_011137
NM_198932
NM_198933
NM_198934
NM_001368808
RefSeq (білок)
NP_001185712
NP_001185715
NP_002688
NP_001352777
NP_001352778
NP_035267
NP_945150
NP_945151
NP_945152
NP_001355737
Локус (UCSC) Хр. 1: 167.22 – 167.43 Mb Хр. 1: 165.69 – 165.83 Mb
PubMed search [1] [2]
Вікідані
Див./Ред. для людейДив./Ред. для мишей

POU2F1 (англ. POU class 2 homeobox 1) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 1-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 743 амінокислот, а молекулярна маса — 76 472[4].

Послідовність амінокислот
1020304050
MNNPSETSKPSMESGDGNTGTQTNGLDFQKQPVPVGGAISTAQAQAFLGH
LHQVQLAGTSLQAAAQSLNVQSKSNEESGDSQQPSQPSQQPSVQAAIPQT
QLMLAGGQITGLTLTPAQQQLLLQQAQAQAQLLAAAVQQHSASQQHSAAG
ATISASAATPMTQIPLSQPIQIAQDLQQLQQLQQQNLNLQQFVLVHPTTN
LQPAQFIISQTPQGQQGLLQAQNLLTQLPQQSQANLLQSQPSITLTSQPA
TPTRTIAATPIQTLPQSQSTPKRIDTPSLEEPSDLEELEQFAKTFKQRRI
KLGFTQGDVGLAMGKLYGNDFSQTTISRFEALNLSFKNMCKLKPLLEKWL
NDAENLSSDSSLSSPSALNSPGIEGLSRRRKKRTSIETNIRVALEKSFLE
NQKPTSEEITMIADQLNMEKEVIRVWFCNRRQKEKRINPPSSGGTSSSPI
KAIFPSPTSLVATTPSLVTSSAATTLTVSPVLPLTSAAVTNLSVTGTSDT
TSNNTATVISTAPPASSAVTSPSLSPSPSASASTSEASSASETSTTQTTS
TPLSSPLGTSQVMVTASGLQTAAAAALQGAAQLPANASLAAMAAAAGLNP
SLMAPSQFAAGGALLSLNPGTLSGALSPALMSNSTLATIQALASGGSLPI
TSLDATGNLVFANAGGAPNIVTAPLFLNPQNLSLLTSNPVSLVSAAAASA
GNSAPVASLHATSTSAESIQNSLFTVASASGAASTTTTASKAQ

Кодований геном білок за функціями належить до активаторів, фосфопротеїнів. Задіяний у таких біологічних процесах як транскрипція, регуляція транскрипції. Білок має сайт для зв'язування з ДНК. Локалізований у ядрі.

Література

[ред. | ред. код]
  • Sturm R.A., Das G., Herr W. (1988). The ubiquitous octamer-binding protein Oct-1 contains a POU domain with a homeo box subdomain. Genes Dev. 2: 1582—1599. PMID 2905684 DOI:10.1101/gad.2.12a.1582
  • Luchina N.N., Krivega I.V., Pankratova E.V. (2003). Human Oct-1L isoform has tissue-specific expression pattern similar to Oct-2. Immunol. Lett. 85: 237—241. PMID 12663137 DOI:10.1016/S0165-2478(02)00179-7
  • The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
  • Segil N., Roberts S.B., Heintz N. (1991). Mitotic phosphorylation of the Oct-1 homeodomain and regulation of Oct-1 DNA binding activity. Science. 254: 1814—1816. PMID 1684878 DOI:10.1126/science.1684878
  • Mahajan S.S., Wilson A.C. (2000). Mutations in host cell factor 1 separate its role in cell proliferation from recruitment of VP16 and LZIP. Mol. Cell. Biol. 20: 919—928. PMID 10629049 DOI:10.1128/MCB.20.3.919-928.2000
  • Wysocka J., Herr W. (2003). The herpes simplex virus VP16-induced complex: the makings of a regulatory switch. Trends Biochem. Sci. 28: 294—304. PMID 12826401 DOI:10.1016/S0968-0004(03)00088-4

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Human PubMed Reference:.
  2. Mouse PubMed Reference:.
  3. HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:9212 (англ.) . Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 25 серпня 2017. [Архівовано 2016-03-16 у Wayback Machine.]
  4. UniProt, P14859 (англ.) . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 25 серпня 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]