A (латиниця)
| A | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ɗ | Ď | Ð,ð | Ɖ,ɖ | Đ,đ | È | ||||
| É | Ê | Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | ||||
| Ə | Ɠ | Ĝ | Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | ||||
| Ɡ | Ĥ | Ħ | Ì | Í | Î | Ï | ||||
| Ī | Į | İ | I | IJ | Ĵ | Ķ | ||||
| Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | Ļ | Ł | Ĺ | ||||
| Ľ | Ŀ | LJ | Ñ | Ń | Ņ | Ň | ||||
| N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | NJ | Ò | Ó | ||||
| Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | Œ | ||||
| Ơ | Ƥ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2021) |
А, a («а») — перша літера латинської абетки, використовується практично у всіх абетках на латинській основі. Походить від грецької літери Α, α (альфа) і фінікійської алеф. Найчастіше позначає голосний звук [a] і його варіанти, але іноді (наприклад, в англійській мові) і інші звуки. Часто входить до складу диграфів (найдревніший — лат. ae, пізніше перетворився у лігатуру æ) або забезпечується діакритичними знаками.
Сучасна мала «а» не схожа на грецьку рукописну А. Ця модифікація великої А оформилася до IV століття.
 Готична A |
 Унціальна A |
 Варіант готичної A |
 Сучасна гарнітура Roman |
 Сучасна гарнітура Italic |
 Сучасна гарнітура Script |
В англійській мові буква A може позначати відкритий передній звук /æ/, як у слові pad, відкритий задній звук /ɑ/, як у слові father, або, за наявності букви e, дифтонг /eɪ/ (утім, вимова цього звука різниться залежно від діалекту), як у слові ace, унаслідок так званого великого зсуву голосних.
В угорській мові буква A позначає короткий задній голосний звук /ɔ/, а для позначення звука /a/ використовується варіант із діакритикою — Á.
У більшості інших мов, що використовують латинський алфавіт, буква А позначає як відкритий задній звук /ɑ/, так і відкритий середній звук /a/.
У міжнародній фонетичній транскрипції різні варіанти букви А означають різні варіанти звука «а». Наприклад, велика А означає відкритий задній звук, а мала «а» — відкритий передній звук.
В юнікоді велика A записується U+0041 , а мала a — U+0061.
Код ASCII для великої A — 65, для малої a — 97; або у двійковій системі 01000001 та 01100001, відповідно.
Код EBCDIC для великої A — 193, для малої a — 129.
NCR код HTML та XML — «A» та «a» для великої та малої літер відповідно.
| Фонетичний алфавіт НАТО | код Морзе | ||
| Alpha | |||
|
|
|
|
| Морський прапорний сигнал | Семафорна абетка | Американська мова жестів (ASL) | Шрифт Брайля |