Перейти до вмісту

Транспорт Кіпру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:58, 16 серпня 2022, створена Andrew J.Kurbiko (обговорення | внесок) (→Морський: clean up, replaced: → [[КНР| за допомогою [[Project:AWB|AWB)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 16 серпня 2022, заснована на цій версії.
Транспорт Кіпру M:
Транспортна система Кіпру (англ.)
Транспортна система Кіпру (англ.)
Територія
Площа9,25 тис. км² (171-ше)
Рельєфвисочинний
Найвища точкагора Олімбос (1951 м)
Повітряний
Аеропортів15 (145-те)
Наземний
Автошляхів20,0 тис. км (108-ме)
Водний
Узбережжя648 км
Головний портЛарнака
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту, зв'язку і громадських робіт
ГоловаМіністр Маріос Дімітріадіс

Транспорт Кіпру представлений автомобільним , повітряним і водним (морським), у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 9 251 км² (171-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, витягнута у субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 120 км, зі сходу на захід — 200 км[2][3]. Географічне положення Кіпру дозволяє країні контролювати транспортні шляхи у Східному Середземномор'ї, між Європою і Близьким Сходом[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Кіпру

Загальна довжина автошляхів в Кіпрі, станом на 2015 рік, дорівнює 20 006 км (під контролем уряду 13 006 км, під контролем Турецької Республіки Північного Кіпру — 7 000 км), з яких 8 564 км із твердим покриттям (2 277 км швидкісних автомагістралей) і 4 442 км без нього (108-ме місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Кіпру та Номерні знаки Кіпру

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Кіпру

У країні, станом на 2013 рік, діє 15 аеропортів (145-те місце у світі), з них 13 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 2 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 7 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 2 (0);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 3 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (2)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 2 авіапідприємства, які оперують 6 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 23 тис. осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 230,6 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 9 гелікоптерних майданчиків[1].

Кіпр є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 5B, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Кіпру мають літерний код ІКАО, що починається з — LC[1].

Див. також: Авіакомпанії Кіпру та Аеропорти Кіпру

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Кіпру

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Ларнака, Лімасол, Васілікос; Фамагуста і Кіренія на півночі острова адмініструються ТРПК.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 838 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (13-те місце у світі), з яких: балкерів — 278, суховантажів — 163, танкерів для хімічної продукції — 77, контейнеровозів — 201, газовозів — 11, пасажирських суден — 3, вантажно-пасажирських суден — 25, нафтових танкерів — 62, рефрижераторів — 5, ролкерів — 9, автовозів — 4[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 622 (Анголи — 1, Австрії — 1, Бельгії — 3, Бермудських Островів — 1, Канади — 2, Китайської Народної Республіки — 6, Данії — 6, Естонії — 6, Франції — 16, Німеччини — 192, Греції — 201, Гонконгу — 2, Індії — 4, Ірану — 10, Ірландії — 3, Італії — 6, Японії — 16, Нідерландів — 23, Норвегії — 14, Філіппінам — 1, Польщі — 24, Португалії — 2, Російської Федерації — 46, Сінгапуру — 1, Словенії — 5, Іспанії — 6, Швеції — 5, Туреччини — 1, Об'єднаних Арабських Еміратів — 3, Великої Британії — 7, України — 3, Сполучених Штатів Америки — 5); зареєстровані під прапорами інших країн — 152 (Багамських Островів — 23, Камбоджі — 4, Коморських Островів — 2, Фінляндії — 1, Гібралтару — 1, Греції — 3, Гонконгу — 3, Ліберії — 9, Мальти — 32, Маршаллових Островів — 40, Норвегії — 1, Панами — 5, Російської Федерації — 13, Сент-Вінсенту і Гренадин — 3, Сьєрра-Леоне — 2, Сінгапуру — 6, невстановленої приналежності — 4)[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Кіпру

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту, зв'язку і громадських робіт. Станом на 15 липня 2016 року міністерство в уряді Нікоса Анастасіадіса очолював Маріос Дімітріадіс[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н Cyprus : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Cyprus : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 13 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Кіпру
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Кіпру&oldid=36873561