висміювати

Ukrainian

Etymology

From ви́сміяти (výsmijaty) +‎ -ювати (-juvaty). Compare Russian высме́ивать (vysméivatʹ), Belarusian высме́йваць (vysmjéjvacʹ), Polish wyśmiewać.

Pronunciation

IPA^(key): [ʋesʲˈmʲijʊʋɐte]

This entry needs an audio pronunciation. If you are a native speaker with a microphone, please record this word. The recorded pronunciation will appear here when it's ready.

Verb

висмі́ювати • (vysmíjuvaty) impf (perfective ви́сміяти)

(transitive) to deride, to make fun of, to mock, to ridicule, to satirize, to scoff at
Synonyms: (rare) висміва́ти impf (vysmiváty), глузува́ти impf (hluzuváty), насміха́тися impf (nasmixátysja), кепкува́ти impf (kepkuváty)

Conjugation

Conjugation of висмі́ювати, висмі́ювать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	висмі́ювати, висмі́ювать vysmíjuvaty, vysmíjuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	висмі́юваний vysmíjuvanyj impersonal: висмі́ювано vysmíjuvano
adverbial	висмі́юючи vysmíjujučy	висмі́ювавши vysmíjuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	висмі́юю vysmíjuju	бу́ду висмі́ювати, бу́ду висмі́ювать, висмі́юватиму búdu vysmíjuvaty, búdu vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymu
2nd singular ти	висмі́юєш vysmíjuješ	бу́деш висмі́ювати, бу́деш висмі́ювать, висмі́юватимеш búdeš vysmíjuvaty, búdeš vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	висмі́ює vysmíjuje	бу́де висмі́ювати, бу́де висмі́ювать, висмі́юватиме búde vysmíjuvaty, búde vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatyme
1st plural ми	висмі́юєм, висмі́юємо vysmíjujem, vysmíjujemo	бу́демо висмі́ювати, бу́демо висмі́ювать, висмі́юватимемо, висмі́юватимем búdemo vysmíjuvaty, búdemo vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymemo, vysmíjuvatymem
2nd plural ви	висмі́юєте vysmíjujete	бу́дете висмі́ювати, бу́дете висмі́ювать, висмі́юватимете búdete vysmíjuvaty, búdete vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymete
3rd plural вони	висмі́юють vysmíjujutʹ	бу́дуть висмі́ювати, бу́дуть висмі́ювать, висмі́юватимуть búdutʹ vysmíjuvaty, búdutʹ vysmíjuvatʹ, vysmíjuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	висмі́юймо vysmíjujmo
second-person	висмі́юй vysmíjuj	висмі́юйте vysmíjujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	висмі́ював vysmíjuvav	висмі́ювали vysmíjuvaly
feminine я / ти / вона	висмі́ювала vysmíjuvala
neuter воно	висмі́ювало vysmíjuvalo

Derived terms

висмі́ювання n (vysmíjuvannja)
висмі́юватися impf (vysmíjuvatysja)