Єгипетський хедиват
Єгипетський хедиват | |||||||||||
| |||||||||||
Єгипетський хедиват (темнозелений); Суданський кондомініум (світлозелений) | |||||||||||
Столиця | Каїр | ||||||||||
Мови | арабська, османська, англійська (з 1898[1]) | ||||||||||
Релігії | суніти, копти | ||||||||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||||||||
Хедив | |||||||||||
- 1867–1879 | Ізмаїл | ||||||||||
- 1879–1892 | Тевфік | ||||||||||
- 1892–1914 | Аббас II | ||||||||||
Британські консули | |||||||||||
- 1883–1907 | Граф Кромер | ||||||||||
- 1907–1911 | Елдон Горст | ||||||||||
- 1911–1914 | Герберт Кітченер | ||||||||||
Історія | |||||||||||
- Засновано | 8 червня 1867 | ||||||||||
- Суецький канал | 17 листопада 1869 | ||||||||||
- Повстання Урабі | 1881–1882 | ||||||||||
- Британська окупація | 1882 | ||||||||||
- Суданська угода | 18 січня 1899 | ||||||||||
- Ліквідовано | 19 грудня 1914 | ||||||||||
Площа | |||||||||||
- 1882 | 34 184 км2 | ||||||||||
Населення | |||||||||||
- 1882 | 6 805 000 осіб | ||||||||||
Густота | 199,1 осіб/км² | ||||||||||
- 1897 | 9 715 000 л. | ||||||||||
Густота | 284,2 осіб/км² | ||||||||||
- 1907 | 11 287 000 осіб | ||||||||||
Густота | 330,2 осіб/км² | ||||||||||
Валюта | Єгипетський фунт | ||||||||||
| |||||||||||
|
Єгипетський хедиват (араб. الْخُدَيْوِيَّةُ الْمِصْرِيَّةُ або خُدَيْوِيَّةُ مِصْرَ, МФА: [xedeˈwejjet mɑsˤɾ]; осман. خدیویت مصر Hıdiviyet-i Mısır) — єгипетська автономна монархічна держава у складі Османської імперії у 1867-1914.
Розташовувался на території сучасного Єгипту, Лівії, Судану й Південного Судану. Керувалася єгипетськими хедивами (господарями) із династії Мухаммеда Алі. Перебувала під постійним військово-політичним та економічно-фінансовим тиском Великої Британії.
Заснована 8 червня 1867 шляхом надання Стамбулом автономії Єгипетському еялету. Столиця — місто Каїр. Панівна релігія — сунітський іслам.
17 листопада 1869, за допомоги французів і британців, спорудила Суецький канал, що сполучив Середземне і Червоне моря.
У 1881—1882 постраждала від повстання Орабі й британсько-єгипетської війни.
13 вересня 1882 британські війська розбили єгипетських повстанців і зайняли Каїр, відновивши владу хедива Тауфіка.
З 1882 перебувала під окупацією, якою керував британський генеральний консул.
18 січня 1899 уклала Суданську конвенцію, за якою єгипетське володіння Судан перетворювалися на співвласність (кондомініум) Єгипту і Британії.
19 грудня 1914, після початку Першої світової війни, міністерство закордонних справ Великої Британії оголосило про те, що Єгипет переходить під британський протекторат. Британці усунули від влади хедива Аббаса II, який у той час перебував у Стамбулі, влада перейшла до його дядька Хусейна Каміля, який узяв титул султана. Держава перетворилася на Єгипетський султанат.
- ↑ Holes, Clive (2004). Modern Arabic: Structures, Functions, and Varieties. Georgetown Classics in Arabic Language and Linguistics (вид. 2nd). Washington, D.C.: Georgetown University Press. с. 44. ISBN 978-1-58901-022-2. OCLC 54677538. Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 14 липня 2010.
- Egypt. A Country Study [Архівовано 23 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Колишні держави Африки
- Колишні монархії Африки
- Держави і території, засновані 1867
- Держави і території, зникли 1914
- Османський Єгипет
- Автономії Османської імперії
- Колишні колонії Великої Британії
- Новоісторичні держави Африки
- Історія Еритреї
- Новоісторична Ефіопія
- Історія Демократичної Республіки Конго
- Новоісторичне Сомалі
- Новоісторичний Судан
- Історія Уганди
- Засновані в Африці 1867
- Зникли в Африці 1914