Халяви
Халя́ви — верхня частина чобіт, яка прикриває гомілки.
Слово походить від прасл. *xol'eva, очевидно, утвореного від дієслова *xoliti («мити», «чистити»). Менш ймовірні версії циганської (холов, холова) або латинської (лат. caliga — «каліга») етимології, а також версія польського походження (пол. cholewa) українського слова. Висловлювалася думка про зв'язок халява і холоша[1].
Халяви та їх конструкція впливають на зручність і призначення взуття. Зокрема, особливістю чобіт козаків періоду Гетьманщини було те, що це взуття мало невисокі халяви (заввишки до середини литки) і двошарові закаблуки (задня частина) з луб'яною дерев'яною прокладкою для міцності. Халяву зазвичай зшивали одним швом з внутрішнього боку ноги, що й розрізняло чоботи для правої і лівої ноги. Халяви утеплювали ноги, а під час їзди верхи захищали їх від кінського поту та металевих пряжок стременних ременів. Верх халяв був зрізаний скісно (рідше рівно) і мав невеликий гостроконечний мисик попереду. Приблизно на межі XVII і XVIII сторіч верх халяв позбувся характерного мисика, тобто став зрізатися рівно[2]. Поширеним було заправляти шаровари у халяви чобіт.
Слово присутнє в українській фразеології: лизати халяви (чоботи, черевики, п'яти) комусь, у когось означає «догоджати комусь, підлабузнюватися перед кимсь, принижуватися»[3]. Також ідіома «видно пана по халявах» означає, що зовнішні прояви, зокрема якість взуття характеризують достаток та (або) шляхетність людини.
Жаргонне значення слова «халява» — щось безплатне. «На халяву» — можливість отримати щось дарма. Припускають, що цей вираз веде походження від звичаю ховати на бенкетах пригощення в халявах, щоб можна було поїсти безкоштовно ще раз. За іншою версією, з метою економії нові чоботи замовляли з халявами від старих («на стару халяву»), що надалі і стало позначенням дешевизни і даровизни[4].
- Захалявний ніж
- «Захалявна книжечка» — цикл віршів Т. Г. Шевченка.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
- ↑ Славутич Є. Одяг малоросійських козаків: склад, походження, покрій, матеріали, функціональність, забезпечення. Друга половина XVII — перша третина XVIII ст.
- ↑ Денисюк В. Фразеологізми з назвами — анатомічними термінами в українській мові XVI—XVII ст. (на прикладі номена ηοωα). Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
- ↑ Откуда произошло выражение "на халяву"? (PDF). saptserg.ucoz.ru. ГБПОУ Сергачский аргоропромышленный техникум. Процитовано 17 грудня 2017.
- Халява // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1996. — 1000 екз.