Микола Іванович Мурашко
Повнотекстова довідка
(відділ мистецтв)
«Мистецтво – моє життя !
Картини – моя пристрасть»
(М. Мурашко)
Портрет М.Мурашка
работи І.Рєпіна.
1866
Микола Мурашко.
Портрет роботи І.Рєпіна.
1877
«Старий вчитель».
Портрет Миколи Мурашка роботи
Олександра Мурашка.
1906
Микола Іванович Мурашко – відомий художник, педагог, художній критик, історик мистецтва та громадський діяч. Народився 20 травня 1844 року в місті Глухові, у сім'ї різьбяра іконостасів.
Інтерес до малювання проявився у хлопця з дитинства, він збирав і копіював картинки з книг, робив самостійні малюнки.
У 1863 р. М. Мурашко їде до Петербурга, бажаючи вступити до Академії мистецтв. У тому ж році починає відвідувати Академію, як вільний слухач.
У роки навчання молодий художник зарекомендував себе, як неабиякий графік, про що свідчить створений ним у 1864–1867 роках літографічний портрет Т. Г. Шевченка. Портрет Т. Г. Шевченка не тільки творча удача М. Мурашка, а й один із найяскравіших і високохудожніх зображень великого поета в українському мистецтві.
Завершити повний курс навчання в Академії Мурашко не зміг – завадила хвороба. Він був змушений повернутися до України.
У жовтні 1867 року М. Мурашко надіслав до Академії мистецтв свої малюнки з проханням надати йому звання вчителя малювання на підставі цих робіт. Рада Академії задовольнила таке прохання і від 1868 року Микола Іванович розпочинає викладацьку роботу.
Наприкінці 70-х років художник посилено займається пейзажним живописом, наполегливо і сумлінно вивчаючи природу.
У 80-90-х роках XIX ст. М. Мурашко створює низку пейзажів – «Річка Тетерів», «Коростишів» (1886 р.), «Крим» (1892 р.), «Берег Алупки» (1894 р.), «Ай-Петрі», «Мечеть» (1897 р.), «Млин», «У парку», «Вид Боярки».
М.Мурашко. Вид на Дніпро. 1890-і. НХМУ
Особливо часто звертається М. Мурашко до зображення величних дніпровських просторів. Найбільш характерним і вдалим є пейзаж «Над Дніпром». Картина вражає своєю реалістичністю, типовістю і не надуманістю зображення.
У цей же період художником написані кілька портретів, найкращий із яких – портрет М. Ге. Він написаний у традиціях російського реалістичного живопису, переконливо і реалістично, з великою психологічною виразністю відтворює образ видатного російського художника.
Однак пріоритетним напрямом діяльності М. Мурашка була викладацька діяльність. У 1875 році Микола Іванович у себе вдома відкрив рисувальну школу. Серед перших її учнів були дорослі та діти, аматори живопису і мистецтва. Допомогу М. Мурашку в організації школи в різний період надавали професор П.В. Павлов, відомий російський географ П. П. Семенов-Тянь-Шанський, голова Російського Технічного Товариства П. А. Кочубей, місцеві колекціонери художніх творів П. Носов, В. Тарновський, І. Терещенко. Зусилля Миколи Івановича були підтримані відомими художниками І. Рєпіним, І. Крамським, Г. Мясоєдовим, В. Маковським, О. Корзухіним та ін.
Школа М. Мурашка давала реальну можливість здобути художню освіту дітям бідняків. Багато талановитих художників – М. Пимоненко, Г. Дядченко, В. Андрєєв, С. Костенко та інші, завдяки Київській рисувальній школі М. Мурашка, отримали можливість розвинути свій природний хист, здобути художню освіту і вийти на велику дорогу мистецтва.
У різний час викладачами школи Мурашка були М. Врубель, І. Селезньов, проф. Г. Павлуцький, В. Фабріціус, С. Костенко, І. Костенко, О. Іроїцька-Гусєва та ін.
Украинский пейзаж. 1896
52,8х72,4 Холст, масло
Рисувальна школа М. І. Мурашка проіснувала понад 25 років і була закрита 22 травня 1901 року.
Пропонуючи нові методи викладання, М. І. Мурашко видає 1869 р. посібник із рисування для дітей, що мав великий успіх і 1875 р. був перевиданий.
М. Мурашко цікавився і вивчав досвід викладання у найкращих російських і закордонних школах. У 1885, 1891, 1894 роках художник подорожує до Кракова, Відня, Парижа, Болоньї, Флоренції та Риму аби ознайомитися з діяльністю художніх шкіл та академій.
У системі виховання, наявній у Київській рисувальній школі, були відбиті досягнення тогочасних навчальних закладів, зокрема Академії мистецтв. М. І. Мурашко прагнув використати усе позитивне і цінне, що було створене академічною системою виховання, критично підходячи до застарілих, рутинних прийомів і методів.
Починаючи з 80-х років XIX ст. М. І. Мурашко виступає із статтями та рецензіями у місцевій та столичній пресі. Художник пропагував і роз'яснював суть творчості передвижників, наголошував у своїх статтях на яскравості і правдивості полотен найкращих представників мистецтва.
З ініціативи М. І. Мурашка, починаючи з 1877 року, в Києві почали щорічно організовуватися художні виставки, на яких були представлені твори видатних російських, українських і зарубіжних художників-реалістів. У виставках експонували свої твори такі видатні митці, як: С. Світославський. Є. Вжещ, В. Орловський, М. Яровий, К. Костанді, Г. Ладиженський, Р. Судковський, О. Сластьон, І. Рєпін, В. Верещагін, В. Полєнов, І. Шишкін та ін.
Останні роки життя М. Мурашко присвятив себе творчій роботі. Особливо напружено працював художник над книгою мемуарів «Воспоминания Старого Учителя», які вийшли двома випусками ще за життя художника.
Не стало М. І. Мурашка 22 вересня 1909 р. Він помер у свої 65 років на дачі, що була в містечку Буча і похований на Лук'янівському кладовищі.
Радимо ознайомитися:
- Шпак В. Учитель художників: 170 років від дня народження Миколи Мурашка / В. Шпак // Урядовий кур'єр. – 2014. – № 87, 17 трав. – С.19
- Антонець М. Мистецько-педагогічні погляди Миколи Мурашка: до 160-річчя від дня народження / М. Антонець // Мистецтво та освіта. – 2009. – № 4. – С. 10