2А31

2А31
2А31
Тип	Нарізна гаубиця
Походження	СРСР
Історія виробництва
Розробник	ОКБ-9
Виробник	Завод № 9; Мотовиліхинські заводи
Варіанти	Д-11, Д-12, Д-16, 2А31 (Д-32), 2А32
Характеристики
Вага	1 440 кг
Довжина ствола	4 270 мм
Калібр	122 мм
Відбій	Гідравлічне гальмо відкату; Пневматичний накатник
Підвищення	-3 — +70
Темп вогню	4 — 6 постр./хв
Дульна швидкість	686 м/с
	Дальність вогню
Ефективна	до 15 200 м
Максимальна	до 21 900 м
Система живлення	напівавтоматична

Д-32 (індекс ГРАУ — 2А31) — радянська 122-мм гаубиця. Розроблено в ОКБ-9 під керівництвом Федора Петрова.

Історія створення

122-мм нарізна гаубиця розроблена в конструкторському бюро Заводу № 9 під керівництвом Федора Петрова на базі причіпної гаубиці 2А18 спеціально для самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика». Перші варіанти гармати були розроблені під внутрішньозаводськими позначеннями Д-11 та Д-12 у період з 1967 по 1972 роки. Після випробувань на стрільбових стендах як перспективний був прийнятий варіант Д-12, який отримав після доопрацювань позначення Д-32 та індекс ГРАУ 2А31. Гаубиця 2А31 використовувалася Радянською армією у складі САУ 2С1 «Гвоздика».^[1]

Опис конструкції

Основним призначенням гаубиці 2А31 є придушення та знищення живої сили противника як на відкритій місцевості, так і в укриттях польового типу, руйнування дзотів, формування проходів у мінних полях, а також боротьба з механізованими, артилерійськими та танковими підрозділами противника. Для ведення вогню використовуються постріли роздільно-гільзового заряджання.^[2]

Ствол 2А31 складається з труби, казенника, ежектора та дулового гальма. Довжина труби становить 4 270 мм. На внутрішній частині ствола на довжині 3400 мм виконано 36 нарізів з прогресивною крутістю починаючи від 3°57' і закінчуючи 7°10'. Довжина зарядної камори становить 594 мм. Повна маса ствольної групи — 955 кг. Затвор гармати вертикально-клиновий, оснащений напівавтоматичним механізмом повторного зведення. На клині встановлено лоток із утримником, який запобігає випаданню снаряда зі ствола на великих кутах підвищення, а також полегшує ручне заряджання. При відкритті затвора, утримувач автоматично утоплюється в клин і не перешкоджає екстракції гільзи. Повна маса затворної групи становить 35,65 кг. Противідкотні пристрої складаються з гідравлічного гальма відкату веретенного типу заправленого рідиною «Стеол-М» або «ПОЖ-70» та пневматичного накатника, заправленого азотом або повітрям. Для стравлювання тиску при роботі в різних температурних діапазонах на гальмі відкату встановлено компенсатор пружинного типу. Циліндри гальма відкату закріплені у казеннику гармати. Максимальна довжина відкату становить 600 мм. Труба гармати скріплена з люлькою, що складається з двох обойм. У передній обоймі знаходиться кожух із закріпленими циліндрами противідкатних пристроїв. У середній частині розташовані кріплення для бронемаски із цапфами. До задньої частини люльки змонтовано огорожу. На правій щоці для командира є механізм блокування ручного спуску гармати, на лівій — система важелів з ручним спуском. Між щоками встановлено відкидну частину огорожі з електромеханічним механізмом дослання.^[2]

Боєприпаси

Номенклатура боєприпасів^[3]^[4]^[5]^[6]^[7]^[8]^[9]
Індекс пострілу	Індекс снаряду	Індекс заряду	Маса снаряду, кг	Маса ВР/ОР, кг	Маса пострілу, кг	Початкова швидкість снаряду, м/с^{[вин. 1]}	Максимальна дальність стрільби, км
Кумулятивні
3ВБК3	3БК6(М)	4Ж9			29,6	680	2
3ВБК9	3БК13	4Ж9/4Ж32	18,2	1,8	27,5	726	1
3ВБК12	3БК6(М)	4Ж32					2
3ВБП3	3БП1	4Ж8	14,08		22,0	740	2
Осколково-фугасні
3ВОФ5	53-ОФ-462(Ж)	4Ж9/4Ж20	21,7	3,67	29,3	690	15,2
3ВОФ6	53-ОФ-462(Ж)	4Ж10/4Ж21	21,7	3,67	27,9	565	12,8
3ВОФ14	3ОФ7/3ОФ8	4Ж9/4Ж20	21,7	2,98	29,3	690	15,2
3ВОФ15	3ОФ7/3ОФ8	4Ж10/4Ж21	21,7	2,98	27,9	565	12,8
3ВОФ29	3ОФ24(Ж)	4Ж9	21,76	3,97	29,4	690	15,2
3ВОФ29-1	3ОФ24(Ж)	4Ж32	21,76	3,97	29,6	690	15,2
3ВОФ30	3ОФ24(Ж)	4Ж10	21,76	3,97	28,5	565	12,8
3ВОФ30-1	3ОФ24(Ж)	4Ж31	21,76	3,97	28,2	565	12,8
3ВОФ47	53-ОФ-462(Ж)	4Ж32	21,7	3,67	28,4	690	15,2
3ВОФ48	53-ОФ-462(Ж)	4Ж31	21,7	3,67	27,2	565	12,8
3ВОФ81	3ОФ56(-1)	4Ж9(-1)	21,76	4,05	29,3	690	15,2
3ВОФ82	3ОФ56(-1)	4Ж10(-1)	21,76	4,05	27,9	565	12,8
Керовані
«Китолов-2М»^[ru]	К122			5,3	28		13,5
Шрапнельні
3ВШ1	3Ш1	54-Ж-463М/4Ж11	21,76	2,075	29,6		15,2
3ВШ4	3Ш1	4Ж10	21,76	2,075	27,9		12,8
Хімічні
	53-ХСО-462Д		23,1	3,3^{[вин. 2]}
	53-ХСО-463Б		22,2	1,325^{[вин. 3]}
Димові
3ВД2	3Д4(М)	4Ж9/4Ж20/4Ж32	21,76	—	29,3	690	15,2
3ВД3	3Д4(М)	4Ж10/4Ж21/4Ж31	21,76	—	27,9	565	12,8
Освітлювальні
3ВС2	53-С-463(Ж)	4Ж9/4Ж20	21,96	—	29,5	687	15,2
3ВС3	53-С-463(Ж)	4Ж10/4Ж21	21,96	—	28,1	562	12,8
3ВС12	3С4(Ж)	4Ж9/4Ж20			29,35
3ВС13	3С4(Ж)	4Ж10/4Ж21			27,95
Агітаційні
3ВА2	3А1(Д)(Ж)(ДЖ)	4Ж9/4Ж20/4Ж32	21,5	—	29,3	697	15,2
3ВА4	3А1(Д)(Ж)(ДЖ)	4Ж10/4Ж21/4Ж31	21,5	—	27,5	570	12,8
Холості
4Х23-1	—	4Х23	—	—	—	—	—
Іноземні^[10]
Постановник перешкод КХ/УКХ спільного виробництва Росії та Болгарії		Стандартні	21,76	—			15
ОФС виробництва Ірану	122 mm HE	Стандартні	20,5	3,55			15,6
ОФС виробництва Китаю	Type 54	Стандартні		3,5
ОФС виробництва Китаю	Type 83	Стандартні			28,5	618	15,6
ОФС виробництва Югославії	M55	Стандартні				515	11,8
ОФС із донним газогенератором виробництва Хорватії	HE M95	super charge				718	17,133
АР ОФС виробництва Хорватії та Китаю	ERBB 122 HB	super charge				735	20,05-21,9

Модифікації

2А32 — модифікований варіант 2А31 для встановлення в авіадесантну самохідну гаубицю 2С2 «Фіалка». Гаубиця відрізнялася від базового варіанта пневматичним досилачем та новим накатником. Роботи над 2А32 були припинені разом із роботами над САУ 2С2 «Фіалка».^[1]
Д-16 — модифікована версія 2А31 із застосуванням напівавтоматичного поршневого затвора, пластичного обтюратора та картузного методу заряджання. Причиною розробки була сильна загазованість бойового відділення 2С1 під час ведення вогню. У ході випробувань було виявлено низку дефектів конструкції. Після усунення зауважень модифікована гаубиця отримала індекс Д-16М.^[1]^[6]
- Д-16М — подальша модернізація гармати Д-16. Пневматичний досилач замінений на електромеханічний. Збільшено обсяг камори для розміщення більшого заряду та застосування снарядів з покращеною аеродинамікою. Уніфікація гармати Д-16М з базовим варіантом становила близько 60 %. Дальність ведення вогню осколково-фугасними снарядами було підвищено до 18 км. Однак, цей варіант, на думку Міністерства оборонної промисловості СРСР, виявився низькоефективним і в 1972 році роботи над Д-16М були закриті. Замість Д-16М було прийнято рішення використовувати гільзи з покращеною обтюрацією, крім того на 2А31 було встановлено потужніший ежектор. Отриманий науково-технічний доробок з цих робіт було рекомендовано використовувати при розробці картузних варіантів артилерійської системи «Гіацинт» (самохідної — 2С11 «Гіацинт-СК», та причіпної — 2А53 «Гіацинт-БК-1»).^[1]^[6]
HM51 — іранська копія гаубиці 2А31 для САУ Raad-1^[en].

Примітки

↑ ^а ^б ^в ^г А. В. Карпенко, «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 3—9 (рос.)
↑ ^а ^б 2А31.ТО. 122-мм Гаубица 2А31. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 4—8 (рос.)
↑ А. В. Карпенко, «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 4, 48 (рос.)
↑ Таблица стрельбы 122-мм гаубицы Д-30 (рос.)
↑ 122-мм гаубица Д-30 (2А18). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть 3. Боеприпасы, стр. 8—11 (рос.)
↑ ^а ^б ^в А. Б. Широкорад. Самоходки. 122-мм самоходная гаубица 2С1 «Гвоздика» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 1996. — № 6. — С. 18—20.
↑ Jane's Ammunition Handbook 2001—2002 (англ.)
↑ Тимофеев М. Химическая мина под Россией (рос.). Газета «Независимое военное обозрение». Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 30 червня 2013.
↑ Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 18. Химические боеприпасы. Группа 13. Класс 1320. Боеприпасы и артиллерийские выстрелы калибром свыше 125-мм. 152-мм химический артиллерийский снаряд. — М. : Издательский дом «Оружие и технологии», 2006. — Т. Том 12. — С. 445. — ISBN 5-93799-023-4.
↑ 122 mm RH-Alan ER 122 HB HE frag and ERBB 122 HB ERFB rounds (Croatia), Field artillery (англ.). Jane's. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012. [Архівовано 2013-09-27 у Wayback Machine.]

Виноски

↑ На максимальному заряді.
↑ Отруйна речовина Р-43 (в'язкий люїзит).
↑ Отруйна речовина Р-35 (зарин).

Література

2А31.ТО. 122-мм Гаубица 2А31. Техническое описание и инструкция по эксплуатации / Под ред. И. М. Медведева. — Москва : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1984. — С. 4—8.
А. В. Карпенко. Оружие России. Современные самоходные артиллерийские орудия. — СПб. : Бастион, 2009. — С. 4—9.

[karp-3-1] а ^б ^в ^г А. В. Карпенко, «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 3—9 (рос.)

[TO-2] а ^б 2А31.ТО. 122-мм Гаубица 2А31. Техническое описание и инструкция по эксплуатации, стр. 4—8 (рос.)

[k-4-48-3] А. В. Карпенко, «Оружие России». Современные самоходные артиллерийские орудия, стр. 4, 48 (рос.)

[Tabl-4] Таблица стрельбы 122-мм гаубицы Д-30 (рос.)

[TO-3-5] 122-мм гаубица Д-30 (2А18). Техническое описание и инструкция по эксплуатации. Часть 3. Боеприпасы, стр. 8—11 (рос.)

[ТВ96-06-6] а ^б ^в А. Б. Широкорад. Самоходки. 122-мм самоходная гаубица 2С1 «Гвоздика» // Техника и вооружение: вчера, сегодня, завтра. — М. : Техинформ, 1996. — № 6. — С. 18—20.

[7] Jane's Ammunition Handbook 2001—2002 (англ.)

[NVO-8] Тимофеев М. Химическая мина под Россией (рос.). Газета «Независимое военное обозрение». Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 30 червня 2013.

[9] Энциклопедия XXI век. Оружие и технологии России. Часть 18. Химические боеприпасы. Группа 13. Класс 1320. Боеприпасы и артиллерийские выстрелы калибром свыше 125-мм. 152-мм химический артиллерийский снаряд. — М. : Издательский дом «Оружие и технологии», 2006. — Т. Том 12. — С. 445. — ISBN 5-93799-023-4.

[13] 122 mm RH-Alan ER 122 HB HE frag and ERBB 122 HB ERFB rounds (Croatia), Field artillery (англ.). Jane's. Архів оригіналу за 17 грудня 2012. Процитовано 12 грудня 2012. [Архівовано 2013-09-27 у Wayback Machine.]

[10] На максимальному заряді.

[11] Отруйна речовина Р-43 (в'язкий люїзит).

[12] Отруйна речовина Р-35 (зарин).

[дослідне-14] дослідний зразок, на озброєння не прийнятий.

[імпорт-15] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.

[знято-16] а ^б ^в ^г станом на 2019 рік знято з озброєння.

[трофей-17] а ^б ^в ^г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[вин. 1]

[вин. 2]

[вин. 3]

[10]

[1]

[2]

[3]

[4]

п о р Ракетне та артилерійське озброєння Сил оборони України
Міномети	2Б11 2Б9 «Васильок» 2Б14 «Піднос» 2С12 «Сани» КБА-118 М60-16 «Камертон» КБА-48М УПІК-82 М120-15 «Молот» МП-120 Барс-8ММК БТР-3М2^[1] LMP-2017^[2] M60CMA^[2] M224^[2] 20N5^[2] HM 16/HM 19^[2] vz. 82 PRAM-L^[2] 120 KRH 40^[en] 120 KRH 92^[2]
Причіпні гармати і гаубиці	Д-44^[3] Д-48 МТ-12 М-46^[2] Д-30* Д-20 2А36 «Гіацинт-Б» 2А65 «Мста-Б» 2Б16 «Нона-К»^[4] M101^[2] OTO Melara Mod 56^[2] L118^[2] M777^[2] FH70^[2] TRF1^[2] M114^[2]
САУ	2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С22 «Богдана» 2С23 «Нона-СВК»^[4] PzH 2000^[2] M109^[2] M2000 Zuzana^[2] Dana^[2] CAESAR^[2] AHS Krab^[2]
РСЗВ	БМ-21 «Град» БМ-27 «Ураган» БМ-30 «Смерч» 9К51М «Торнадо-Г»^[4] Верба Буревій Вільха RM-70^[2] TRG-230^[2] M142 HIMARS^[2] M270 MLRS^[2] ТОС-1А «Солнцепьок»^[4] Сівалка-ВМ8
Зенітна артилерія	С-60^[3] ЗУ-23-2 ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Gepard^[2]
Безвідкатні гармати	СПГ-9 Pvpj 1100^[2]
Танкові гармати	Д-10Т^[3] Д-56Т^[ru]^[3] 2А46 КБА3 L7 L30 Rh-120
Гармати (гаубиці) САУ	2А31 2А33 2А37 2А44 2А51 2А64
Гармати бойових машин	2А28 2А42 (ЗТМ-2) 2А70 2А72 (ЗТМ-1)
Снаряди	DM121^[2] M107^[2] M795^[2] M864^[2] RAAMS^[2]
Керовані снаряди	Квітник BONUS^[2] M982 Excalibur^[2] SMArt 155^[2] Vulcano^[2]
Тактичні балістичні ракети	Точка-У ATACMS
— зброя української розробки та/або виробництва * — в ЗСУ та НГУ ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий. ↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н ^п ^р ^с ^т ^у ^ф ^х ^ц ^ш ^щ ^ю ^я ^аа ^аб ^ав ^аг ^ад ^ае ^аж ^аи ^ак ^ал ^ам ^ан заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ ^а ^б ^в ^г станом на 2019 рік знято з озброєння. ↑ ^а ^б ^в ^г трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.